Псалмів 142

Біблія	Biblia Sagrada
1 Маскіл. Давида, коли він був у печері. Молитва.	1 Poema de David cuando estaba en la cueva. Oración.
2 Я голосом моїм до Господа взиваю, я голосом моїм до Господа молюся.	2 A voz en grito clamo al Señor, | a voz en grito suplico al Señor;
3 Скаргу мою перед ним виливаю, скруту мою йому я виявляю.	3 desahogo ante él mis afanes, | expongo ante él mi angustia,
4 Коли тривожиться у мені дух мій, — ти знаєш мою стежку. На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.	4 mientras me va faltando el aliento. Pero tú conoces mis senderos, | y que en el camino por donde avanzo | me han escondido una trampa.
5 Поглянь праворуч і подивися: нема нікого, хто за мене дбав би; нема куди мені втікати, нема нікого, хто б мною піклувався,	5 Mira a la derecha, fíjate: | nadie me hace caso; | no tengo adónde huir, | nadie mira por mi vida.
6 До тебе, Господи, взиваю й кажу: Ти моє прибіжище, в землі живих ти — моя доля!	6 A ti grito, Señor; | te digo: «Tú eres mi refugio | y mi lote en el país de la vida».
7 Зверни увагу на моє благання, бо я вельми нещасний. Спаси мене від гонителів моїх, сильніші бо від мене.	7 Atiende a mis clamores, | que estoy agotado; | líbrame de mis perseguidores, | que son más fuertes que yo.
8 Виведи з в’язниці мою душу, щоб дякувати імені твоєму. Мене обступлять праведники, бо ти добро мені вчиниш.	8 Sácame de la prisión, | y daré gracias a tu nombre: | me rodearán los justos | cuando me devuelvas tu favor.