Буття 31

Біблія	Biblia Matos Soares
1 Та зачув Яків слова синів Лавана, які говорили: Забрав Яків усе, що було в нашого батька, та й з того, що було в нашого батька, зробив собі все це багатство.	1 Ora, depois que Jacob ouviu as palavras dos filhos de Labão, que diziam: Levou Jacob tudo o que era de nosso pai, e, enriquecido de seus bens, se tornou poderoso,
2 І з обличчя Лаванового зауважив Яків, що він не був до нього вже таким, як раніше.	2 observou também que Labão lhe não mostrava a mesma cara que a principio:
3 Тоді Господь сказав до Якова: Повертайсь на твою батьківщину, до твого роду, а я буду з тобою.	3 além disso, o Senhor dizia-lhe: Volta para a terra de teus pais, para a tua parentela, e eu serei contigo.
4 Отож Яків послав покликати Лію й Рахиль на поле, де були його отари,	4 Mandou, pois, vir Raquel e Lia ao campo, onde ele apascentava os rebanhos,
5 і каже до них: Бачу я з обличчя вашого батька, що він не такий до мене, як раніше, але Бог мого батька був зо мною.	5 e disse-lhes: Vejo que vosso pai não me mostra a mesma cara que a principio: porém o Deus de meu pai tem estado comigo.
6 Ви ж самі знаєте, що я всіма своїми силами працював для вашого батька.	6 Vós mesmas sabeis como eu tenho servido vosso pai com todas as minhas forças.
7 А ваш батько ошукав мене й міняв десять раз мені платню, тож Бог не дав йому скривдити мене.	7 Porém o vosso pai enganou-me, e mudou dez vezes a minha recompensa; nem por isso permitiu Deus que ele me fizesse algum dano.
8 Як скаже було так: Клапчасті будуть твоя платня, то всі вівці котилися клапчастими. А як скаже: Строкаті будуть твоя платня, то всі вівці котилися строкатими.	8 Se ele uma vez dizia: Os cordeiros manchados serão a tua recompensa, todas as ovelhas davam à luz cordeiros manchados: quando, pelo contrário, dizia: Receberás por recompensa todos os cordeiros brancos, todas as ovelhas davam à luz cordeiros brancos.
9 І так забрав Бог скотину від вашого батька й дав мені.	9 Deus tirou a fazenda de vosso pai, e deu-ma a mim.
10 Раз якось, коли парувалися, підвів я свої очі й уві сні бачу: аж ось козли, які спинались на самиць, були смугнасті, клапчасті і красі.	10 Chegado o tempo em que as ovelhas haviam de conceber, levantei os meus olhos, e vi em sonhos que os machos, que cobriam as fêmeas, eram variegados e manchados, e de diversas cores.
11 І каже до мене в сні ангел Божий: Якове! А я озвавсь: Я тут!	11 E o anjo de Deus disse-me em sonhos: Jacob. Respondi: Aqui estou.
12 Тоді він каже: Підведи свої очі й глянь: усі козли, що спинаються на самиць, смугнасті, клапчасті й красі, бо я бачив усе, що Лаван чинить тобі.	12 Ele disse: Levanta os teus olhos e vê que todos os machos, que cobrem as fêmeas, são variegados, manchados, e de diversas cores. Com efeito, vi tudo o que te fez Labão.
13 Я — Бог Бетела, де ти помазав стовпа, де ти мені пообіцявся. Тепер же встань, вийди з цього краю. й повертайся в рідну землю.	13 Eu sou o Deus de Betel, onde tu ungiste a pedra e me fizeste um voto. Agora, pois, levanta-te, e sai desta terra, voltando para a terra onde nasceste.
14 Тоді Рахиль і Лія відповіли йому, кажучи: Хіба для нас є ще якась частина в домі нашого батька?	14 Raquel e Lia responderam: Porventura resta-nos alguma coisa dos bens e da herança da casa de nosso pai?
15 Хіба не за чужих він нас уважає? Він же продав нас і зажер нашу ціну.	15 Não nos tratou ele como estranhas, e vendeu e comeu o que nos era devido?
16 Все багатство, що його Бог забрав від нашого батька, воно наше й наших дітей. Тож роби тепер усе, що Бог тобі каже.	16 Mas Deus tomou as riquezas de nosso pai e as entregou a nós e aos nossos filhos: faze, portanto, agora, tudo o que Deus te mandou,
17 Устав Яків, посадив синів своїх і жінок своїх на верблюдів,	17 Levantou-se, pois, Jacob, e, fazendo montar sobre camelos os seus filhos e as suas mulheres, partiu,
18 і погнав усю свою худобу зо всім майном, що його набув, що його він придбав у Паддам-Арамі, щоб іти до Ісаака, свого батька, в Ханаан-край.	18 levando toda a sua fazenda e rebanhos, e tudo o que tinha adquirido na Mesopotâmia, e encaminhou-se para Isaac, seu pai, na terra de Canaan.
19 Коли Лаван пішов був стригти своїх овець, Рахиль украла домашніх ідолів, що були в її батька.	19 Quando Labão foi fazer a tosquia das ovelhas, Raquel furtou os ídolos de seu pai.
