Сирах 10

Біблія	Peshitta
1 Суддя мудрий виховує народ свій, правління розумного добре впорядкується.	1 ܕܝ̇ܢܐ ܚܟܝܡܐ ܢܠܦ ܥܡܗ ܘܫܠܝܛܐ ܚܟܝܡܐ ܢܘܬܒ ܩܪܝܬܗ
2 Який суддя народу, такі й його слуги; який правитель міста, такі й усі його мешканці.	2 ܐܝܟ ܕܝ̇ܢܐ ܕܥܡܐ ܗܟܢܐ ܡܫܡ̈ܫܢܘܗܝ ܘܐܝܟ ܪܝܫܐ ܕܡܕܝܢܬܐ ܗܟܢܐ ܥܡܘܪ̈ܝܗ̇
3 Цар неосвічений губить народ свій; місто заселюється розумом володарів.	3 ܡܠܟܐ ܥ̇ܘܠܐ ܢܘܒܕ ܥܡܗ ܘܡܬܝܬܒܐ ܩܪܝܬܐ ܒܚܟܡܬܐ ܕܫܠܝ̈ܛܢܗ̇
4 Влада над землею в руці Господній, тож корисного правителя покличе він своєчасно.	4 ܒܐܝܕܘ̈ܗܝ ܕܡܪܝܐ ܫܘܠܛܢܐ ܕܬܒܝܠ ܘܕܟܫܪ ܠܥܕܢܗ ܢܩܝܡ ܥܠܝܗ̇
5 У руці Господній успіх людини, тож на законодавця покладе він його славу.	5 ܒܐܝܕ̈ܘܗܝ ܕܡܪܝܐ ܫܘܠܛܢܐ ܕܟܠ ܘܠܕܚ̈ܠܘܗܝ ܢܬܠ ܐܝܩܪܗ
6 Не гнівайся на ближнього ні за яку кривду — нічого не роби спересердя.	6 ܒܟܠ ܣܘܪ̈ܚܢܝܟ ܠܐ ܬܛܠܘܡ ܪܚܡܟ ܘܠܐ ܬܗܠܟ ܒܐܘܪܚܐ ܕܓܐܘ̈ܬܢܐ ܡܢ ܟܘܠ ܚܛܗ̈ܐ ܘܟܕܒܘܬܐ ܐܪܚܩ ܘܠܐ ܬܗܠܟ ܒܪܘܚܐ ܪܡܬܐ
7 Гордість осоружна Господеві й людям, для нього й для них несправедливість — переступ.	7 ܡܛܠ ܕܣܢܝܐ ܗܝ ܩܕܡ ܐܠܗܐ ܘܩܕܡ ܒܢܝܢ̈ܫܐ ܓܐܝܘܬܐ ܘܡܢ ܬܪ̈ܝܗܘܢ ܚܛܘܦܝܐ ܘܛܠܘܡܝܐ
8 Владарство від народу до народу переходить несправедливістю, насильством та багатством.	8 ܡܠܟܘܬܐ ܡܢ ܥܡܐ ܠܥܡܐ ܡܫܬܚܠܦܐ ܡܛܠ ܚܛܗ̈ܐ ܘܓܐܝܘܬܐ ܘܡܡܘܢܐ
9 Чим пишатися порохові й попелові, якщо нутро його вже за життя розкладається?	9 ܡܢܐ ܢܬܓܐܐ ܥܦܪܐ ܘܩܛܡܐ ܕܒܚ̈ܝܘܗܝ ܬܘ̈ܠܥܐ ܪ̈ܚܫܢ
10 Довга недуга з лікаря кепкує. Сьогодні цар — а ось узавтра помре він.	10 ܓܒܘ̈ܗܝ ܘܡܥ̈ܘܗܝ ܐܣܝܐ ܢܨܪܐ ܝܘܡܢܐ ܡܗܠܟ ܘܡܚܪ ܡܐܬ
11 Вмираючи, людина дістає спадщину: гадів, звірів, черву.	11 ܒܡܘܬܗ ܕܒܪ ܐܢܫܐ ܪܡܬܐ ܡܢܬܗ ܘܬܘܠܥܗ ܩܕܡܘܗܝ ܪܚܫܐ
