Псалмів 16

Біблія	BIBBIA MARTINI
1 Міхтам. Давида. Бережи мене, о Боже, бо я до тебе прибігаю.	1 Orazione di Davidde. Esaudisci, o Signore, la mia giustizia, da udienza alle mie preghiere. Porgi le orecchie alla orazione, che io fo con labbra non fraudolente.
2 Я кажу Господеві: «Ти — мій Господь, — добро моє; немає нічого над тебе.»	2 Dalla tua faccia venga la mia giustificazione: gli occhi tuoi rivolgano verso dell'equità.
3 До святих, що на землі: до шляхетних — уся моя любов до них.	3 Hai fatto saggio del mio cuore, e nella notte lo hai visitato: col fuoco hai fatto prova di me, e non si è trovata in me iniquità.
4 Помножують собі страждання тії, що йдуть за іншими богами. Я не проллю їхніх ливних жертв з крови, не спом’яну імен їхніх моїми устами.	4 Affinchè la mia bocca non parli secondo il fare degli uomini: per riguardo alle parole delle tue labbra io ho battuto vie faticose.
5 Господь — частка моєї спадщини й моєї чаші: ти держиш мою долю.	5 Reggi tu fortemente i miei passi ne' tuoi sentieri, affinchè i piedi miei non vacillino.
6 Спадщина випала мені в гарних околицях, і частка моя подобається мені вельми.	6 Io alzai, o Dio, le mie grida, perché tu mi esaudisti: porgi a me la tua orecchia, e ascolta le mie parole.
7 Благословляю Господа, що дав мені пораду, що й уночі навчає мене моє серце.	7 Fa bella mostra di tue misericordie, o Salvator di coloro, che sperano in te.
8 Господь — передо мною завжди; тому що він у мене по правиці, не захитаюсь.	8 Da color, che resistono alla tua destra tienimi difeso come la pupilla dell'occhio. Cuoprimi all'ombra delle ali tue:
9 Тим то й радується моє серце, і душа моя весела, і тіло моє спочине безпечно.	9 Dalla faccia degli empj, che mi hanno afflitto. I miei nemici han circondata l'anima mia:
10 Бо не покинеш душі моєї в Шеолі і не даси твоєму побожному уздріти зітління.	10 Hanno chiuse le loro viscere; la loro bocca ha parlato con arroganza.
11 Ти мені стежку життя покажеш, повноту радощів, що в тебе; блаженство по твоїй правиці вічне.	11 Dopo di avermi rigettato adesso mi han circondato: si studiano di tener gli occhi loro rivolti alla terra.
	12 Stanno intenti a me come un lione inteso alla preda, e come un lioncino, che sta in aguato in luoghi nascosti.
	13 Levati su, o Signore, previenlo, gettalo a terra; libera colla tua spada l'anima mia dall'empio,
	14 Da' nemici della tua mano. Separagli, o Signore, nella lor vita da que', che sono in piccol numero sulla terra: il loro ventre è ripieno de' beni tuoi. Hanno numerosa figliuolanza, e lasciano i loro avanzi ai lor bambini.
	15 Ma io mi presenterò al tuo cospetto con la giustizia: sarò satollato all'apparire della tua gloria.