Буття 31

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 Та зачув Яків слова синів Лавана, які говорили: Забрав Яків усе, що було в нашого батька, та й з того, що було в нашого батька, зробив собі все це багатство.	1 Jacob apprit ce que disaient les fils de Laban: “Jacob, disaient-ils, a pris tout ce qu’avait notre père, il a fait sa fortune aux dépens de notre père.”
2 І з обличчя Лаванового зауважив Яків, що він не був до нього вже таким, як раніше.	2 Jacob vit bien à la tête de Laban qu’il n’était plus avec lui comme auparavant.
3 Тоді Господь сказав до Якова: Повертайсь на твою батьківщину, до твого роду, а я буду з тобою.	3 Yahvé dit alors à Jacob: “Retourne dans le pays de tes pères, dans ta patrie, et je serai avec toi.”
4 Отож Яків послав покликати Лію й Рахиль на поле, де були його отари,	4 Jacob fit donc venir Rachel et Léa dans la campagne, près de son troupeau.
5 і каже до них: Бачу я з обличчя вашого батька, що він не такий до мене, як раніше, але Бог мого батька був зо мною.	5 Il leur dit: “Je vois bien à la tête de votre père qu’il n’est plus avec moi comme autrefois, mais c’est le Dieu de mon père qui est venu à mon aide.
6 Ви ж самі знаєте, що я всіма своїми силами працював для вашого батька.	6 Vous savez que je travaillais pour votre père de toutes mes forces,
7 А ваш батько ошукав мене й міняв десять раз мені платню, тож Бог не дав йому скривдити мене.	7 et votre père se moquait de moi: il a changé dix fois mon salaire. Mais Dieu ne lui a pas permis de me faire du mal.
8 Як скаже було так: Клапчасті будуть твоя платня, то всі вівці котилися клапчастими. А як скаже: Строкаті будуть твоя платня, то всі вівці котилися строкатими.	8 Quand il disait: ‘Les bêtes avec des points seront ton salaire’, toutes les brebis mettaient bas des bêtes avec des points. Quand il disait: ‘Les bêtes rayées seront ton salaire’, toutes les brebis mettaient bas des bêtes rayées.
9 І так забрав Бог скотину від вашого батька й дав мені.	9 Ainsi Dieu a enlevé le troupeau à votre père et me l’a donné.
10 Раз якось, коли парувалися, підвів я свої очі й уві сні бачу: аж ось козли, які спинались на самиць, були смугнасті, клапчасті і красі.	10 “Une fois, pendant que les bêtes s’accouplaient, je vis en songe des béliers avec des raies, des points et des taches qui montaient sur les brebis.
11 І каже до мене в сні ангел Божий: Якове! А я озвавсь: Я тут!	11 Et l’ange de Dieu me dit en songe: ‘Jacob!’ Je répondis: ‘Me voici!’
12 Тоді він каже: Підведи свої очі й глянь: усі козли, що спинаються на самиць, смугнасті, клапчасті й красі, бо я бачив усе, що Лаван чинить тобі.	12 Il me dit: ‘Lève les yeux et regarde tous les béliers qui montent sur les brebis: ils ont des raies, des points et des taches; c’est que j’ai vu tout le travail que tu as fait pour Laban.
13 Я — Бог Бетела, де ти помазав стовпа, де ти мені пообіцявся. Тепер же встань, вийди з цього краю. й повертайся в рідну землю.	13 Je suis le Dieu qui t’est apparu à Béthel, et tu m’as fait un vœu en répandant de l’huile sur une pierre dressée. Maintenant va! Sors de ce pays et retourne dans ton pays natal.’ ”
14 Тоді Рахиль і Лія відповіли йому, кажучи: Хіба для нас є ще якась частина в домі нашого батька?	14 Rachel et Léa lui répondirent: “Avons-nous encore une part et un héritage dans la maison de notre père?
15 Хіба не за чужих він нас уважає? Він же продав нас і зажер нашу ціну.	15 Ne nous a-t-il pas traitées comme des étrangères, puisqu’il nous a vendues et que de fait il a mangé notre dot?