12 Початок гордині людської — відступ від Господа, коли то своїм серцем від Створителя свого відходять.	12 ܪܝܫ ܚܘܒ̈ܝܗܘܢ ܕܒܢ̈ܝܢܫܐ ܓܐܝܘܬܗܘܢ ܘܥܒ̈ܕܝܗܘܢ ܡܫܛܝܢ ܠܒܗܘܢ
13 Бо початок гордині являє собою гріх, і хто при ній перебуває, той мерзоту розливає. Тим то Господь на такого насилає несподівані кари й нищить його до кінця.	13 ܡܛܠ ܕܡܒܘܥܐ ܕܚܛܝܬܐ ܓܐܝܘܬܐ ܘܙܢܝܘܬܐ ܡܒܘܥܐ ܕܬܪܬܝܗܝܢ ܡܛܠ ܗܢܐ ܦܪܫ ܐܠܗܐ ܡܟܬܫܝܗ̈ܘܢ ܘܡܚܐ ܐܢܘܢ ܡܚܘܬܐ ܓܡܝܪܬܐ
14 Престоли князівські повалив Господь, а на їхнє місце посадив смиренних.	14 ܟܘܪܣܝܐ ܕܓܐܘ̈ܬܢܐ ܣܚܦ ܡܪܝܐ ܘܐܘܬܒ ܡܟܝ̈ܟܐ ܚܠܦܝܗܘܢ
15 Народи викорінив Господь, а насадив покірних натомість.	15 ܥܩܪܐ ܕܓܐܘ̈ܬܢܐ ܥܩܪ ܡܪܝܐ ܘܢܨܒ ܡܟܝ̈ܟܐ ܚܠܦܝܗܘܢ
16 Господь зруйнував краї поган і знищив їх до самих основ землі.	16 ܥ̈ܩܒܬܐ ܕܓܐܘ̈ܬܢܐ ܥܩܪ ܡܪܝܐ ܘܐܘܒܕ ܡܢ ܐܪܥܐ ܕܘܟܪܢܗܘܢ
17 Він вирвав деяких і вигубив ущент, та стер із землі пам’ять про них.	17 ܐܘܒܕ ܐܢܘܢ ܘܥܩܪ ܐܢܘܢ ܘܥܩܪ ܐܢܘܢ ܘܓܡܪ ܡܢ ܒܢ̈ܝܢܫܐ ܕܘܟܪܢܗܘܢ
18 Не для людей бо створена гординя, ані лютий гнів для тих, що народилися від жінки.	18 ܡܛܠ ܕܠܐ ܐܬܦܠܓܬ ܓܐܝܘܬܐ ܠܒܢ̈ܝ ܐܢܫܐ ܘܪܡܘܬܐ ܕܠܒܐ ܠܝܠܝ̈ܕܝ ܐܢܬܬܐ
19 Який рід поважаний? Рід людський. Який рід поважаний? Тих, що Господа страхаються. Який рід гідний погорди? Родонасіння людське. Який рід гідний погорди? Отих, що заповіді порушують.	19 ܙܪܥܐ ܝܩܝܪܐ ܡܐ ܕܙܪܝܥ ܠܐܢܫܐ ܙܪܥܐ ܝܩܝܪܐ ܡ̇ܢ ܕܕܚܠ ܠܐܠܗܐ ܙܪܥܐ ܝܩܝܪܐ ܡܢ ܕܢܛܪ ܦܘܩܕ̈ܢܐ ܙܪܥܐ ܙܠܝܠܐ ܡܐ ܕܙܪܝܥ ܠܐܢܫܐ ܙܪܥܐ ܙܠܝܠܐ ܡܢ ܕܠܐ ܢܛܪ ܦܘܩܕ̈ܢܐ
20 Серед братів провідний з них — ними поважаний, в очах же Господніх — ті, що його страхаються.	20 ܒܝܬ ܐ̈ܚܐ ܩܫܝܫܐ ܡܝܩܪ ܘܕܕܚܠ ܠܐܠܗܐ ܡܝܩܪ ܗܘ ܡܢܗ
21 Початок вивищення — острах Господній, первоначало ж відкинення — впертість та гординя.
