Сирах 38

Біблія	BIBBIA CEI 2008
1 Вшановуй належно потрібного тобі лікаря, бо й він існує з Господньої установи:	1 Onora il medico per le sue prestazioni, perché il Signore ha creato anche lui.
2 від Всевишнього — здатність лікаря, а й цар його обдаровує.	2 Dall’Altissimo infatti viene la guarigione, e anche dal re egli riceve doni.
3 Голову лікаря знання його звисочують, тож і з боку вельмож йому подив належиться.	3 La scienza del medico lo fa procedere a testa alta, egli è ammirato anche tra i grandi.
4 Господь із землі ліки виводить, і розумний муж не нехтує ними.	4 Il Signore ha creato medicamenti dalla terra, l’uomo assennato non li disprezza.
5 Хіба не від дерева вода посолодшала, а й сила його тим самим виявилась?	5 L’acqua non fu resa dolce per mezzo di un legno, per far conoscere la potenza di lui?
6 Це ж він бо людей обдарував знанням, щоб вони прославлялись його ділами дивними.	6 Ed egli ha dato agli uomini la scienza perché fosse glorificato nelle sue meraviglie.
7 Ними лікується й усувається біль, і хто знається на зіллях, — уміє їх змішувати.	7 Con esse il medico cura e toglie il dolore,
8 Тож діла його не мають ні кінця, ні краю, і мир від нього розповсюджується світом.	8 con queste il farmacista prepara le misture. Certo non verranno meno le opere del Signore; da lui proviene il benessere sulla terra.
9 Сину, в недузі твоїй не побивайся, лиш молись до Господа, і він тебе оздоровить.	9 Figlio, non trascurarti nella malattia, ma prega il Signore ed egli ti guarirà.
10 Провину відкинь, свої руки випростай, від усякого гріха очисти своє серце.	10 Allontana l’errore, regola le tue mani, purifica il cuore da ogni peccato.
11 Ладан і пропам’ятну жертву з муки питльованої воздай, і зроби свій принос жирним, наскільки можеш.	11 Offri l’incenso e un memoriale di fior di farina e sacrifici pingui secondo le tue possibilità.
12 А й лікаря примісти, бо й він Господом створений: хай тебе не полишає, бо й його ти потребуєш;	12 Poi ricorri pure al medico, perché il Signore ha creato anche lui: non stia lontano da te, poiché c’è bisogno di lui.
13 стається не раз, що одужання в їхніх руках перебуває.	13 Ci sono casi in cui il successo è nelle loro mani;
14 Та й їм слід так само до Господа молитись, щоб ними він зволив подати полегшу і принести одужання для рятунку життя.	14 anch’essi infatti pregano il Signore perché conceda loro di dare sollievo e guarigione per salvare la vita.
15 Той же, хто грішить супроти свого Творця, нехай потрапить лікареві в руки.	15 Chi pecca contro il proprio creatore cada nelle mani del medico.
16 Сину, зронюй над померлим сльози, розпочинай голосіння, як личить тяжко стражденному; поховай його тіло, як звичай велить, і могили його не занедбуй.	16 Figlio, versa lacrime sul morto, e come uno che soffre profondamente inizia il lamento; poi seppelliscine il corpo secondo le sue volontà e non trascurare la sua tomba.
17 Гірко ридай, ревно бий себе в груди, жалобу по нім справляй, що на неї заслужив він, — так день або й два, поговору ради, і аж тоді у своїм смутку втішся.	17 Piangi amaramente e alza il tuo caldo lamento, il lutto sia proporzionato alla sua dignità, un giorno o due per evitare maldicenze, poi consólati del tuo dolore.
18 Бо смуток провадить до смерти, і серця журба потугу відбирає.	18 Infatti dal dolore esce la morte, il dolore del cuore logora la forza.
19 Смуток у злиднях перебуває, а вбогого життя — згідне з його серцем.	19 Nella disgrazia resta il dolore, una vita da povero è maledizione del cuore.
20 Смуткові серцем своїм не віддавайся, відкинь його геть — про кінець пам’ятай свій.	20 Non abbandonare il tuo cuore al dolore, scaccialo ricordando la tua fine.
21 Не забувай — немає бо повороту: мертвому не допоможеш, а собі самому пошкодиш.	21 Non dimenticare che non c’è ritorno; a lui non gioverai e farai del male a te stesso.
