Лука 22

Torna indietro

Біблія	Modern Greek Bible
¹ Наближалося свято опрісноків, що зветься Пасха.	¹ Επλησιαζε δε η εορτη των αζυμων, λεγομενη Πασχα.
² І первосвященики та книжники шукали, як би його вбити, боялись бо народу.	² Και εζητουν οι αρχιερεις και οι γραμματεις το πως να θανατωσωσιν αυτον διοτι φοβουντο τον λαον.
³ Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскаріот, що був з числа дванадцятьох,	³ Εισηλθε δε ο Σατανας εις τον Ιουδαν τον επονομαζομενον Ισκαριωτην, οντα εκ του αριθμου των δωδεκα,
⁴ і він пішов умовитися з первосвящениками та начальниками, як би його видати.	⁴ και υπηγε και συνελαλησε μετα των αρχιερεων και των στρατηγων το πως να παραδωση αυτον εις αυτους.
⁵ Зраділи ті й згодилися дати йому гроші.	⁵ Και εχαρησαν και συνεφωνησαν να δωσωσιν εις αυτον αργυριον?
⁶ І він пристав на те й шукав нагоди, щоб видати його без відома народу.	⁶ και εδωκεν υποσχεσιν και εζητει ευκαιριαν να παραδωση αυτον εις αυτους χωρις θορυβου.
⁷ Настав день опрісноків, коли треба було жертвувати пасху.	⁷ Ηλθε δε ημερα των αζυμων, καθ' ην επρεπε να θυσιασωσι το πασχα,
⁸ Ісус послав Петра та Йоана «Ідіть», — сказав, — «та приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили.»	⁸ και απεστειλε τον Πετρον και Ιωαννην, ειπων? Υπαγετε και ετοιμασατε εις ημας το πασχα, δια να φαγωμεν.
⁹ Вони його спитали «Де хочеш, щоб ми приготували»	⁹ Οι δε ειπον προς αυτον? Που θελεις να ετοιμασωμεν;
¹⁰ Він відповів їм «Ось, коли ввійдете в місто, стріне вас чоловік, що буде нести глечик води. Ідіть слідом за ним у господу, куди він увійде,	¹⁰ Ο δε ειπε προς αυτους? Ιδου, οταν εισελθητε εις την πολιν, θελει σας συναπαντησει ανθρωπος βασταζων σταμνιον υδατος? ακολουθησατε αυτον εις την οικιαν οπου εισερχεται.
¹¹ і скажіть господареві дому Учитель тобі каже Де світлиця, в якій я з учнями моїми міг би спожити пасху	¹¹ Και θελετε ειπει προς τον οικοδεσποτην της οικιας? Ο Διδασκαλος σοι λεγει, Που ειναι το καταλυμα, οπου θελω φαγει το πασχα μετα των μαθητων μου;
¹² І він покаже вам горницю велику, вистелену килимами; там приготуйте.»	¹² και εκεινος θελει σας δειξει ανωγεον μεγα εστρωμενον? εκει ετοιμασατε.
¹³ Пішли вони й знайшли так, як він сказав їм, і приготували пасху.	¹³ Αφου δε υπηγον, ευρον καθως ειπε προς αυτους, και ητοιμασαν το πασχα.
¹⁴ І як прийшла година, сів він до столу й апостоли з ним.	¹⁴ Και οτε ηλθεν η ωρα, εκαθησεν εις την τραπεζαν, και οι δωδεκα αποστολοι μετ' αυτου.
¹⁵ І він до них промовив «Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати,	¹⁵ Και ειπε προς αυτους? Πολυ επεθυμησα να φαγω το πασχα τουτο με σας προ του να παθω?
¹⁶ бо кажу вам, я її більш не буду їсти, аж поки вона не звершиться в Божім Царстві.»	¹⁶ διοτι σας λεγω, οτι δεν θελω φαγει πλεον εξ αυτου, εωσου εκπληρωθη εν τη βασιλεια του Θεου.
