Буття 31

Біблія	Revised Standard Version Catholic Edition
1 Та зачув Яків слова синів Лавана, які говорили: Забрав Яків усе, що було в нашого батька, та й з того, що було в нашого батька, зробив собі все це багатство.	1 Now Jacob heard that the sons of Laban were saying, "Jacob has taken all that was our fathers; and from what was our father's he has gained all this wealth."
2 І з обличчя Лаванового зауважив Яків, що він не був до нього вже таким, як раніше.	2 And Jacob saw that Laban did not regard him with favor as before.
3 Тоді Господь сказав до Якова: Повертайсь на твою батьківщину, до твого роду, а я буду з тобою.	3 Then the LORD said to Jacob, "Return to the land of your fathers and to your kindred, and I will be with you."
4 Отож Яків послав покликати Лію й Рахиль на поле, де були його отари,	4 So Jacob sent and called Rachel and Leah into the field where his flock was,
5 і каже до них: Бачу я з обличчя вашого батька, що він не такий до мене, як раніше, але Бог мого батька був зо мною.	5 and said to them, "I see that your father does not regard me with favor as he did before. But the God of my father has been with me.
6 Ви ж самі знаєте, що я всіма своїми силами працював для вашого батька.	6 You know that I have served your father with all my strength;
7 А ваш батько ошукав мене й міняв десять раз мені платню, тож Бог не дав йому скривдити мене.	7 yet your father has cheated me and changed my wages ten times, but God did not permit him to harm me.
8 Як скаже було так: Клапчасті будуть твоя платня, то всі вівці котилися клапчастими. А як скаже: Строкаті будуть твоя платня, то всі вівці котилися строкатими.	8 If he said, 'The spotted shall be your wages,' then all the flock bore spotted; and if he said, 'The striped shall be your wages,' then all the flock bore striped.
9 І так забрав Бог скотину від вашого батька й дав мені.	9 Thus God has taken away the cattle of your father, and given them to me.
10 Раз якось, коли парувалися, підвів я свої очі й уві сні бачу: аж ось козли, які спинались на самиць, були смугнасті, клапчасті і красі.	10 In the mating season of the flock I lifted up my eyes, and saw in a dream that the he-goats which leaped upon the flock were striped, spotted, and mottled.
11 І каже до мене в сні ангел Божий: Якове! А я озвавсь: Я тут!	11 Then the angel of God said to me in the dream, 'Jacob,' and I said, 'Here I am!'
12 Тоді він каже: Підведи свої очі й глянь: усі козли, що спинаються на самиць, смугнасті, клапчасті й красі, бо я бачив усе, що Лаван чинить тобі.	12 And he said, 'Lift up your eyes and see, all the goats that leap upon the flock are striped, spotted, and mottled; for I have seen all that Laban is doing to you.
13 Я — Бог Бетела, де ти помазав стовпа, де ти мені пообіцявся. Тепер же встань, вийди з цього краю. й повертайся в рідну землю.	13 I am the God of Bethel, where you anointed a pillar and made a vow to me. Now arise, go forth from this land, and return to the land of your birth.'"
14 Тоді Рахиль і Лія відповіли йому, кажучи: Хіба для нас є ще якась частина в домі нашого батька?	14 Then Rachel and Leah answered him, "Is there any portion or inheritance left to us in our father's house?
15 Хіба не за чужих він нас уважає? Він же продав нас і зажер нашу ціну.	15 Are we not regarded by him as foreigners? For he has sold us, and he has been using up the money given for us.
16 Все багатство, що його Бог забрав від нашого батька, воно наше й наших дітей. Тож роби тепер усе, що Бог тобі каже.	16 All the property which God has taken away from our father belongs to us and to our children; now then, whatever God has said to you, do."
17 Устав Яків, посадив синів своїх і жінок своїх на верблюдів,	17 So Jacob arose, and set his sons and his wives on camels;
18 і погнав усю свою худобу зо всім майном, що його набув, що його він придбав у Паддам-Арамі, щоб іти до Ісаака, свого батька, в Ханаан-край.	18 and he drove away all his cattle, all his livestock which he had gained, the cattle in his possession which he had acquired in Paddan-aram, to go to the land of Canaan to his father Isaac.
19 Коли Лаван пішов був стригти своїх овець, Рахиль украла домашніх ідолів, що були в її батька.	19 Laban had gone to shear his sheep, and Rachel stole her father's household gods.
20 А Яків викрався потай від Лавана арамія, не давши йому знати, що відходить.	20 And Jacob outwitted Laban the Aramean, in that he did not tell him that he intended to flee.
