Псалмів 94

Біблія	Biblia Maria
1 О Боже, відплати, Господи; о Боже, відплати, явися в сяйві!	1 Vinde, manifestemos nossa alegria ao Senhor, aclamemos o rochedo de nossa salvação;
2 Встань, судде землі, відплати гордим по заслузі!	2 apresentemo-nos diante dele com louvores, e cantemos-lhe alegres cânticos,
3 Доки безбожні, Господи, доки безбожні будуть торжествувати?	3 porque o Senhor é um Deus imenso, um rei que ultrapassa todos os deuses;
4 Доки будуть базікати, нахабно теревенити і вихвалятись усі, що творять беззаконня?	4 nas suas mãos estão as profundezas da terra, e os cumes das montanhas lhe pertencem.
5 Топчуть, о Господи, народ твій, гноблять твою спадщину.	5 Dele é o mar, ele o criou, assim como a terra firme, obra de suas mãos.
6 Удовицю й захожого вбивають, та й сиріт зводять зо світу.	6 Vinde, inclinemo-nos em adoração, de joelhos diante do Senhor que nos criou.
7 І кажуть: «Господь не бачить, Бог Якова не примічає».	7 Ele é nosso Deus; nós somos o povo de que ele é o pastor, as ovelhas que as suas mãos conduzem. Oxalá ouvísseis hoje a sua voz:
8 Збагніть, дурні в народі! Безглузді, коли вам розум проясниться?	8 “Não vos torneis endurecidos como em Meriba, como no dia de Massa no deserto,
9 Чи ж той, хто насадив вухо, не чує? Хто око створив, — не бачить?	9 onde vossos pais me provocaram e me tentaram, apesar de terem visto as minhas obras.
10 Той, що повчає народи, не буде карати? Він, що навчає розумну людину?	10 Durante quarenta anos desgostou-me aquela geração, e eu disse: “É um povo de coração desviado, que não conhece os meus desígnios.
11 Господь знає думки людини, що вони марні.	11 Por isso, jurei na minha cólera: Não hão de entrar no lugar do meu repouso”.
12 Щасливий чоловік, Господи, що його перестерігаєш і у твоїм законі навчаєш,
13 щоб дати йому спокій за лихої години, поки викопується грішникові яма.
14 Господь свого народу не відкине і спадщини своєї не полишить.
15 Бо право повернеться до правди, і всі щирі серцем стоятимуть за нею.
16 Хто встане за мене проти злісних, заступиться за мене проти злочинців?
17 Якби Господь та не прийшов мені на допомогу, ще трохи, і моя душа жила б у мовчанні.
18 Коли я кажу: «Хитається нога моя», — ласка твоя, о Господи, підтримує мене.
19 Коли сила турбот у моїм серці, — твої втіхи розвеселяють мою душу.
20 Чи ж може бути в тебе спілка з престолом погибелі, що коїть зло під виглядом закону?
21 Вони збираються проти душі праведника, засуджують кров неповинну.
22 Але Господь — мій захист, мій Бог — скеля прибіжища мого.
23 Він наведе на них їхню безбожність, в їх власній злобі їх погубить, — погубить їх Господь, Бог наш.