¹⁷ І, взявши чашу, віддав хвалу й мовив «Візьміть її і поділіться між собою,	¹⁷ Και λαβων το ποτηριον, ευχαριστησε και ειπε? Λαβετε τουτο και διαμοιρασατε εις αλληλους?
¹⁸ бо, кажу вам Віднині я не буду більше пити з плоду винограду, доки не прийде Боже Царство.»	¹⁸ διοτι σας λεγω οτι δεν θελω πιει απο του γεννηματος της αμπελου, εωσου ελθη η βασιλεια του Θεου.
¹⁹ І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив «Це — моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.»	¹⁹ Και λαβων αρτον, ευχαριστησας εκοψε και εδωκεν εις αυτους, λεγων? Τουτο ειναι το σωμα μου το υπερ υμων διδομενον? τουτο καμνετε εις την ιδικην μου αναμνησιν.
²⁰ Так само чашу по вечері, кажучи «Ця чаша — це Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається.	²⁰ Ωσαυτως και το ποτηριον, αφου εδειπνησαν, λεγων? Τουτο το ποτηριον ειναι η καινη διαθηκη εν τω αιματι μου, το υπερ υμων εκχυνομενον.
²¹ Одначе, ось рука того, що мене видасть, на столі зо мною.	²¹ Πλην ιδου, η χειρ εκεινου οστις με παραδιδει, ειναι μετ' εμου επι της τραπεζης.
²² Бо Син Чоловічий іде, як призначено, але горе тому чоловікові, що його видає.»	²² Και ο μεν Υιος του ανθρωπου υπαγει κατα το ωρισμενον? πλην ουαι εις τον ανθρωπον εκεινον, δι' ου παραδιδεται.
²³ І вони заходились один одного питати, хто б то з них міг бути, що намірявся те зробити.	²³ Και αυτοι ηρχισαν να συζητωσι προς αλληλους το ποιος ταχα ητο εξ αυτων, οστις εμελλε να καμη τουτο.
²⁴ Знялась між ними й суперечка, хто з них має вважатися за більшого.	²⁴ Εγεινε δε και φιλονεικια μεταξυ αυτων, περι του τις εξ αυτων νομιζεται οτι ειναι μεγαλητερος.
²⁵ Ісус сказав їм «Царі народів панують над ними, і ті, що владу над ними мають, доброчинцями звуться.	²⁵ Ο δε ειπε προς αυτους? οι βασιλεις των εθνων κυριευουσιν αυτα, και οι εξουσιαζοντες αυτα ονομαζονται ευεργεται.
²⁶ Не так хай буде з вами! А навпаки більший між вами нехай буде як молодший, а наставник як слуга.	²⁶ Σεις ομως ουχι ουτως, αλλ' ο μεγαλητερος μεταξυ σας ας γεινη ως ο μικροτερος, και ο προισταμενος ως ο υπηρετων.
²⁷ Хто бо більший Той, що за столом, чи той, що служить Хіба не той, що за столом Та, проте, я між вами як той, що служить.	²⁷ Διοτι τις ειναι μεγαλητερος, ο καθημενος εις την τραπεζαν η ο υπηρετων; ουχι ο καθημενος; αλλ' εγω ειμαι εν μεσω υμων ως ο υπηρετων.
²⁸ Ви ті, що перебували зо мною у моїх спокусах,	²⁸ Σεις δε εισθε οι διαμειναντες μετ' εμου εν τοις πειρασμοις μου?
²⁹ і я завіщаю вам Царство, як мені завіщав Отець мій,	²⁹ οθεν εγω ετοιμαζω εις εσας βασιλειαν, ως ο Πατηρ μου ητοιμασεν εις εμε,
³⁰ щоб їли й пили за столом у моїм Царстві й сиділи на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.	³⁰ δια να τρωγητε και να πινητε επι της τραπεζης μου εν τη βασιλεια μου, και να καθησητε επι θρονων, κρινοντες τας δωδεκα φυλας του Ισραηλ.
³¹ О Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю,	³¹ Ειπε δε ο Κυριος? Σιμων, Σιμων, ιδου, ο Σατανας σας εζητησε δια να σας κοσκινιση ως τον σιτον?