20 А Яків викрався потай від Лавана арамія, не давши йому знати, що відходить.	20 Jacob não quis participar a seu sogro a sua fugida.
21 І втік він зо всім, що було в нього, вирушив і, перебрівши ріку, попрямував на Гілеад-гору.	21 Tendo, pois, partido com tudo o que lhe pertencia, e enquanto, passado já o rio, caminhava para a banda do monte de Galaad,
22 Аж на третій день переказали Лаванові, що Яків утік.	22 foi Labão avisado ao terceiro dia de que Jacob ia fugindo.
23 Тож забрав Лаван братів із собою і гнався за ним сім днів дороги та й догнав його на Гілеад-горі.	23 Então ele, tendo tomado consigo seus irmãos, foi no seu encalço durante sete dias e apanhou-o no monte Galaad.
24 Але вночі вві сні прийшов Бог до Лавана арамія і промовив до нього: Уважай, щоб ти нічого не говорив до Якова!	24 E viu em sonhos a Deus, que lhe dizia: Não digas nada a Jacob.
25 Отож Лаван наздогнав Якова, коли він розіп’яв був свої намети на горі; то й Лаван зо своїми братами розіп’яв свої (намети) на Гілеад-горі.	25 Jacob já tinha assentado a sua tenda no monte: Labão, tendo-o alcançado com seus irmãos, pôs a sua tenda no mesmo monte de Galaad.
26 І сказав Лаван до Якова: Що ти наробив? Викравсь від мене потайки! Погнав моїх дочок неначе бранок!	26 E disse a Jacob: Por que procedeste assim levando-me furtivamente minhas filhas como (se elas fossem) prisioneiras de guerra?
27 Чого ти втік потайки й перехитрував мене, не сказавши мені нічого, — а то й обікрав ще? Я був би випровадив тебе з радістю, зо співом, під гру цимбалів та гуслів!	27 Por que razão quiseste fugir sem que eu o soubesse, nem quiseste avisar-me, para que eu te acompanhasse com alegria e com cânticos, ao som de tímpanos e de citaras?
28 Ти не дав мені й поцілувати моїх онуків та моїх дочок! Ти по-дурному вчинив.	28 Não me deixaste beijar meus filhos e minhas filhas: procedeste como um néscio. Agora certamente
29 Я міг би накоїти вам лиха, та Бог батька вашого цієї ночі сказав до мене: Вважай, не говори до Якова нічого!	29 estava na minha mão fazer-te mal; porém o Deus de teu pai disse-me ontem: Não digas nada a Jacob.
30 Та тепер нехай би ти й пішов собі, — тяжко бо затужився за домом свого батька — але навіщо ти вкрав моїх богів?	30 Que desejasses voltar para os teus e te estimulasse o desejo da casa de teu pai, (compreender-se-ia); (mas) por que me furtaste os meus deuses?
31 Тут Яків у відповідь сказав до Лавана: Тому, що я боявся; бо гадав собі, що ти відбереш своїх дочок від мене.	31 Jacob respondeu: Parti sem tu o saberes, porque tive medo que me tirasses à força as tuas filhas.
32 В кого знайдеш своїх богів, тому не жити! Перед нашими родичами розглянь, що твого є в мене, і забери собі. Не знав же Яків, що то Рахиль украла їх.	32 Porém quanto ao furto de que me acusas, qualquer que seja aquele, em cujo poder achares os teus deuses, seja morto em presença de nossos irmãos. Busca e leva tudo o que achares teu junto de mim. Dizendo isto ignorava que Raquel tivesse furtado os ídolos.
33 Увійшов Лаван і до намету Якова, і до намету Лії, і до намету обидвох слугинь, та й не знайшов нічого. Як же він вийшов із намету Лії, то вступив у намет Рахилі.	33 Labão, pois, tendo entrado na tenda de Jacob e de Lia, e das duas escravas, nada encontrou. Mas, tendo entrado na tenda de Raquel,
34 А Рахиль узяла домашніх ідолів та поклала їх у кульбаки верблюда й сама сіла на них. Лаван же обнишпорив увесь намет і не знайшов нічого.	34 ela, muito à pressa escondeu os ídolos debaixo da sela dum camelo, e assentou-se em cima. Revistando ele toda a tenda sem achar nada,
35 Тоді вона сказала до свого батька: Не гнівайся, мій пане, що не можу перед тобою встати, бо жіночий випадок у мене. Шукав він пильно, та не знайшов домашніх ідолів.	35 disse ela: Não se agaste o meu senhor, se eu me não posso levantar na tua presença, porque presentemente me acho com a indisposição que costuma vir às mulheres. Deste modo foi iludida a ansiedade com que ele procurava.
36 Розгнівавсь Яків і стаз сваритися з Лаваном; він так заговорив до нього: Яка моя провина? Який гріх мій, що ти притьмом гнався за мною?	36 Então Jacob, todo alterado, disse com enfado a Labão: Por que culpa minha, ou por que pecado meu correste atrás de mim com tanto calor,
37 Ти обшукав усі мої речі. Що ж знайшов ти з усіх речей твого дому? Поклади тут перед моїми і твоїми родичами, нехай вони розсудять між нами обидвома.	37 e revistaste todos os meus móveis? Que achaste tu aqui de todas as coisas da tua casa? Põe-nas aqui diante dos meus irmãos e dos teus irmãos, e sejam eles juízes entre mim e ti.
