Псалмів 107

Біблія	BIBBIA MARTINI
1 Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його повіки.	1 Salmo dello stesso Davidde. Il mio cuore, o Dio, egli è preparato: egli è preparato il cuor mio: canterò, e salmeggerò nella mia gloria.
2 Так нехай скажуть ті, що їх викупив Господь, котрих він викупив з руки гнобителя	2 Sorgi, mia gloria, sorgi salterio, e tu cetra: io sorgerò coll'aurora.
3 і котрих зібрав з країв, зо сходу й заходу, з півночі і з-поза моря.	3 A te io darò laude trai popoli, o Signore, inni a te canterò tralle genti.
4 Вони блукали пустинею, на безлюдді, дороги не знайшли до міста, де б їм жити.	4 Perché più grande de' cieli o la tua misericordia, e la tua verità fino alle nubi.
5 Голодні й спраглі, — душа їхня всередині умлівала;	5 Sii tu esaltato fin sopra de' cieli, e la tua gloria per tutta quanta la terra, affinché liberati siano i tuoi eletti.
6 тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх.	6 Salvami colla tua destra, ed esaudiscimi: Dio ha parlato nel suo Santuario;
7 Він вів їх дорогою простою, щоб ішли до міста, де б їм жити.	7 Che io sarò nell'allegrezza, e sarò padrone di Sichem, e dividerò la valle de' tabernacoli.
8 Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.	8 Mio è Galaad, e mio o Manasse, ed Ephraim fortezza della mia testa.
9 Бо він наситив спраглу душу і зголоднілу душу сповнив благом.	9 Giuda mio re: Moab vaso di mia speranza.
10 Вони сиділи в тьмі й тіні смерти, скуті нуждою й залізом,	10 Col mio piede calcherò l'Idumea; gli stranieri saranno soggetti a me.
11 бо збунтувалися проти слів Божих і погордували радою Всевишнього.	11 Chi mi condurrà nella città munita? chi mi condurrà fino all'Idumea?
12 їхнє серце він упокорив бідою, вони спіткнулися, але помічника не було.	12 Chi se non tu, o Dio, che ci hai rigettati? E non verrai tu, o Dio, co' nostri eserciti?
13 Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх.	13 Da aiuto a noi nella tribolazione, perché invano si aspetta salute dall'uomo.
14 Він вивів їх із тьми й тіні смерти і розбив їхні кайдани.	14 Con Dio farem cose grandi: ed, egli annichilerà color che ci affliggono.
15 Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.
16 Бо він розбив мосяжні брами і розламав залізнії засуви.
17 Вони нездужали через свої переступи, прибиті за свої провини.
18 Усяка їжа їхній душі набридла і вони наблизились до брам смерти.
19 Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх.
20 Він послав своє слово й вилікував їх, і врятував їх із могили.
21 Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.
22 Хай принесуть подячні жертви і з радістю діла його прославлять.
23 Ті, що у суднах пускаються на море, що ведуть торгівлю на водах великих,
24 побачили діла Господні і чудеса його в морській глибині.
25 Сказав, і буйний вітер знявся й підніс високо морські хвилі.
26 Знялись під саме небо, спустилися в безодню, в біді душа їхня танула.
27 І захиталися вони й закружляли, немов п’яний, пропала вся їхня мудрість.
28 Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і визволив їх із скорботи їхньої.
29 Він зробив з бурі тишу і втихомирив морські хвилі,
30 й вони зраділи, що затихло; він до бажаної пристані привів їх.
31 Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.
32 нехай його возносять на народних зборах на раді старших хай його прославляють.
33 Він ріки обертає в пустиню, джерела вод — у суху землю.
34 У солончаки плодючу землю — через її мешканців злобу.
35 Він обертає пустиню в озеро воднисте і суху землю — у водні джерела.
36 Там оселює зголоднілих, щоб заснували місто для оселі,
37 щоб засівали ниви, виноградники садили, що дають урожай достатній.
38 Благословляє їх, і вони множаться вельми; не допускає, щоб у них худоби стало мало.
39 Їх змаліло, вони були прибиті утиском лихим та горем.
40 І той, що на князів кидає ганьбу, що їх блукати силує глухою пустинею,
41 підняв злиденного з нужди і його сім’ї, мов овець, розмножив.
42 Бачать те праві та радіють, і кожна злоба затуляє рот свій.
43 Хто мудрий, хай запримітить оці речі і хай зрозуміє милості Господні.