Сирах 38

Біблія	Le Sainte Bible Fillion
1 Вшановуй належно потрібного тобі лікаря, бо й він існує з Господньої установи:	1 Honore le médecin, parce qu'il est nécessaire; car c'est le Très-Haut qui l'a créé.
2 від Всевишнього — здатність лікаря, а й цар його обдаровує.	2 C'est de Dieu, en effet, que vient toute guérison, et le médecin reçoit des présents du roi.
3 Голову лікаря знання його звисочують, тож і з боку вельмож йому подив належиться.	3 La science du médecin lui fera tenir la tête haute, et il sera loué en présence des grands.
4 Господь із землі ліки виводить, і розумний муж не нехтує ними.	4 C'est le Très-Haut qui a produit de la terre les médicaments, et l'homme sage n'aura pas de répugnance pour eux.
5 Хіба не від дерева вода посолодшала, а й сила його тим самим виявилась?	5 L'eau amère n'a-t-elle pas été adoucie par le bois?
6 Це ж він бо людей обдарував знанням, щоб вони прославлялись його ділами дивними.	6 Leur vertu est faite pour être connue des hommes, et le Très-Haut en a donné la science aux hommes, afin qu'ils soient honorés par ses merveilles.
7 Ними лікується й усувається біль, і хто знається на зіллях, — уміє їх змішувати.	7 Par elles on apaise la douleur en la guérissant; le pharmacien en fait des compositions agréables, et il compose des onctions qui rendent la santé, et il diversifie son travail en mille manières.
8 Тож діла його не мають ні кінця, ні краю, і мир від нього розповсюджується світом.	8 Car la paix de Dieu s'étend sur la surface de la terre.
9 Сину, в недузі твоїй не побивайся, лиш молись до Господа, і він тебе оздоровить.	9 Mon fils, si tu tombes malade, ne te néglige pas toi-même; mais prie le Seigneur, et Il te guérira.
10 Провину відкинь, свої руки випростай, від усякого гріха очисти своє серце.	10 Détourne-toi du péché, redresse tes mains et purifie ton coeur de toute faute.
11 Ладан і пропам’ятну жертву з муки питльованої воздай, і зроби свій принос жирним, наскільки можеш.	11 Offre un encens de bonne odeur et l'oblation de fleur de farine, et que ton sacrifice soit généreux; donne ensuite accès au médecin.
12 А й лікаря примісти, бо й він Господом створений: хай тебе не полишає, бо й його ти потребуєш;	12 Car c'est le Seigneur qui l'a créé; qu'il ne te quitte donc point, parce que son art t'est nécessaire.
13 стається не раз, що одужання в їхніх руках перебуває.	13 Il viendra un temps où tu tomberas entre leurs mains;
14 Та й їм слід так само до Господа молитись, щоб ними він зволив подати полегшу і принести одужання для рятунку життя.	14 et ils prieront eux-mêmes le Seigneur, afin qu'Il envoie par eux le soulagement et la santé, à cause de leur vie sainte.
15 Той же, хто грішить супроти свого Творця, нехай потрапить лікареві в руки.	15 L'homme qui pèche en présence de Celui qui l'a créé, tombera entre les mains du médecin.
16 Сину, зронюй над померлим сльози, розпочинай голосіння, як личить тяжко стражденному; поховай його тіло, як звичай велить, і могили його не занедбуй.	16 Mon fils, répands des larmes sur le mort, et mets-toi à pleurer comme un homme qui a souffert des choses cruelles; ensevelis son corps selon qu'il convient, et ne néglige pas sa sépulture.
17 Гірко ридай, ревно бий себе в груди, жалобу по нім справляй, що на неї заслужив він, — так день або й два, поговору ради, і аж тоді у своїм смутку втішся.	17 A cause des mauvais propos, lamente-toi amèrement sur lui pendant un jour; puis console-toi de ta tristesse;
18 Бо смуток провадить до смерти, і серця журба потугу відбирає.	18 et fais le deuil selon le mérite de la personne, un jour ou deux, pour ne point donner lieu à la médisance.
19 Смуток у злиднях перебуває, а вбогого життя — згідне з його серцем.	19 Car la tristesse fait accourir la mort et enlève l'énergie, et l'abattement du coeur fait courber la tête.
20 Смуткові серцем своїм не віддавайся, відкинь його геть — про кінець пам’ятай свій.	20 La tristesse s'entretient dans la solitude, et la vie du pauvre est telle qu'est son coeur.
21 Не забувай — немає бо повороту: мертвому не допоможеш, а собі самому пошкодиш.	21 Ne livre pas ton coeur à la tristesse; mais éloigne-la de toi, et souviens-toi de ta fin dernière.