16 Все багатство, що його Бог забрав від нашого батька, воно наше й наших дітей. Тож роби тепер усе, що Бог тобі каже.	16 Mais toute la richesse que Dieu a enlevée à notre père est à nous désormais et à nos fils: fais donc ce que Dieu t’a dit de faire.”
17 Устав Яків, посадив синів своїх і жінок своїх на верблюдів,	17 Jacob fit donc monter ses fils et ses femmes sur des chameaux.
18 і погнав усю свою худобу зо всім майном, що його набув, що його він придбав у Паддам-Арамі, щоб іти до Ісаака, свого батька, в Ханаан-край.	18 Il emmena aussi tout son troupeau et tous les biens qu’il avait acquis - le troupeau qu’il s’était fait à Paddân-Aram. Il se mit en route vers Isaac, son père, au pays de Canaan.
19 Коли Лаван пішов був стригти своїх овець, Рахиль украла домашніх ідолів, що були в її батька.	19 Comme Laban était parti pour tondre son troupeau, Rachel vola les idoles familiales de son père.
20 А Яків викрався потай від Лавана арамія, не давши йому знати, що відходить.	20 Jacob, lui, cacha ses intentions à Laban l’Araméen. Il ne lui annonça pas son départ.
21 І втік він зо всім, що було в нього, вирушив і, перебрівши ріку, попрямував на Гілеад-гору.	21 Il partit précipitamment avec tout ce qui était à lui, traversa le fleuve et se dirigea vers la montagne de Galaad.
22 Аж на третій день переказали Лаванові, що Яків утік.	22 C’est seulement le troisième jour qu’on annonça à Laban la fuite de Jacob.
23 Тож забрав Лаван братів із собою і гнався за ним сім днів дороги та й догнав його на Гілеад-горі.	23 Laban prit ses frères avec lui et marcha sept jours à la poursuite de Jacob; il le rejoignit à la montagne de Galaad.
24 Але вночі вві сні прийшов Бог до Лавана арамія і промовив до нього: Уважай, щоб ти нічого не говорив до Якова!	24 Là, durant la nuit, Dieu s’approcha de Laban l’Araméen dans un songe et lui dit: “Garde-toi bien de discuter avec Jacob, que ce soit avec ou sans menaces.”
25 Отож Лаван наздогнав Якова, коли він розіп’яв був свої намети на горі; то й Лаван зо своїми братами розіп’яв свої (намети) на Гілеад-горі.	25 Laban rejoignit Jacob. Comme celui-ci venait de planter sa tente sur la colline de Mispa, Laban planta la sienne dans la montagne de Galaad.
26 І сказав Лаван до Якова: Що ти наробив? Викравсь від мене потайки! Погнав моїх дочок неначе бранок!	26 Laban dit à Jacob: “Qu’as-tu fait? Tu m’as caché tes intentions et tu as enlevé mes filles comme des captives de guerre.
27 Чого ти втік потайки й перехитрував мене, не сказавши мені нічого, — а то й обікрав ще? Я був би випровадив тебе з радістю, зо співом, під гру цимбалів та гуслів!	27 Pourquoi t’es-tu sauvé en cachette et m’as-tu trompé? Pourquoi ne m’as-tu pas averti? Je t’aurais fait une fête, je t’aurais reconduit avec des chants, des tambourins et des harpes.
28 Ти не дав мені й поцілувати моїх онуків та моїх дочок! Ти по-дурному вчинив.	28 Tu ne m’as même pas laissé embrasser mes fils et mes filles. Tu t’es vraiment conduit comme un sot.
29 Я міг би накоїти вам лиха, та Бог батька вашого цієї ночі сказав до мене: Вважай, не говори до Якова нічого!	29 Je pourrais te faire du mal, mais le Dieu de ton père m’a parlé cette nuit. Il m’a dit: Garde-toi de discuter avec Jacob, que ce soit avec ou sans menaces.
30 Та тепер нехай би ти й пішов собі, — тяжко бо затужився за домом свого батька — але навіщо ти вкрав моїх богів?	30 Cependant, si tu es parti pour retourner chez ton père parce que tu trouvais le temps long, pourquoi as-tu volé mes dieux?”