³² та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів.»	³² πλην εγω εδεηθην περι σου δια να μη εκλειψη η πιστις σου? και συ, οταν ποτε επιστρεψης, στηριξον τους αδελφους σου.
³³ «Господи», — сказав Петро до нього, — «з тобою я готовий піти й у тюрму, й на смерть.»	³³ Ο δε ειπε προς αυτον? Κυριε, ετοιμος ειμαι μετα σου να υπαγω και εις φυλακην και εις θανατον.
³⁴ А Ісус мовив «Кажу тобі, Петре, не заспіває нині півень, як ти тричі відречешся, мовляв, мене не знаєш.»	³⁴ Ο δε ειπε? σοι λεγω, Πετρε, δεν θελει φωναξει σημερον ο αλεκτωρ, πριν απαρνηθης τρις οτι δεν με γνωριζεις.
³⁵ Далі сказав їм «Як я вас посилав без калитки, без торби та взуття, хіба вам чого бракувало»	³⁵ Και ειπε προς αυτους? Οτε σας απεστειλα χωρις βαλαντιου και σακκιου και υποδηματων, μηπως εστερηθητε τινος; οι δε ειπον? Ουδενος.
³⁶ «Нічого», — відповіли. Він же до них промовив «А тепер — хто мас калитку, нехай її візьме, так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч.	³⁶ Ειπε λοιπον προς αυτους? Αλλα τωρα οστις εχει βαλαντιον ας λαβη αυτο μεθ' εαυτου, ομοιως και σακκιον, και οστις δεν εχει ας πωληση το ιματιον αυτου και ας αγοραση μαχαιραν.
³⁷ Кажу вам Має сповнитись на мені, що написане Його зараховано до злочинців, — бо те, що стосується до мене, кінця доходить.»	³⁷ Διοτι σας λεγω οτι ετι τουτο το γεγραμμενον πρεπει να εκτελεσθη εις εμε, το, Και μετα ανομων ελογισθη. Διοτι τα περι εμου γεγραμμενα λαμβανουσι τελος.
³⁸ Вони казали «Господи! Ось два мечі тут.» А він відповів їм «Досить!»	³⁸ Οι δε ειπον? Κυριε, ιδου, ηδη δυο μαχαιραι. Ο δε ειπε προς αυτους? Ικανον ειναι.
³⁹ Тоді вийшов він і пішов, як звичайно, на Оливну гору. Слідом за ним пішли і його учні.	³⁹ Και εξελθων υπηγε κατα την συνηθειαν εις το ορος των Ελαιων? ηκολουθησαν δε αυτον και οι μαθηται αυτου.
⁴⁰ Якже прибув на місце, він сказав їм «Моліться, щоб не ввійти в спокусу.»	⁴⁰ Αφου δε ηλθεν εις τον τοπον, ειπε προς αυτους? Προσευχεσθε, δια να μη εισελθητε εις πειρασμον.
⁴¹ І сам відійшов від них так, як кинути каменем і, ставши на коліна, почав молитися	⁴¹ Και αυτος εχωρισθη απ' αυτων ως λιθου βολην, και γονατισας προσηυχετο,
⁴² «Отче, коли ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не моя, а твоя буде воля!»	⁴² λεγων? Πατερ, εαν θελης να απομακρυνης το ποτηριον τουτο απ' εμου? πλην ουχι το θελημα μου, αλλα το σον ας γεινη.
⁴³ Тоді з’явився йому ангел з неба, що підкріплював його.	⁴³ Εφανη δε εις αυτον αγγελος απ' ουρανου ενισχυων αυτον.
⁴⁴ Повний скорботи та тривоги, ще пильніш молився, а піт його став, мов каплі крови, що падали на землю.	⁴⁴ Και ελθων εις αγωνιαν, προσηυχετο θερμοτερον, εγεινε δε ο ιδρως αυτου ως θρομβοι αιματος καταβαινοντες εις την γην.
