Сирах 10

Біблія	Biblia Tysiąclecia
1 Суддя мудрий виховує народ свій, правління розумного добре впорядкується.	1 Mądry władca dobrze swój lud poprowadzi, a rządy rozumnego będą dobrze uporządkowane.
2 Який суддя народу, такі й його слуги; який правитель міста, такі й усі його мешканці.	2 Jaki władca ludu, tacy i jego ministrowie, jaki władca miasta, tacy i jego mieszkańcy.
3 Цар неосвічений губить народ свій; місто заселюється розумом володарів.	3 Król bez nauki zgubi swój lud, a mądrość władców zbuduje miasto.
4 Влада над землею в руці Господній, тож корисного правителя покличе він своєчасно.	4 W ręku Pana są rządy na ziemi, w swoim czasie wzbudzi On dla niej odpowiedniego władcę.
5 У руці Господній успіх людини, тож на законодавця покладе він його славу.	5 W ręku Pana spoczywa powodzenie męża, On osobie prawodawcy udziela swej chwały.
6 Не гнівайся на ближнього ні за яку кривду — нічого не роби спересердя.	6 Za każdy zły czyn nie unoś się gniewem na bliźniego i nie czyń nic, co jest dziełem zuchwalstwa.
7 Гордість осоружна Господеві й людям, для нього й для них несправедливість — переступ.	7 Pycha jest obmierzła Panu i ludziom, a ciemiężenie [innych] uważają oni za [wielkie] przestępstwo.
8 Владарство від народу до народу переходить несправедливістю, насильством та багатством.	8 Panowanie przechodzi od narodu do narodu przez krzywdy, bezprawia, pieniądze.
9 Чим пишатися порохові й попелові, якщо нутро його вже за життя розкладається?	9 Dlaczego pyszni się ziemia i popiół, skoro za życia jeszcze wyrzuca swe wnętrzności?
10 Довга недуга з лікаря кепкує. Сьогодні цар — а ось узавтра помре він.	10 Mała choroba, żartuje lekarz, a kto dziś królem - jutro umiera.
11 Вмираючи, людина дістає спадщину: гадів, звірів, черву.	11 Gdy człowiek życie zakończy, odziedziczy zgniliznę, bestie i robaki.
12 Початок гордині людської — відступ від Господа, коли то своїм серцем від Створителя свого відходять.	12 Początkiem pychy człowieka jest odstępstwo od Pana, gdy odstąpił sercem od swego Stworzyciela.
13 Бо початок гордині являє собою гріх, і хто при ній перебуває, той мерзоту розливає. Тим то Господь на такого насилає несподівані кари й нищить його до кінця.	13 Albowiem początkiem pychy - grzech, a kto się da jej opanować, zalany będzie obrzydliwością. Dlatego Pan zesłał przedziwne kary i takich doszczętnie zatracił.
14 Престоли князівські повалив Господь, а на їхнє місце посадив смиренних.	14 Pan wywrócił trony władców, a na ich miejscu posadził pokornych.
15 Народи викорінив Господь, а насадив покірних натомість.	15 Pan wysuszył korzenie narodów, a na ich miejscu zasadził pobożnych.
16 Господь зруйнував краї поган і знищив їх до самих основ землі.	16 Pan spustoszył kraje narodów i zniszczył je aż do fundamentów ziemi.
17 Він вирвав деяких і вигубив ущент, та стер із землі пам’ять про них.	17 Wyrwał, zatracił i wymazał na ziemi ich pamięć.
18 Не для людей бо створена гординя, ані лютий гнів для тих, що народилися від жінки.	18 Nie dla ludzi stworzona jest pycha ani szalony gniew dla zrodzonych z niewiasty.
19 Який рід поважаний? Рід людський. Який рід поважаний? Тих, що Господа страхаються. Який рід гідний погорди? Родонасіння людське. Який рід гідний погорди? Отих, що заповіді порушують.	19 Jakie pokolenie jest poważne? Pokolenie człowieka. Jakie pokolenie jest szanowane? Bojące się Pana. Jakie pokolenie jest wzgardzone? Pokolenie człowieka. Jakie pokolenie jest wzgardzone? Przekraczające przykazania.
20 Серед братів провідний з них — ними поважаний, в очах же Господніх — ті, що його страхаються.	20 Wśród braci jest poważany ich zwierzchnik, a w oczach Pana - są ci, którzy się Go boją.
21 Початок вивищення — острах Господній, первоначало ж відкинення — впертість та гординя.	21 Początkiem dobrego przyjęcia jest bojaźń Pańska, a początkiem odrzucenia jest zatwardziałość i pycha.
22 Чи хтось багатий, чи славний, чи вбогий, а гідне хвали в них — острах Господній.	22 Czy to bogaty, czy godzien sławy, czy biedny - chlubą ich bojaźń Pana.
23 Не слід гордувати бідним, що має розум, і ніяк не личить грішника прославляти.	23 Nie jest słuszną rzeczą odmawiać czci ubogiemu, ale mądremu, i nie godzi się szanować człowieka grzesznego.
24 Начальник, суддя, вельможа перебувають у славі, та ніхто з них не більший за того, хто Господа страхається.	24 Zwierzchnik, sędzia, władca są poważani, ale żaden z nich nie jest większy od tego, który się boi Pana.
25 Мудрому рабові будуть вільні слугувати; той, хто тямущий, не матиме чого нарікати.	25 Słudze mądremu służyć będą wolni, a ten, który posiada wiedzę, nie będzie narzekał.
26 Не мудруй, коли заходжуєшся коло діла свого; не пишайся, коли тобі скрутно.	26 Nie szukaj wymówek, gdy masz spełnić swój obowiązek, i nie przechwalaj się, gdy przyszedł czas twego poniżenia.
27 Вартісніший, хто працює і має всього доволі, ніж бродячий хвалько, що й кусня хліба не має.	27 Lepszy jest ten, który pracuje, a opływa we wszystko, niż ten, co przechadza się poważany, a nie ma chleba.
28 Сину, прослав себе скромністю, шануй себе в міру своєї вартости.	28 Synu, ze skromnością dbaj o cześć dla swej osoby i oceniaj siebie w sposób należyty.
29 Хто виправдає того, що грішить сам проти себе? Хто прославить того, який життя своє безчестить?	29 Tego, kto wykracza przeciw samemu sobie, któż usprawiedliwi, i któż będzie poważał tego, kto hańbi swe życie?
30 Бідного славлять за його знання, а багатого славлять за його багатство.	30 Ubogi będzie poważany z powodu swej wiedzy, a bogaty dzięki swej zamożności.
31 Хто поважаний в убозтві — оскільки більш був би в багатстві? А хто безславний у багатстві — оскільки більш був би у злиднях?	31 Ten, kto jest poważanym w ubóstwie, o ileż bardziej nim będzie w bogactwie, a kto jest bez czci w bogactwie, o ileż bardziej będzie nim w ubóstwie.