Сирах 16

Біблія	BIBBIA CEI 2008
1 Не бажай багато дітей ледачих, і не веселися синами нечестивими.	1 Non desiderare molti figli buoni a nulla, non rallegrarti dei figli che sono empi.
2 Як їх багато буде, не радій ними, коли вони не матимуть остраху Господнього,	2 Siano pur molti, non gioire se sono privi del timore del Signore.
3 Не покладайся на їхнє життя, і не звіряйся на їхню кількість: ліпше бо один, аніж ціла тисяча, і ліпше вмерти бездітним, ніж мати дітей нечестивих.	3 Non contare sulla loro giovane età e non confidare nel loro numero, perché tu gemerai per un dolore prematuro e d’improvviso conoscerai la loro fine; poiché è preferibile uno a mille e morire senza figli che averne di empi.
4 Бо від одного розумного заселиться місто, рід же беззаконних буде спустошений.	4 La città sarà ripopolata per opera di un solo saggio, mentre la stirpe degli iniqui verrà distrutta.
5 Багато ось такого бачило моє око, а й від того сильніше чуло моє вухо:	5 Il mio occhio ha visto molte cose simili, il mio orecchio ne ha sentite anche di più gravi.
6 на зборах грішників вогонь займається, у неслухнянім народі гнів розпалюється.	6 Nell’assemblea dei peccatori un fuoco si accende, contro un popolo ribelle è divampata l’ira.
7 Не було милосердя над стародавніми велетнями, які збунтувалися із-за власної сили.	7 Egli non perdonò agli antichi giganti, che si erano ribellati per la loro forza.
8 Не пощаджено місця, де мешкав Лот, — стало бо осоружне з-за своєї гордині.	8 Non risparmiò i concittadini di Lot, che egli aveva in orrore per la loro superbia.
9 І не помилувано пропащого поріддя, яке було винищене за свої гріхи,	9 Non ebbe pietà di un popolo maledetto, che fu scacciato per i suoi peccati. Tutto questo egli fece a nazioni dal cuore duro e per il numero dei suoi santi non fu consolato.
10 ані шестисот тисяч пішаниці, яка згромадилась у своїм жорстокосерді.	10 Così trattò i seicentomila fanti che avevano congiurato per la durezza del loro cuore. Flagellando, avendo pietà, percuotendo, guarendo, il Signore ha custodito nella pietà e nell’istruzione.
11 Навіть коли б був лиш один тугошиїй, то дивно було б, якби лишився безкарним, — бо й милосердя і гнів від Господа, могутнього в прощенні й у вияві обурення.	11 Ci fosse anche un solo uomo di dura cervice, sarebbe inaudito se restasse impunito, poiché in lui c’è misericordia e ira, potente quando perdona e quando riversa la sua ira.
12 Великий він у милості, великий і у строгості, тож людей він за їхніми ділами судитиме.	12 Tanto grande è la sua misericordia, quanto grande il suo rimprovero; egli giudicherà l’uomo secondo le sue opere.
13 Грішник з грабунком не втече від нього, а й не буде обманутий терпець благочестивого.	13 Non sfuggirà il peccatore con la sua preda, né la pazienza del giusto sarà delusa.
14 Повну волю дає він милосердю своєму, проте кожен одержить заплату за ділами.	14 Egli riconoscerà ogni atto di misericordia, ciascuno riceverà secondo le sue opere.
15 Господь учинив впертим фараона, який його не визнав, — щоб стали знаними діла його під небом:	15 Il Signore ha indurito il faraone perché non lo riconoscesse, perché fossero note le sue opere sotto il cielo.
16 бо кожному створінню — явне його милосердя, і світло своє, і темряву призначив він людині.	16 A tutta la creazione la sua misericordia è manifesta, ha dispensato la luce e le tenebre agli uomini.
17 Не кажи: «Від Господа сховаюсь, і хто там з висоти мене згадувати буде; — у натовпі великому мене не впізнають, бо що моя душа в безмірному творінні?»	17 Non dire: «Mi nasconderò al Signore! Lassù chi si ricorderà di me? Fra tanta gente non sarò riconosciuto, chi sarò io in mezzo a una creazione immensa?».
18 Ось небо і небеса небес, безодня і земля тремтять, коли він сходить,	18 Ecco il cielo e il cielo dei cieli, l’abisso e la terra sussultano quando egli appare. Tutto l’universo è stato creato ed esiste per la sua volontà.
19 а й разом з ними гори та землі основи дрижать від остраху, коли на них він погляне.	19 Anche i monti e le fondamenta della terra tremano di spavento quando egli li scruta.
20 А над тим бо не міркує ніяке серце — хто коли задумався над його путями?	20 Ma nessuno riflette su queste cose; al suo modo di agire chi presta attenzione?
21 Коли я грішу, ніхто мене не бачить, а коли обманюю потай, хто взнає?	21 Come un uragano che l’uomo non vede, così molte sue opere sono nascoste.
22 А діла справедливости — хто їх розповість? Хто на них чекатиме? Бож завіт, мовляв, далеко.	22 «Chi annuncerà le sue opere di giustizia? O chi aspetterà? L’alleanza infatti è ancora lontana, e il rendiconto di tutto sarà solo alla fine».
23 Отак міркує людина, позбавлена розуму, — безглуздий, спантеличений роздумує над дурницями.	23 Queste cose pensa chi ha il cuore meschino; lo stolto, che si lascia ingannare, pensa sciocchezze.
24 Слухай же мене, сину, і придбай знання і на мої слова зважай своїм серцем.	24 Ascoltami, figlio, e impara la scienza, e nel tuo cuore tieni conto delle mie parole.
25 Ступінь за ступнем відкрию освіту, і в усій докладності звістую знання.	25 Manifesterò con ponderazione la dottrina, con cura annuncerò la scienza.
26 Господнім вироком — діла його від первоначала; відразу ж по створенні належно їх розподілено.	26 Quando il Signore da principio creò le sue opere, dopo averle fatte ne distinse le parti.
27 Впровадив він порядок у діла свої навіки, від самих початків аж до їхніх родів; вони бо не знають ні голоду, ні втоми, і не покидають вони своєї праці.	27 Ordinò per sempre le sue opere e il loro dominio per le generazioni future. Non soffrono né fame né stanchezza e non interrompono il loro lavoro.
28 Ані одне з них не зударюється з другим — повік вони не будуть неслухняні його слову.	28 Nessuna di loro urta la sua vicina, mai disubbidiranno alla sua parola.
29 А потім Господь споглянув на землю — і її наповнив благами своїми.	29 Dopo ciò il Signore guardò alla terra e la riempì dei suoi beni.
30 Різнородними тваринами він покрив її обличчя, і вони повернуться до неї.	30 Ne coprì la superficie con ogni specie di viventi e questi ad essa faranno ritorno.