⁴⁵ Підвівшись від молитви, він підійшов до учнів і застав їх сплячими від смутку.	⁴⁵ Και σηκωθεις απο της προσευχης, ηλθε προς τους μαθητας αυτου και ευρεν αυτους κοιμωμενους απο της λυπης,
⁴⁶ І сказав їм «Чого спите Вставайте та моліться, щоб не ввійти в спокусу!»	⁴⁶ και ειπε προς αυτους? Τι κοιμασθε; σηκωθητε και προσευχεσθε, δια να μη εισελθητε εις πειρασμον.
⁴⁷ Коли ще говорив, аж ось надходить юрба, і на чолі її йде один з дванадцятьох, званий Юда; і підійшов він до Ісуса, щоб його поцілувати.	⁴⁷ Ενω δε αυτος ελαλει ετι, ιδου οχλος, και ο λεγομενος Ιουδας, εις των δωδεκα, ηρχετο προ αυτων και επλησιασεν εις τον Ιησουν, δια να φιληση αυτον.
⁴⁸ А Ісус сказав до нього «Юдо, поцілунком видаєш Чоловічого Сина»	⁴⁸ Ο δε Ιησους ειπε προς αυτον? Ιουδα, με φιλημα παραδιδεις τον Υιον του ανθρωπου;
⁴⁹ Побачивши, до чого доходить, сказали ті, що були з Ісусом «Господи, чи не вдарити нам мечем»	⁴⁹ Ιδοντες δε οι περι αυτον τι εμελλε να γεινη, ειπον προς αυτον? Κυριε, να κτυπησωμεν με την μαχαιραν;
⁵⁰ І вдарив один із них слугу первосвященика й відтяв йому праве вухо.	⁵⁰ Και εκτυπησεν εις εξ αυτων τον δουλον του αρχιερεως και απεκοψεν αυτου το ωτιον το δεξιον.
⁵¹ Ісус озвався «Лишіть но!» І доторкнувшися до вуха, він зцілив його.	⁵¹ Αποκριθεις δε ο Ιησους, ειπεν? Αφησατε εως τουτου? και πιασας το ωτιον αυτου ιατρευσεν αυτον.
⁵² Тоді Ісус сказав до первосвящеників, начальників сторожі святині і старших, що були вийшли проти нього «Як на розбійника ви вийшли з мечами та киями!	⁵² Ειπε δε ο Ιησους προς τους ελθοντας επ' αυτον αρχιερεις και στρατηγους του ιερου και πρεσβυτερους. Ως επι ληστην εξηλθετε μετα μαχαιρων και ξυλων;
⁵³ Як я щодня був з вами в храмі, не простягнули ви рук на мене; та це ваша година, і влада темряви.»	⁵³ καθ' ημεραν ημην μεθ' υμων εν τω ιερω και δεν ηπλωσατε τας χειρας επ' εμε. Αλλ' αυτη ειναι η ωρα σας και η εξουσια του σκοτους.
⁵⁴ Схопивши Ісуса, вони повели його й привели в дім первосвященика. Петро ж ішов слідом за ним здалека.	⁵⁴ Συλλαβοντες δε αυτον, εφεραν και εισηγαγον αυτον εις τον οικον του αρχιερεως. Ο δε Πετρος ηκολουθει μακροθεν.
⁵⁵ І коли вони розклали вогонь посеред двору та посідали вкупі, сів і Петро між ними.	⁵⁵ Αφου δε αναψαντες πυρ εν τω μεσω της αυλης συνεκαθησαν, εκαθητο ο Πετρος εν μεσω αυτων.
⁵⁶ Побачила його одна слугиня, як він сидів біля багаття і, приглянувшись до нього пильно, каже «І цей з ним був!»	⁵⁶ Ιδουσα δε αυτον μια τις δουλη καθημενον προς το φως και ενατενισασα εις αυτον, ειπε? Και ουτος ητο μετ' αυτου.
⁵⁷ А він відрікся, кажучи «Не знаю його, жінко!»	⁵⁷ Ο δε ηρνηθη, λεγων? Γυναι, δεν γνωριζω αυτον.
