Йова 28

Біблія	תנ"ך - מקרא על פי המסורה
1 «Срібло має жилу початкову, | золото — також місце, де його очищують.	1 כִּי יֵשׁ לַכֶּסֶף מֹוצָא וּמָקֹום לַזָּהָב יָזֹקּוּ
2 Залізо з землі добувають, | розтоплений камінь стає міддю.	2 בַּרְזֶל מֵעָפָר יֻקָּח וְאֶבֶן יָצוּק נְחוּשָׁה
3 Людина кладе край пітьмі, | розшукує до крайньої межі | — каміння темне, чорне.	3 קֵץ ׀ שָׂם לַחֹשֶׁךְ וּלְכָל־תַּכְלִית הוּא חֹוקֵר אֶבֶן אֹפֶל וְצַלְמָוֶת
4 Люди з світлом пробивають копальню, | де стопи не залишили пам’яті, | — зависають на далекому відлюдді.	4 פָּרַץ נַחַל ׀ מֵעִם־גָּר הַנִּשְׁכָּחִים מִנִּי־רָגֶל דַּלּוּ מֵאֱנֹושׁ נָעוּ
5 Земля, що з неї хліб родиться, | під сподом, мов вогнем, розрита: —	5 אֶרֶץ מִמֶּנָּה יֵצֵא־לָחֶם וְתַחְתֶּיהָ נֶהְפַּךְ כְּמֹו־אֵשׁ
6 місце сафірового каміння | та золотого пороху.	6 מְקֹום־סַפִּיר אֲבָנֶיהָ וְעַפְרֹת זָהָב לֹו
7 Стежки туди не знає хижа птиця, | і око яструба її не бачить.	7 נָתִיב לֹא־יְדָעֹו עָיִט וְלֹא זָפַתּוּ עֵין אַיָּה
8 Її не топчуть звірі дикі, | лев по ній не проходить!	8 לֹא־הִדְרִיכֻהוּ בְנֵי־שָׁחַץ לֹא־עָדָה עָלָיו שָׁחַל
9 Людина на кремінь кладе свою руку, | перевертає шкереберть гори.	9 בַּחַלָּמִישׁ שָׁלַח יָדֹו הָפַךְ מִשֹּׁרֶשׁ הָרִים
10 У скелях прорубує рови, | усе дорогоцінне бачить його око.	10 בַּצּוּרֹות יְאֹרִים בִּקֵּעַ וְכָל־יְקָר רָאֲתָה עֵינֹו
11 Досліджує джерела рік, | виносить сховане на світло.	11 מִבְּכִי נְהָרֹות חִבֵּשׁ וְתַעֲלֻמָהּ יֹצִא אֹור׃ פ
12 А мудрість звідкіля береться? | Де розумові місце?	12 וְהַחָכְמָה מֵאַיִן תִּמָּצֵא וְאֵי זֶה מְקֹום בִּינָה
13 Ніяка людина її путі не знає, | і не знайти її в землі живих.	13 לֹא־יָדַע אֱנֹושׁ עֶרְכָּהּ וְלֹא תִמָּצֵא בְּאֶרֶץ הַחַיִּים
14 Безодня каже: Вона не в мені! | Та й море мовить: Не у мене!	14 תְּהֹום אָמַר לֹא בִי־הִיא וְיָם אָמַר אֵין עִמָּדִי
15 Її й за щире золото не придбати, | ані сріблом її не можна оцінити.	15 לֹא־יֻתַּן סְגֹור תַּחְתֶּיהָ וְלֹא יִשָּׁקֵל כֶּסֶף מְחִירָהּ
16 Її не можна оцінити золотом офірським, | ані оніксом дорогоцінним, ані сафіром.	16 לֹא־תְסֻלֶּה בְּכֶתֶם אֹופִיר בְּשֹׁהַם יָקָר וְסַפִּיר
17 Ні золото, ні скло не можуть порівнятися з нею; | її не виміняти за щирозлотний посуд.	17 לֹא־יַעַרְכֶנָּה זָהָב וּזְכֹוכִית וּתְמוּרָתָהּ כְּלִי־פָז
18 А про коралі та кришталь і згадувати нічого! | Здобувати мудрість важче, ніж перли.	18 רָאמֹות וְגָבִישׁ לֹא יִזָּכֵר וּמֶשֶׁךְ חָכְמָה מִפְּנִינִים
19 Їй не рівня топаз етіопський, | ні щирим золотом її не оцінити!	19 לֹא־יַעַרְכֶנָּה פִּטְדַת־כּוּשׁ בְּכֶתֶם טָהֹור לֹא תְסֻלֶּה׃ פ
20 Звідкіль, отже, береться мудрість? Де розумові місце?	20 וְהַחָכְמָה מֵאַיִן תָּבֹוא וְאֵי זֶה מְקֹום בִּינָה
21 Вона від зору всього живого скрита, | і схована від птиць небесних.	21 וְנֶעֶלְמָה מֵעֵינֵי כָל־חָי וּמֵעֹוף הַשָּׁמַיִם נִסְתָּרָה
22 Погибель і смерть кажуть: | До наших вух дійшла про неї чутка, —	22 אֲבַדֹּון וָמָוֶת אָמְרוּ בְּאָזְנֵינוּ שָׁמַעְנוּ שִׁמְעָהּ
23 але лиш Бог до неї знає стежку, | він знає її місце.	23 אֱלֹהִים הֵבִין דַּרְכָּהּ וְהוּא יָדַע אֶת־מְקֹומָהּ
24 Бо він аж на край світу бачить, | на все, що є під небом, поглядає.	24 כִּי־הוּא לִקְצֹות־הָאָרֶץ יַבִּיט תַּחַת כָּל־הַשָּׁמַיִם יִרְאֶה
25 Коли він призначав вагу вітрові | і давав міру водам,	25 לַעֲשֹׂות לָרוּחַ מִשְׁקָל וּמַיִם תִּכֵּן בְּמִדָּה
26 коли встановлював закон дощеві, | дорогу гуркотові грому, —	26 בַּעֲשׂתֹו לַמָּטָר חֹק וְדֶרֶךְ לַחֲזִיז קֹלֹות
27 тоді її угледів, облічив, | усталив її, добре її розслідивши.	27 אָז רָאָהּ וַיְסַפְּרָהּ הֱכִינָהּ וְגַם־חֲקָרָהּ
28 А людині сказав: Страх перед Господом — це мудрість, | берегтися зла — це розум!»	28 וַיֹּאמֶר ׀ לָאָדָם הֵן יִרְאַת אֲדֹנָי הִיא חָכְמָה וְסוּר מֵרָע בִּינָה׃ ס