21 І втік він зо всім, що було в нього, вирушив і, перебрівши ріку, попрямував на Гілеад-гору.	21 He fled with all that he had, and arose and crossed the Euphrates, and set his face toward the hill country of Gilead.
22 Аж на третій день переказали Лаванові, що Яків утік.	22 When it was told Laban on the third day that Jacob had fled,
23 Тож забрав Лаван братів із собою і гнався за ним сім днів дороги та й догнав його на Гілеад-горі.	23 he took his kinsmen with him and pursued him for seven days and followed close after him into the hill country of Gilead.
24 Але вночі вві сні прийшов Бог до Лавана арамія і промовив до нього: Уважай, щоб ти нічого не говорив до Якова!	24 But God came to Laban the Aramean in a dream by night, and said to him, "Take heed that you say not a word to Jacob, either good or bad."
25 Отож Лаван наздогнав Якова, коли він розіп’яв був свої намети на горі; то й Лаван зо своїми братами розіп’яв свої (намети) на Гілеад-горі.	25 And Laban overtook Jacob. Now Jacob had pitched his tent in the hill country, and Laban with his kinsmen encamped in the hill country of Gilead.
26 І сказав Лаван до Якова: Що ти наробив? Викравсь від мене потайки! Погнав моїх дочок неначе бранок!	26 And Laban said to Jacob, "What have you done, that you have cheated me, and carried away my daughters like captives of the sword?
27 Чого ти втік потайки й перехитрував мене, не сказавши мені нічого, — а то й обікрав ще? Я був би випровадив тебе з радістю, зо співом, під гру цимбалів та гуслів!	27 Why did you flee secretly, and cheat me, and did not tell me, so that I might have sent you away with mirth and songs, with tambourine and lyre?
28 Ти не дав мені й поцілувати моїх онуків та моїх дочок! Ти по-дурному вчинив.	28 And why did you not permit me to kiss my sons and my daughters farewell? Now you have done foolishly.
29 Я міг би накоїти вам лиха, та Бог батька вашого цієї ночі сказав до мене: Вважай, не говори до Якова нічого!	29 It is in my power to do you harm; but the God of your father spoke to me last night, saying, 'Take heed that you speak to Jacob neither good nor bad.'
30 Та тепер нехай би ти й пішов собі, — тяжко бо затужився за домом свого батька — але навіщо ти вкрав моїх богів?	30 And now you have gone away because you longed greatly for your father's house, but why did you steal my gods?"
31 Тут Яків у відповідь сказав до Лавана: Тому, що я боявся; бо гадав собі, що ти відбереш своїх дочок від мене.	31 Jacob answered Laban, "Because I was afraid, for I thought that you would take your daughters from me by force.
32 В кого знайдеш своїх богів, тому не жити! Перед нашими родичами розглянь, що твого є в мене, і забери собі. Не знав же Яків, що то Рахиль украла їх.	32 Any one with whom you find your gods shall not live. In the presence of our kinsmen point out what I have that is yours, and take it." Now Jacob did not know that Rachel had stolen them.
33 Увійшов Лаван і до намету Якова, і до намету Лії, і до намету обидвох слугинь, та й не знайшов нічого. Як же він вийшов із намету Лії, то вступив у намет Рахилі.	33 So Laban went into Jacob's tent, and into Leah's tent, and into the tent of the two maidservants, but he did not find them. And he went out of Leah's tent, and entered Rachels.
34 А Рахиль узяла домашніх ідолів та поклала їх у кульбаки верблюда й сама сіла на них. Лаван же обнишпорив увесь намет і не знайшов нічого.	34 Now Rachel had taken the household gods and put them in the camel's saddle, and sat upon them. Laban felt all about the tent, but did not find them.
35 Тоді вона сказала до свого батька: Не гнівайся, мій пане, що не можу перед тобою встати, бо жіночий випадок у мене. Шукав він пильно, та не знайшов домашніх ідолів.	35 And she said to her father, "Let not my lord be angry that I cannot rise before you, for the way of women is upon me." So he searched, but did not find the household gods.
36 Розгнівавсь Яків і стаз сваритися з Лаваном; він так заговорив до нього: Яка моя провина? Який гріх мій, що ти притьмом гнався за мною?	36 Then Jacob became angry, and upbraided Laban; Jacob said to Laban, "What is my offense? What is my sin, that you have hotly pursued me?
37 Ти обшукав усі мої речі. Що ж знайшов ти з усіх речей твого дому? Поклади тут перед моїми і твоїми родичами, нехай вони розсудять між нами обидвома.	37 Although you have felt through all my goods, what have you found of all your household goods? Set it here before my kinsmen and your kinsmen, that they may decide between us two.