⁵⁸ Та трохи згодом другий, побачивши його «І ти з них», — каже. Але Петро відповів «Ні, чоловіче!»	⁵⁸ Και μετ' ολιγον αλλος τις ιδων αυτον, ειπε? Και συ εξ αυτων εισαι. Ο δε Πετρος ειπεν? Ανθρωπε, δεν ειμαι.
⁵⁹ А по якійсь годині хтось інший почав наполегливо казати «Справді, і цей з ним був! До того він і з Галилеї!»	⁵⁹ Και αφου επερασεν ως μια ωρα, αλλος τις διισχυριζετο, λεγων? Επ' αληθειας και ουτος μετ' αυτου ητο? διοτι Γαλιλαιος ειναι.
⁶⁰ Петро озвавсь «Не знаю, чоловіче, що ти кажеш.» І зараз, як він говорив ще, заспівав півень.	⁶⁰ Ειπε δε ο Πετρος? Ανθρωπε, δεν εξευρω τι λεγεις. Και παρευθυς, ενω αυτος ελαλει ετι, εφωναξεν ο αλεκτωρ.
⁶¹ І Господь, обернувшись, глянув на Петра, і згадав Петро Господнє слово, коли Господь йому сказав «Петре, перше, ніж півень заспіває, ти мене відречешся тричі.»	⁶¹ Και στραφεις ο Κυριος ενεβλεψεν εις τον Πετρον, και ενεθυμηθη ο Πετρος τον λογον του Κυριου, οτι ειπε προς αυτον οτι πριν φωναξη ο αλεκτωρ, θελεις με απαρνηθη τρις.
⁶² І, вийшовши звідти, заплакав гірко.	⁶² Και εξελθων εξω ο Πετρος εκλαυσε πικρως.
⁶³ Тим часом люди, що держали його, б’ючи його, над ним знущалися	⁶³ Και οι ανδρες οι κρατουντες τον Ιησουν ενεπαιζον αυτον δεροντες,
⁶⁴ і, накривши, питали його «Пророкуй, хто той, що вдарив тебе»	⁶⁴ και περικαλυψαντες αυτον ερραπιζον το προσωπον αυτου και ηρωτων αυτον, λεγοντες? Προφητευσον τις ειναι οστις σε εκτυπησε;
⁶⁵ І багато іншого, глузуючи, говорили на нього.	⁶⁵ Και αλλα πολλα βλασφημουντες ελεγον εις αυτον.
⁶⁶ Якже настав день, зібралася рада старших народу, первосвященики та книжники; і привели його на суд свій	⁶⁶ Και καθως εγεινεν ημερα, συνηχθη το πρεσβυτεριον του λαου, αρχιερεις τε και γραμματεις, και ανεβιβασαν αυτον εις το συνεδριον αυτων, λεγοντες?
⁶⁷ і казали «Коли ти — Христос, скажи нам.» Він відповів їм «Коли скажу вам, ви не повірите;	⁶⁷ Συ εισαι ο Χριστος; ειπε προς ημας? ειπε δε προς αυτους. Εαν σας ειπω, δεν θελετε πιστευσει,
⁶⁸ а якщо вас спитаю, ви не відповісте.	⁶⁸ εαν δε και ερωτησω, δεν θελετε μοι αποκριθη ουδε θελετε με απολυσει?
⁶⁹ Віднині Син Чоловічий сидітиме по правиці Божої Сили.»	⁶⁹ απο του νυν θελει εισθαι ο Υιος του ανθρωπου καθημενος εκ δεξιων της δυναμεως του Θεου.
⁷⁰ А всі сказали «То, значить, ти Син Божий» Він сказав до них «Самі ж кажете, що я.»	⁷⁰ Ειπον δε παντες? Συ λοιπον εισαι ο Υιος του Θεου; Ο δε ειπε προς αυτους? Σεις λεγετε οτι εγω ειμαι.
⁷¹ «Навіщо нам ще свідки», — сказали ті, — «самі ми чули з уст його.»	⁷¹ Οι δε ειπον? Τι χρειαν εχομεν πλεον μαρτυριας; διοτι ημεις αυτοι ηκουσαμεν απο του στοματος αυτου.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati