Буття 11

¹ Уся земля мала одну мову й одні слова.

² І сталося, що люди, пересуваючися зо сходу, знайшли рівнину в Шінеар-краю й осілись там.

³ Вони сказали один до одного: Нумо лишень робити цеглу та випалювати її. І була цегла їм за камінь, а земляна смола за заправу.

⁴ Та й сказали: Ану збудуймо собі місто й вежу з верхом до неба та й утворім собі ім’я, щоб ми не розпорошувались по всій землі.

⁵ Тоді зійшов Господь побачити місто й вежу, що їх сини чоловічі будували

⁶ і мовив Господь: Оце вони один народ і мова в них усіх одна, і це щойно початок їхньої праці: тож що вони не задумають, не буде їм важко зробити.

⁷ Отож зійдімо наниз і помішаймо там їх мову, щоб не розуміли одне одного.

⁸ І розсіяв їх Господь звідтіля по всій землі, й вони перестали будувати місто.

⁹ Тому то названо його Бабел (Вавилон), бо там Господь помішав мову всієї землі й звідти розсіяв їх Господь по всій землі.

¹⁰ Ось родовід Сима: як Симові було сто років, він породив Арпахшада, два роки після потопу.

¹¹ Породивши Арпахшада, жив Сим ще 500 років і зродив синів та дочок.

¹² Як Арпахшадові було 35 років, він породив Шелаха;

¹³ породивши Шелаха, жив Арпахшад 403 роки і породив синів та дочок.

¹⁴ Як Шелахові було 30 років, він породив Евера;

¹⁵ породивши Евера, жив Шелах 403 роки і породив синів та дочок.

¹⁶ Як Еверові було 34 роки, він породив Пелега;

¹⁷ породивши Пелега, жив Евер 430 роки і породив синів та дочок.

¹⁸ Як Пелегові було 30 років, він породив Реу;

¹⁹ породивши Реу, жив Пелег 209 роки і породив синів та дочок.

²⁰ Як Реу було 32 роки, він породив Серуга;

²¹ породивши Серуга, жив Реу 207 років і породив синів та дочок.

²² Як Серугові було 30 років, зін породив Нахора;

²³ породивши Нахора, жив Серуг 200 років і породив синів та дочок.

²⁴ Як Нахорові було 29 років, він породив Тераха;

²⁵ породивши Тераха, жив Нахор 119 років і породив синів та дочок.

²⁶ Як Терахові було 70 років, він породив Аврама, Нахора і Гарана.

²⁷ Оце родовід Тераха. У Тераха народилися Аврам, Нахор і Гаран. Гаран же породив Лота,

²⁸ і помер Гаран на очах батька свого, в своїм ріднім краю, в Урі Халдейськім.

²⁹ І взяли собі Аврам і Нахор жінок, жінка ж Аврама звалася Сараї, а жінка Нахора звалась Мілка, дочка Гарана, що був батьком Мілки й батьком Іски.

³⁰ Сараї ж була неплідна, не мала дітей.

³¹ Взяв Терах Аврама, свого сина, та Лота, свого внука, сина Гарана, і Сараї, свою невістку, жінку Аврама, свого сина, та й з ними вийшов з Уру Халдейського, щоб іти в Ханаан-край. Так прийшли вони в Харан і там осілись.

³² Терах прожив 205 років, і вмер Терах у Харані.