Буття 12

¹ Господь сказав до Аврама: Вийди з землі твоєї, з твоєї рідні, і з дому батька твого в край, що його я тобі покажу.

² А я виведу з тебе великий народ і поблагословлю тебе; та й зроблю великим твоє ім’я, а ти станеш благословенням.

³ Благословитиму тих, що тебе благословляють, і проклинатиму того, хто тебе проклинає. Тобою всі племена землі благословлятимуться.

⁴ І пішов Аврам, як сказав йому Господь, пішов і Лот з ним. Було ж Аврамові 75 років, коли він вийшов із Харану.

⁵ Взяв Аврам Сараї, свою жінку, Лота, свого братанича, і все майно, що набули, і людей, що придбали в Харані, та й рушили в дорогу в Ханаан-край і прийшли в Ханаан-край.

⁶ Аврам пройшов його аж до місця Сихем, до діброви Море. А жили тоді в тому краї ханааняни.

⁷ І з’явився Аврамові Господь і сказав: Потомкам твоїм дам я цю землю! І спорудив він там жертовник Господеві, що з’явивсь йому.

⁸ Звідти ж він рушив у гори, на схід від Бетелу, і нап’яв свій намет між Бетелем, на захід, та Аї, на схід, і там спорудив жертовник Господеві та й закликав ім’я Господнє.

⁹ Тоді кочував Аврам, мандруючи дедалі на південь.

¹⁰ Голод виник у краю, і Аврам зійшов у Єгипет, щоб перебути там, бо голод у країні був тяжкий.

¹¹ І як наблизився він, щоб увійти в Єгипет, сказав до Сараї, своєї жінки: Ось я знаю, що ти жінка гарна з виду.

¹² Побачать тебе єгиптяни, то й скажуть: Це його жінка, і мене вб’ють, тебе ж лишать живою.

¹³ Скажи, мовляв, ти моя сестра, щоб заради тебе не було мені лиха та щоб вижив завдяки тобі.

¹⁴ І справді, ледве Аврам увійшов у Єгипет, побачили єгиптяни, що жінка була вельми гарна.

¹⁵ Побачили її і фараонові вельможі та й розхвалили перед фараоном, і взято жінку в палати фараона,

¹⁶ що обійшовся з Аврамом добре заради неї, і були в нього вівці, воли, осли, раби, рабині, ослиці й верблюди.

¹⁷ Та ударив Господь фараона і його дім тяжкими карами за Сараї, жінку Аврама.

¹⁸ От і прикликав фараон Аврама та й каже: Що ти це мені вдіяв? Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?

¹⁹ Чому ж сказав: Вона — моя сестра. Я й узяв її собі за жінку. Ось тобі твоя жінка, візьми її та йди геть

²⁰ І повелів фараон своїм людям, щоб випровадили його з жінкою й зо всім, що було в нього.