Сирах 42

Біблія	Peshitta
1 Та таких ось речей аж ніяк не стидайся, і на особу не дивися, гріха уникаючи:
2 закону Всевишнього, ані союзу, ані вироку, який розсуджує нечестивих,
3 ні рахунку з товаришем у дорозі, ні поділу спадщини серед друзів,
4 ні точної міри в вазі й терезах, ні придбання прибутку великого чи малого,
5 ні зискової різниці при купецькому продажі, ані суворої кари для дітей, ані стусанів для раба ледачого,
6 ані запечатування, коли жінка — лиха, ані замка — там, де рук багато.
7 Хоч що б ти видавав, усе зваж і почисли, видаток і прибуток — усе запиши.
8 Не стидайся поправляти безумного й дурного, а й престарого, який з молодими сперечається: от тоді й матимеш справжню освіту, й усі тебе вихвалятимуть.
	9 ܒܪܬܐ ܥܠ ܐܒܘܗ̇ ܝܩܝܪܐ ܣ̇ܓܝ ܘܒܨܦܬܗ ܡܢܕܐ ܫܢܬܗ ܒܛܠܝܘܬܗ̇ ܕܠܐ ܬܨܛܚܐ ܘܡܢ ܒܥܠܗ̇ ܕܠܐ ܬܣܬܢܐ
10 щоб не опоганилась, дівчиною бувши, щоб не завагітніла в батьківському домі; бувши ж із мужем, щоб не зраджувала, а й, заміжня, не залишилась неплідною.	10 ܒܒܬܘܠܘܬܗ̇ ܕܠܐ ܬܬܦܪܣܐ ܘܥܠ ܒܥܠܗ̇ ܕܠܡܐ ܬ̇ܫܛܐ ܒܡܕܥܗ̇ ܘܬܐܙܠ ܒܬܪ ܓܒܪܐ ܐܚܪܢܐ
11 Пильно наглядай за неслухняною дочкою, щоб не зробила тебе ворогів посміховиськом, поговором у місті, в народі пліток предметом, — щоб перед численними тебе не осоромила!	11 ܒܪܝ ܥܠ ܒܪܬܟ ܐܩܝܡ ܡܛܪܬܐ ܕܠܡܐ ܬܥܒܕܟ ܫܡܐ ܒܝܫܐ ܘܫܘܥܝܬܐ ܘܪܛܘܢܝܐ ܒܥܡܐ ܘܒܟܢܫܐ ܕܩܪܝܬܟ ܬܒܗܬܟ ܒܪܛܘܢܝܐ ܕܥܡܐ ܐܬܪ ܕܥ̇ܡܪܐ ܠܐ ܬܫܒܩܝܗ̇ ܢܦܩܐ ܘܒܒ̈ܬܐ ܠܐ ܬܗܘܐ ܚܕܪܐ
12 Не задивляйсь на вроду ніякої людини, не дозволяй собі з жінками сидіти:	12 ܠܟܠ ܓܒܪ ܠܐ ܬܓܠܐ ܡܐ ܕܒܠܒܟ ܘܒܝܢܬ ܢܫ̈ܐ ܠܐ ܬܫܦܪ ܫܘܥܝ̈ܬܐ
13 бо від одежі міль виходить, а від жінки — злоба жіноча.	13 ܡܛܠ ܕܐܝܟܢܐ ܕܒܠܒܘܫܐ ܢܦ̇ܠ ܣܣܐ ܗܟܢܐ ܛܢܢܐ ܕܐܢܬܬܐ ܡܢ ܒܝܫܘܬܐ ܕܚܒܪܬܗ̇
14 Краще чоловік лукавий, ніж споглядно добра жінка: жінка бо наводить ганьбу і сором.