22 Пам’ятай про мій вирок, що й твоїм він буде: мені вчора, а тобі — сьогодні.	22 Ne l'oublie point, car il n'y a pas de retour; tu ne seras pas utile au mort, et tu te feras du mal à toi-même.
23 З спочивом небіжчика хай спочине й його пам’ять, — тож розрадь себе, скоро дух його з нього вийде.	23 Souviens-toi de mon sort, car le tien sera semblable. Hier à moi, et à toi aujourd'hui.
24 Мудрість книжника в дозвіллі здобувається: хто вільний від заняття, той стає мудрим.	24 Quand le mort repose, laisse reposer son souvenir, et console-le au départ de son âme.
25 Як може той помудріти, хто рало тримає, хто рожном вихваляється, наче тим списом, хто волів поганяти знає й ходити коло них, хто ввесь час про бичків свою мову веде?	25 Le docteur de la loi recueille la sagesse au temps de son loisir, et celui qui s'agite peu acquerra la sagesse. De quelle sagesse pourra se remplir
26 Думка в нього — як борозну провести, журба його вся — про пашу для теличок.	26 celui qui tient la charrue, qui est fier de l'aiguillon, qui stimule les boeufs, et partage constamment leurs travaux, et qui ne s'entretient que des petits des taureaux?
27 Так воно з кожним робітником та майстром, який день і ніч проводить на праці: той, хто виготовлюв різьбу на печатках, хто намагається урізнороднити рисунок, а й душу вкладає, щоб, мов живий, був малюнок, ще й не досипляє, щоб діло своє викінчити.	27 Il applique son coeur à retourner les sillons, et ses veilles à engraisser des vaches.
28 Так воно й з ковалем, що сидить біля ковадла та й розглядає сирове залізо: вогненна пара йому тіло розтоплює, він змагається з жаром у горнилі, молота гук йому вуха заглушує, очі ж його до зразка посудини прикуті; всім серцем старається діло він викінчити — не досипляє, щоб якнайкраще його прикрасити.	28 Il en est de même du charpentier et de l'architecte, qui passe à son travail la nuit comme le jour; de celui qui grave les cachets ciselés, et qui s'applique à diversifier ses dessins; il met son coeur à reproduire la peinture, et il achève son ouvrage dans les veilles.
29 Так воно й з ганчарем, що сидить при своїй праці ще й ногами своїми крутить коло, а й до діла свого ввесь час пристосовується, і всі його рухи — геть обраховані:	29 Tel aussi le forgeron assis près de l'enclume, et considèrant le fer qu'il met en oeuvre; la vapeur du feu lui dessèche les chairs, et il résiste à l'ardeur de la fournaise.
30 руками глину зразкує, ногами її замішує, докладає серця, щоб малювання вивершити, — і не досипляє, щоб ще й піч очистити.	30 Le bruit du marteau frappe sans cesse son oreille, et son oeil contemple le modèle de l'objet qu'il prépare.
31 Усі вони здаються на власні руки, і в ремеслі своєму вправний кожен.	31 Il met son coeur à achever son ouvrage, il l'embellit dans ses veilles et le rend parfait.
32 Без них неможливо збудувати місто, ні жити в ньому, ані ним ходити.	32 Tel aussi le potier assis à son travail, et tournant la roue avec ses pieds; il est dans un souci continuel pour ce qu'il fait, et tout son ouvrage est compté.
33 Та на віче народне їх не запрошують, на зборах вони нічим не відзначаються, не засідають на суддівських кріслах, — бо й не зрозуміли б судового рішення.	33 De son bras il façonne l'argile, et il en rend la masse flexible avec ses pieds.
34 Вони не блищать ні знанням, ні розсудом, і їх не знайти серед складачів приповісток, — та зате підтримують вічне творіння, то й моляться про справи свого ремества.	34 Il met son coeur à en achever le vernis, et il emploie ses veilles à nettoyer son fourneau.
	35 Tous ces hommes ont confiance en leurs mains, et chacun d'eux est sage dans son art.
	36 Sans eux tous aucune ville ne serait bâtie;
	37 on n'y habiterait et on n'y voyagerait pas; mais ils n'entreront point dans les assemblées.
	38 Ils ne seront point assis sur le siège du juge, et ils ne comprendront pas les lois des jugements; ils n'enseigneront pas les doctrines et les règles de la vie, on ne les trouvera pas là où l'on parle en paraboles;
	39 mais ils maintiennent les choses de ce monde, et leur prière a pour objet les travaux de l'art; ils y appliquent leur âme, et ils tâchent de vivre selon la loi du Très-Haut.