38 Оце двадцять уже років, як я з тобою. Вівці і кози твої не скидали, і баранів із твоєї отари не їв я.	38 These twenty years I have been with you; your ewes and your she-goats have not miscarried, and I have not eaten the rams of your flocks.
39 Роздертого звірюкою тобі я не приносив; я ніс за нього втрату; ти вимагав його з руки моєї, чи воно було вкрадене в мене вдень, чи вкрадене вночі в мене.	39 That which was torn by wild beasts I did not bring to you; I bore the loss of it myself; of my hand you required it, whether stolen by day or stolen by night.
40 Ось що було зо мною: вдень з’їдала мене спека, а вночі холод, і сон тікав з моїх очей.	40 Thus I was; by day the heat consumed me, and the cold by night, and my sleep fled from my eyes.
41 Двадцять уже років я в твоїй господі: служив я тобі чотирнадцять років за дві твої дочки й шість років за овець, і ти десять разів міняв мою платню.	41 These twenty years I have been in your house; I served you fourteen years for your two daughters, and six years for your flock, and you have changed my wages ten times.
42 Коли б не був зо мною Бог батька мого, Бог Авраама та острах Ісаака, ти напевно відпустив би тепер мене з порожніми руками. Та Бог бачив моє бідування і працю моїх рук і розсудив учорашньої ночі.	42 If the God of my father, the God of Abraham and the Fear of Isaac, had not been on my side, surely now you would have sent me away empty-handed. God saw my affliction and the labor of my hands, and rebuked you last night."
43 Відповідаючи на це, Лаван сказав до Якова: Дочки — мої дочки, і діти — мої діти, і отари — мої отари, і все, що бачиш, моє воно. Але що я можу заподіяти сьогодні оцим дочкам моїм або їх дітям, що їх вони породили?	43 Then Laban answered and said to Jacob, "The daughters are my daughters, the children are my children, the flocks are my flocks, and all that you see is mine. But what can I do this day to these my daughters, or to their children whom they have borne?
44 Ходім, отже, та зробім умову, я і ти, і нехай воно свідчить між мною і тобою.	44 Come now, let us make a covenant, you and I; and let it be a witness between you and me."
45 Тоді взяв Яків камінь і поставив його, як стовп.	45 So Jacob took a stone, and set it up as a pillar.
46 І каже Яків до своїх родичів: Назбирайте каміння! І назбирали вони каміння та й зробили копець і гостилися там при копці.	46 And Jacob said to his kinsmen, "Gather stones," and they took stones, and made a heap; and they ate there by the heap.
47 Лаван прозвав його Єгар-Сагадута, а Яків назвав його Галеад.	47 Laban called it Jegar-sahadutha: but Jacob called it Galeed.
48 І сказав Лаван: Оцей копець нині свідком між мною й тобою; тому й названо його ім’ям Галеад,	48 Laban said, "This heap is a witness between you and me today." Therefore he named it Galeed,
49 а також і Міцпа, мовляв, нехай Господь вартує між мною і між тобою, як ми розійдемося один з одним.	49 and the pillar Mizpah, for he said, "The LORD watch between you and me, when we are absent one from the other.
50 Коли ти будеш поводитися погано з моїми дочками й коли візьмеш крім моїх дочок ще інших жінок та й того ніхто з нас не буде бачити, пам’ятай, однак, що Бог свідок між мною і тобою.	50 If you ill-treat my daughters, or if you take wives besides my daughters, although no man is with us, remember, God is witness between you and me."
51 Далі говорив Лаван до Якова: Ось цей копець і ось цей стовп, що їх я поставив між мною і між тобою.	51 Then Laban said to Jacob, "See this heap and the pillar, which I have set between you and me.
52 Свідок — оцей копець і свідок — стовп, що я не перейду до тебе поза цей копець, а ти не перейдеш до мене поза цей копець і цей стовп з ворожим наміром.	52 This heap is a witness, and the pillar is a witness, that I will not pass over this heap to you, and you will not pass over this heap and this pillar to me, for harm.
53 Бог Авраама й Бог Нахора, Бог батьків їхніх, судитиме між нами! І поклявсь Яків острахом батька свого Ісаака.	53 The God of Abraham and the God of Nahor, the God of their father, judge between us." So Jacob swore by the Fear of his father Isaac,
54 Потім Яків приніс на горі жертву та й запросив своїх свояків на гостину. А коли з’їли хліба, на горі заночували.	54 and Jacob offered a sacrifice on the mountain and called his kinsmen to eat bread; and they ate bread and tarried all night on the mountain.
	55 Early in the morning Laban arose, and kissed his grandchildren and his daughters and blessed them; then he departed and returned home.