Йова 28

Біблія	KÁLDI-NEOVULGÁTA
1 «Срібло має жилу початкову, | золото — також місце, де його очищують.	1 Van az ezüstnek lelőhelye, és helye az aranynak, ahol kimossák,
2 Залізо з землі добувають, | розтоплений камінь стає міддю.	2 a vasat a földből hozzák elő, s a melegtől megolvadt kő érccé változik,
3 Людина кладе край пітьмі, | розшукує до крайньої межі | — каміння темне, чорне.	3 határt vet az ember a sötétségnek, és felkutatja mindennek a végét, a homály köveit és a halál árnyékát is.
4 Люди з світлом пробивають копальню, | де стопи не залишили пам’яті, | — зависають на далекому відлюдді.	4 Tárnákat nyit idegen nép, leereszkedik oda, hová ember még nem tette lábát, és lebeg távol az emberektől.
5 Земля, що з неї хліб родиться, | під сподом, мов вогнем, розрита: —	5 A kenyértermő földet, tűzzel forgatja fel alul,
6 місце сафірового каміння | та золотого пороху.	6 köveiben zafírt talál és porában arany van,
7 Стежки туди не знає хижа птиця, | і око яструба її не бачить.	7 ösvényét madár nem ismeri, s a keselyű szeme ki nem fürkészi,
8 Її не топчуть звірі дикі, | лев по ній не проходить!	8 nem tapossák azt büszke vadak, nem jár azon oroszlán.
9 Людина на кремінь кладе свою руку, | перевертає шкереберть гори.	9 Ráteszi kezét a kemény sziklára, felforgatja a hegyek fenekét,
10 У скелях прорубує рови, | усе дорогоцінне бачить його око.	10 aknákat vág a sziklában, és a szeme mindenféle drágaságra mered,
11 Досліджує джерела рік, | виносить сховане на світло.	11 megvizsgálja a folyók fenekét és rejtett dolgokat hoz napvilágra.
12 А мудрість звідкіля береться? | Де розумові місце?	12 De hol található a bölcsesség, és hol van az értelem lelőhelye?
13 Ніяка людина її путі не знає, | і не знайти її в землі живих.	13 Ember a hozzá vivő utat nem ismeri, és nem lehet azt az élők földjén megtalálni.
14 Безодня каже: Вона не в мені! | Та й море мовить: Не у мене!	14 A mélység mondja: ‘Nincsen bennem!’ S a tenger így szól: ‘Nincsen nálam!’
15 Її й за щире золото не придбати, | ані сріблом її не можна оцінити.	15 Nem lehet azt megszerezni színarannyal, nem lehet árát lemérni ezüstben;
16 Її не можна оцінити золотом офірським, | ані оніксом дорогоцінним, ані сафіром.	16 nem lehet hasonlítani India festett szöveteihez, sem a szárdonix drágakövéhez, sem a zafírhoz;
17 Ні золото, ні скло не можуть порівнятися з нею; | її не виміняти за щирозлотний посуд.	17 nem ér fel vele sem arany, sem üveg, nem lehet becserélni arany holmiért.
18 А про коралі та кришталь і згадувати нічого! | Здобувати мудрість важче, ніж перли.	18 Ne említsék mellette a korállt meg a kristályt; a bölcsesség birtoka többet ér a gyöngynél!
19 Їй не рівня топаз етіопський, | ні щирим золотом її не оцінити!	19 Nem ér fel vele Kús topáza, értékesebb a legtisztább festéknél.
20 Звідкіль, отже, береться мудрість? Де розумові місце?	20 Honnan jő tehát a bölcsesség? hol van az értelem lelőhelye?
21 Вона від зору всього живого скрита, | і схована від птиць небесних.	21 El van az rejtve minden élő szeme elől, az ég madarai sem tudják.
22 Погибель і смерть кажуть: | До наших вух дійшла про неї чутка, —	22 Az Enyészet és a Halál mondják: ‘Csak hallomásból tudunk róla!’
23 але лиш Бог до неї знає стежку, | він знає її місце.	23 Isten tudja a hozzá vivő utat és ő ismeri lelőhelyét,
24 Бо він аж на край світу бачить, | на все, що є під небом, поглядає.	24 mert belátja ő a világ határait, és szemlél mindent az ég alatt.
25 Коли він призначав вагу вітрові | і давав міру водам,	25 Amikor a szeleknek súlyt adott s a vizeket kimérte mértékkel,
26 коли встановлював закон дощеві, | дорогу гуркотові грому, —	26 amikor az esőnek törvényt szabott s utat a csattogó villámnak:
27 тоді її угледів, облічив, | усталив її, добре її розслідивши.	27 akkor látta s megszámlálta, odaállította s megvizsgálta.
28 А людині сказав: Страх перед Господом — це мудрість, | берегтися зла — це розум!»	28 Az embernek pedig mondta: ‘Íme, az Úr félelme: ez a bölcsesség, s a gonosztól távozni: ez az értelem.’«