31 Тут Яків у відповідь сказав до Лавана: Тому, що я боявся; бо гадав собі, що ти відбереш своїх дочок від мене.	31 Jacob répondit à Laban: “J’ai eu peur, je pensais que tu voudrais peut-être reprendre tes filles.
32 В кого знайдеш своїх богів, тому не жити! Перед нашими родичами розглянь, що твого є в мене, і забери собі. Не знав же Яків, що то Рахиль украла їх.	32 Mais si tu trouves tes dieux ici chez quelqu’un, il sera mis à mort. Devant nos frères, regarde si j’ai ici quelque chose à toi, et reprends-le.” Jacob ne savait pas que Rachel avait volé les idoles.
33 Увійшов Лаван і до намету Якова, і до намету Лії, і до намету обидвох слугинь, та й не знайшов нічого. Як же він вийшов із намету Лії, то вступив у намет Рахилі.	33 Laban entra donc dans la tente de Jacob, puis dans celle de Léa et dans celle des deux servantes. Il ne trouva rien. Il sortit alors de la tente de Léa pour entrer dans celle de Rachel.
34 А Рахиль узяла домашніх ідолів та поклала їх у кульбаки верблюда й сама сіла на них. Лаван же обнишпорив увесь намет і не знайшов нічого.	34 Or Rachel, qui avait pris les idoles, les avait placées dans la selle du chameau et elle s’était assise dessus. Laban fouilla toute la tente, il ne trouva rien.
35 Тоді вона сказала до свого батька: Не гнівайся, мій пане, що не можу перед тобою встати, бо жіночий випадок у мене. Шукав він пильно, та не знайшов домашніх ідолів.	35 Rachel dit à son père: “Ne te fâche pas contre moi, mon seigneur, si je ne me lève pas devant toi, mais j’ai en ce moment ce qui arrive aux femmes.” Donc, il eut beau fouiller, il ne trouva pas les idoles.
36 Розгнівавсь Яків і стаз сваритися з Лаваном; він так заговорив до нього: Яка моя провина? Який гріх мій, що ти притьмом гнався за мною?	36 Jacob se mit alors en colère contre Laban. Il lui dit: “Quel est mon crime? Quel est mon péché pour que tu t’acharnes ainsi contre moi?
37 Ти обшукав усі мої речі. Що ж знайшов ти з усіх речей твого дому? Поклади тут перед моїми і твоїми родичами, нехай вони розсудять між нами обидвома.	37 Maintenant que tu as fouillé partout dans mes affaires, qu’as-tu trouvé qui t’appartienne? Montre-le ici, devant mes frères et tes frères, ils seront juges entre nous!
38 Оце двадцять уже років, як я з тобою. Вівці і кози твої не скидали, і баранів із твоєї отари не їв я.	38 Voici vingt ans que je travaille pour toi: tes brebis et tes chèvres n’ont pas avorté, et je n’ai pas mangé les béliers de ton troupeau.
39 Роздертого звірюкою тобі я не приносив; я ніс за нього втрату; ти вимагав його з руки моєї, чи воно було вкрадене в мене вдень, чи вкрадене вночі в мене.	39 Je ne t’ai jamais ramené une bête déchirée, c’est moi qui la remplaçais. Ce qui était volé de jour ou de nuit, tu me le réclamais.
40 Ось що було зо мною: вдень з’їдала мене спека, а вночі холод, і сон тікав з моїх очей.	40 J’étais dévoré par la chaleur le jour, et par le froid la nuit, si bien que mes yeux en perdaient le sommeil.
41 Двадцять уже років я в твоїй господі: служив я тобі чотирнадцять років за дві твої дочки й шість років за овець, і ти десять разів міняв мою платню.	41 Voici vingt ans que je suis chez toi. Je t’ai servi quatorze ans pour tes deux filles et six ans pour le troupeau, et dix fois tu as changé mon salaire.