22 Чи хтось багатий, чи славний, чи вбогий, а гідне хвали в них — острах Господній.	22 ܬܘܬܒܐ ܐܟܣܢܝܐ ܕܡܣܟܝܢ ܘܥܝܝܩܐ ܠܗ ܬܫܒܘܚܬܗ ܒܕܚܠܬܗ ܕܐܠܗܐ
23 Не слід гордувати бідним, що має розум, і ніяк не личить грішника прославляти.	23 ܠܝܬ ܠܡܨܥܪܘ ܠܡܣܟܢܐ ܙܕܝܩܐ ܐܦ ܠܐ ܠܡܝܩܪܘ ܠܥܬܝܪܐ ܥܘܠܐ
24 Начальник, суддя, вельможа перебувають у славі, та ніхто з них не більший за того, хто Господа страхається.	24 ܪܒܐ ܘܫܠܝܛܐ ܘܕܝ̇ܢܐ ܝܩܪ ܘܠܝܬ ܕܪܒ ܡܢ ܡܢ̇ ܕܡܝܩܪ ܠܡ̇ܢ ܕܕܚܠ ܠܐܠܗܐ
25 Мудрому рабові будуть вільні слугувати; той, хто тямущий, не матиме чого нарікати.	25 ܠܥܒܕܐ ܚܟܝܡܐ ܚܐܪ̈ܐ ܢܦܠܚܘܢ ܘܓܒܪܐ ܣܟܘܠܬܢܐ ܟܕ ܡܬܪܕܐ ܠܐ ܢܬܪܥܡ
26 Не мудруй, коли заходжуєшся коло діла свого; не пишайся, коли тобі скрутно.	26 ܠܐ ܬܬܚܒܢ ܠܡܥܒܕ ܥܒܕܟ ܘܠܐ ܬܬܝܩܪ ܒܥܕܢܐ ܕܨܪܝܟܘܬܟ
27 Вартісніший, хто працює і має всього доволі, ніж бродячий хвалько, що й кусня хліба не має.	27 ܛܒ ܗܘ ܓܝܪ ܕܦܠܚ ܘܝܬܝܪ ܡܡܘܢܐ ܡܢ ܡ̇ܢ ܕܡܬܝܩܪ ܘܚܣܝܪ ܡܙܘܢܐ
28 Сину, прослав себе скромністю, шануй себе в міру своєї вартости.	28 ܒܪܝ ܒܥܢܘܝܘܬܐ ܝܩܪ ܢܦܫܟ ܘܗܒ ܠܗ̇ ܛܥܡܐ ܐܝܟ ܡܐ ܕܡܬܒܥܐ ܠܗ̇
29 Хто виправдає того, що грішить сам проти себе? Хто прославить того, який життя своє безчестить?	29 ܒܪܝ ܡ̇ܢ ܕܡܚܝܒ ܢܦܫܗ ܡܢܘ ܢܙܟܝܘܗܝ ܐܘ ܡܢܘ ܢܝܩܪ ܠܡ̇ܢ ܕܡܙܠ ܢܦܫܗ
30 Бідного славлять за його знання, а багатого славлять за його багатство.	30 ܐܝܬ ܡܣܟܢܐ ܕܡܬܝܩܪ ܡܛܠ ܚܟܡܬܗ ܘܐܝܬ ܥܬܝܪܐ ܕܡܬܝܩܪ ܡܛܠ ܥܘܬܪܗ
31 Хто поважаний в убозтві — оскільки більш був би в багатстві? А хто безславний у багатстві — оскільки більш був би у злиднях?	31 ܕܡܬܝܩܪ ܒܡܣܟܢܘܬܗ ܒܥܘܬܪܗ ܚܕ ܟܡܐ ܘܕܙܠܝܠ ܒܥܘܬܪܗ ܒܡܣܟܢܘܬܗ ܚܕ ܟܡܐ