22 Пам’ятай про мій вирок, що й твоїм він буде: мені вчора, а тобі — сьогодні.	22 Ricòrdati della mia sorte, che sarà anche la tua: ieri a me e oggi a te.
23 З спочивом небіжчика хай спочине й його пам’ять, — тож розрадь себе, скоро дух його з нього вийде.	23 Nel riposo del morto lascia riposare anche il suo ricordo; consólati di lui, ora che il suo spirito è partito.
24 Мудрість книжника в дозвіллі здобувається: хто вільний від заняття, той стає мудрим.	24 La sapienza dello scriba sta nel piacere del tempo libero, chi si dedica poco all’attività pratica diventerà saggio.
25 Як може той помудріти, хто рало тримає, хто рожном вихваляється, наче тим списом, хто волів поганяти знає й ходити коло них, хто ввесь час про бичків свою мову веде?	25 Come potrà divenire saggio chi maneggia l’aratro e si vanta di brandire un pungolo, spinge innanzi i buoi e si occupa del loro lavoro e parla solo di vitelli?
26 Думка в нього — як борозну провести, журба його вся — про пашу для теличок.	26 Dedica il suo cuore a tracciare solchi e non dorme per dare il foraggio alle giovenche.
27 Так воно з кожним робітником та майстром, який день і ніч проводить на праці: той, хто виготовлюв різьбу на печатках, хто намагається урізнороднити рисунок, а й душу вкладає, щоб, мов живий, був малюнок, ще й не досипляє, щоб діло своє викінчити.	27 Così ogni artigiano e costruttore che passa la notte come il giorno: quelli che incidono immagini per sigilli e con pazienza cercano di variare le figure, dedicano il cuore a riprodurre bene il disegno e stanno svegli per terminare il lavoro.
28 Так воно й з ковалем, що сидить біля ковадла та й розглядає сирове залізо: вогненна пара йому тіло розтоплює, він змагається з жаром у горнилі, молота гук йому вуха заглушує, очі ж його до зразка посудини прикуті; всім серцем старається діло він викінчити — не досипляє, щоб якнайкраще його прикрасити.	28 Così il fabbro che siede vicino all’incudine ed è intento al lavoro del ferro: la vampa del fuoco gli strugge le carni, e col calore della fornace deve lottare; il rumore del martello gli assorda gli orecchi, i suoi occhi sono fissi sul modello di un oggetto, dedica il suo cuore a finire il lavoro e sta sveglio per rifinirlo alla perfezione.
29 Так воно й з ганчарем, що сидить при своїй праці ще й ногами своїми крутить коло, а й до діла свого ввесь час пристосовується, і всі його рухи — геть обраховані:	29 Così il vasaio che è seduto al suo lavoro e con i suoi piedi gira la ruota, è sempre in ansia per il suo lavoro, si affatica a produrre in gran quantità.
30 руками глину зразкує, ногами її замішує, докладає серця, щоб малювання вивершити, — і не досипляє, щоб ще й піч очистити.	30 Con il braccio imprime una forma all’argilla, mentre con i piedi ne piega la resistenza; dedica il suo cuore a una verniciatura perfetta e sta sveglio per pulire la fornace.
31 Усі вони здаються на власні руки, і в ремеслі своєму вправний кожен.	31 Tutti costoro confidano nelle proprie mani, e ognuno è abile nel proprio mestiere.
32 Без них неможливо збудувати місто, ні жити в ньому, ані ним ходити.	32 Senza di loro non si costruisce una città, nessuno potrebbe soggiornarvi o circolarvi. Ma essi non sono ricercati per il consiglio del popolo,
33 Та на віче народне їх не запрошують, на зборах вони нічим не відзначаються, не засідають на суддівських кріслах, — бо й не зрозуміли б судового рішення.	33 nell’assemblea non hanno un posto speciale, non siedono sul seggio del giudice e non conoscono le disposizioni della legge. Non fanno brillare né l’istruzione né il diritto, non compaiono tra gli autori di proverbi,
34 Вони не блищать ні знанням, ні розсудом, і їх не знайти серед складачів приповісток, — та зате підтримують вічне творіння, то й моляться про справи свого ремества.	34 ma essi consolidano la costruzione del mondo, e il mestiere che fanno è la loro preghiera. Differente è il caso di chi si applica a meditare la legge dell’Altissimo.