15 Тепер же згадаю про діла Господні й оповім те, що я бачив: Господніми словами його діла здійснились.	15 ܐܬܕܟܪܘ ܡܟܝܠ ܥ̇ܒ̈ܕܘܗܝ ܕܐܠܗܐ ܘܡܢ ܡܐ ܕܚܙܝܬ ܐܢܐ ܡܬܢܐ ܒܡܠܬܗ ܐܬܒܪܝܘ ܥ̇ܒ̈ܕܘܗܝ ܕܟܠܗܝܢ ܒܪ̈ܝܬܗ ܨܒܝܢܗ ܥܒ̈ܕܢ
16 Сонце, що світить, — на все споглядає, і твір Господній повен його слави.	16 ܐܝܟ ܫܡܫܐ ܕܕܢܝܚ ܥܠ ܟܠ ܐܬܓܠܝܘ ܪܚܡܘܗܝ ܕܡܪܝܐ ܥܠ ܟܘܠܗܘܢ ܥܒ̈ܕܘܗܝ
17 Своїм святим Господь не зізволив оповісти про всі свої чудеса, що їх Господь Вседержитель укріпив, щоб усе тривало в його величі міцно.	17 ܠܐ ܢܘܦܘܢ ܩܕܝ̈ܫܘܗܝ ܕܡܪܝܐ ܠܡܡܢܐ ܓܒܪ̈ܘܬܐ ܕܦܪ̈ܝܫܬܗ ܓܢܒܪܘܬܐ ܝܗ̣ܒ ܠܪ̈ܚܡܘܗܝ ܠܡܩܡ ܩܕܡ ܐܝܩܪܗ
18 Дослідив він безодню і серце людське, він прознає їхні наміри потаємні, бо кожним знанням Всевишній володіє, то й передбачає знаки часу.	18 ܬܗܘܡܐ ܘܠܒܐ ܗ̣ܘ ܒ̇ܕܩ ܘܟܠܗܝܢ ܬܪ̈ܥܝܬܗܘܢ ܕܒܢܝ̈ܢܫܐ ܐܝܟ ܫܡܫܐ ܓܠܝܢ ܩܕܡܘܗܝ ܡܛܠ ܕܠܐ ܟܣܐ ܡܢ ܐܠܗܐ ܡܕܡ
19 Вік сповіщає минуле й майбутнє, і сліди викриває речей прихованих.	19 ܘܓܠܝܢ ܩܕܡܘܗܝ ܟܠ ܕܐ̇ܬܝܢ ܠܥܠܡܐ ܕܥܒܪܘ ܘܕܥܬܝܕܝܢ ܘܓ̈ܠܝܢ ܩܕܡܘܗܝ ܟܠܗܝܢ ܟܣ̈ܝܬܐ
20 Ніяка думка його не минає, ніяке слово від нього не сховається.	20 ܘܠܐ ܥܢܕܐ ܡܢ ܩܕܡܘܗܝ ܟܠ ܚܟܡܐ ܘܠܐ ܛܫܐ ܡܢ ܩܕܡܘܗܝ ܟܠ ܪܐܙ ܓܢܒܪܘܬܐ
21 Мудрістю своєю діла величні він оздобив, — він бо існує від віку до віку: йому не додано нічого, а й нічого не віднято, і ніякого дорадника він не потребує.	21 ܘܚܟܡܬܐ ܩܕܡܘܗܝ ܩܝܡܐ ܠܥܠܡ
22 Любі всі чисто його діла, але ж те, що з них видно — то лише іскра!	22 ܘܟܠܗܘܢ ܥܒܕ̈ܘܗܝ ܠܥܠܡ ܒܩܘܫܬܐ ܡܫܪܐ ܘܒܩܕܝܫܘܬܐ ܡܫܒܚܝܢ ܟܠܗܘܢ
23 Усе воно живе й перебуває повіки, для кожної потреби, — і все йому слухняне!	23 ܘܚܝܝܢ ܘܩܝܡܝܢ ܠܥܠܡ ܘܠܟܠܗܘܢ ܨܒ̈ܝܢܘܗܝ ܟܠܗܘܢ ܥܬܝܕܝܢ ܘܡܣ̇ܪܗܒܝܢ ܛܒ ܒܫܘܠܛ̈ܢܝܗܘܢ
24 Усе йде до пари, одне проти одного, — він недостатнім не створив нічого.	24 ܘܟܠܗܘܢ ܬܪ̈ܝܢ ܬܪܝܢ ܚܕ ܠܘܩܒܠ ܚܕ ܘܠܐ ܒܪܐ ܚܕ ܡܢܗܘܢ ܒܛܠܐܝܬ