42 Коли б не був зо мною Бог батька мого, Бог Авраама та острах Ісаака, ти напевно відпустив би тепер мене з порожніми руками. Та Бог бачив моє бідування і працю моїх рук і розсудив учорашньої ночі.	42 Si le Dieu de mon père, le Dieu d’Abraham et le Dieu Redoutable d’Isaac, n’avait pas été avec moi, tu m’aurais maintenant renvoyé les mains vides. Mais Dieu a vu ma misère, il a vu les fatigues de mes mains, et la nuit dernière il s’est prononcé pour moi.”
43 Відповідаючи на це, Лаван сказав до Якова: Дочки — мої дочки, і діти — мої діти, і отари — мої отари, і все, що бачиш, моє воно. Але що я можу заподіяти сьогодні оцим дочкам моїм або їх дітям, що їх вони породили?	43 Laban répondit à Jacob: “Ces filles sont mes filles et ces garçons sont mes fils, ce troupeau est mon troupeau et tout ce que tu vois est à moi. Que pourrais-je faire aujourd’hui à mes filles et aux fils qu’elles ont mis au monde?
44 Ходім, отже, та зробім умову, я і ти, і нехай воно свідчить між мною і тобою.	44 Concluons donc une alliance tous les deux, et qu’elle soit comme un témoin entre moi et toi.”
45 Тоді взяв Яків камінь і поставив його, як стовп.	45 Alors Jacob prit une pierre qu’il dressa debout.
46 І каже Яків до своїх родичів: Назбирайте каміння! І назбирали вони каміння та й зробили копець і гостилися там при копці.	46 Puis Jacob dit à ses frères: “Ramassez des pierres!” Ils en ramassèrent et en firent un tas, et ils prirent un repas sur ce tas de pierres.
47 Лаван прозвав його Єгар-Сагадута, а Яків назвав його Галеад.	47 Laban l’appela Yégar-Sahadouta, tandis que Jacob l’appelait Galéed.
48 І сказав Лаван: Оцей копець нині свідком між мною й тобою; тому й названо його ім’ям Галеад,	48 Laban dit: “Ce tas de pierres est aujourd’hui témoin entre moi et toi.” C’est pourquoi on lui a donné le nom de Galéed ou Galaad.
49 а також і Міцпа, мовляв, нехай Господь вартує між мною і між тобою, як ми розійдемося один з одним.	49 On lui a donné également le nom de Mispa, car Laban avait dit: “Que Yahvé nous observe tous les deux quand nous serons loin l’un de l’autre.
50 Коли ти будеш поводитися погано з моїми дочками й коли візьмеш крім моїх дочок ще інших жінок та й того ніхто з нас не буде бачити, пам’ятай, однак, що Бог свідок між мною і тобою.	50 Si tu méprises mes filles et que tu prends d’autres femmes en plus de mes filles, ce n’est pas un homme comme nous, mais bien Dieu lui-même qui sera témoin entre moi et toi.”
51 Далі говорив Лаван до Якова: Ось цей копець і ось цей стовп, що їх я поставив між мною і між тобою.	51 Laban dit encore à Jacob: “Regarde ce tas de pierres, et cette pierre dressée que j’ai mise entre moi et toi.
52 Свідок — оцей копець і свідок — стовп, що я не перейду до тебе поза цей копець, а ти не перейдеш до мене поза цей копець і цей стовп з ворожим наміром.	52 Ce tas de pierres est témoin, ainsi que la pierre dressée, que je ne passerai pas de ton côté au-delà du tas de pierres, et que toi tu ne passeras pas de mon côté, au-delà de ce tas de pierres et de cette pierre dressée, avec de mauvaises intentions.
53 Бог Авраама й Бог Нахора, Бог батьків їхніх, судитиме між нами! І поклявсь Яків острахом батька свого Ісаака.	53 Que le Dieu d’Abraham et le Dieu de Nahor soit juge entre nous.” Alors Jacob le lui jura par le Dieu Redoutable de son père Isaac.
54 Потім Яків приніс на горі жертву та й запросив своїх свояків на гостину. А коли з’їли хліба, на горі заночували.	54 Jacob offrit un sacrifice sur la montagne et il invita ses frères à partager le pain. Ils partagèrent donc le pain et passèrent la nuit sur la montagne.