38 Оце двадцять уже років, як я з тобою. Вівці і кози твої не скидали, і баранів із твоєї отари не їв я.	38 (Foi) por isto que eu estive vinte anos contigo? As tuas ovelhas e as tuas cabras não abortaram e eu não comi os carneiros do teu rebanho.
39 Роздертого звірюкою тобі я не приносив; я ніс за нього втрату; ти вимагав його з руки моєї, чи воно було вкрадене в мене вдень, чи вкрадене вночі в мене.	39 Não te ia levar o (animal) que era despedaçado pelas feras, mas pagava todo o dano. Tudo o que era roubado de mim o exigias.
40 Ось що було зо мною: вдень з’їдала мене спека, а вночі холод, і сон тікав з моїх очей.	40 Eu era, de dia e de noite, queimado do calor e do gelo, e o sono fugia dos meus olhos.
41 Двадцять уже років я в твоїй господі: служив я тобі чотирнадцять років за дві твої дочки й шість років за овець, і ти десять разів міняв мою платню.	41 Deste modo te servi em tua casa vinte anos: catorze pelas (tuas) filhas, e seis, pelos teus rebanhos: tu mudaste também dez vezes a minha recompensa.
42 Коли б не був зо мною Бог батька мого, Бог Авраама та острах Ісаака, ти напевно відпустив би тепер мене з порожніми руками. Та Бог бачив моє бідування і працю моїх рук і розсудив учорашньої ночі.	42 Se o Deus de meu pai Abraão, e (o Deus) que Isaac teme, me não tivesse assistido talvez me tivesses despedido nu: (mas) Deus olhou a minha aflição e o trabalho das minhas mãos, e te ameaçou ontem.
43 Відповідаючи на це, Лаван сказав до Якова: Дочки — мої дочки, і діти — мої діти, і отари — мої отари, і все, що бачиш, моє воно. Але що я можу заподіяти сьогодні оцим дочкам моїм або їх дітям, що їх вони породили?	43 Labão respondeu-lhe: As minhas filhas, os filhos delas, os teus rebanhos e tudo o que vês, tudo é meu; que posso eu fazer contra minhas filhas e os meus netos?
44 Ходім, отже, та зробім умову, я і ти, і нехай воно свідчить між мною і тобою.	44 Vem, pois, e façamos, uma aliança, que sirva de testemunho entre mim e ti.
45 Тоді взяв Яків камінь і поставив його, як стовп.	45 Jacob tomou, pois, uma pedra, levantou-a por padrão
46 І каже Яків до своїх родичів: Назбирайте каміння! І назбирали вони каміння та й зробили копець і гостилися там при копці.	46 e disse aos seus irmãos: Trazei pedras. Tendo juntado muitas, fizeram (com elas) um cabeço e comeram sobre ele.
47 Лаван прозвав його Єгар-Сагадута, а Яків назвав його Галеад.	47 Labão chamou-o Cabeço da testemunha, e Jacob Cabeço do testemunho, cada um segundo a propriedade da sua língua.
48 І сказав Лаван: Оцей копець нині свідком між мною й тобою; тому й названо його ім’ям Галеад,	48 Labão disse: Este cabeço será hoje testemunha entre mim e ti, e, por isso, este cabeço se chamou Galaad, isto é, o Cabeço do testemunho.
49 а також і Міцпа, мовляв, нехай Господь вартує між мною і між тобою, як ми розійдемося один з одним.	49 O Senhor nos veja e nos julgue, quando nos tivermos separado um do outro.
50 Коли ти будеш поводитися погано з моїми дочками й коли візьмеш крім моїх дочок ще інших жінок та й того ніхто з нас не буде бачити, пам’ятай, однак, що Бог свідок між мною і тобою.	50 Se tu maltratares minhas filhas, e se tomares outras mulheres além delas, ninguém é testemunha dás nossas palavras. Senão Deus, que está presente (e que nos) vê.
51 Далі говорив Лаван до Якова: Ось цей копець і ось цей стовп, що їх я поставив між мною і між тобою.	51 Disse mais a Jacob: Eis que o cabeço e a pedra, que eu levantei entre mim e ti,
52 Свідок — оцей копець і свідок — стовп, що я не перейду до тебе поза цей копець, а ти не перейдеш до мене поза цей копець і цей стовп з ворожим наміром.	52 será testemunha: este cabeço bem como esta pedra dêem testemunho de que o não passarei, indo contra ti, nem tu o passarás com intento de me fazeres mal.
53 Бог Авраама й Бог Нахора, Бог батьків їхніх, судитиме між нами! І поклявсь Яків острахом батька свого Ісаака.	53 O Deus de Abraão, o Deus de Nacor, o Deus de seus pais, seja juiz entre nós. Jurou, pois, Jacob por aquele que era temido por seu pai Isaac.
54 Потім Яків приніс на горі жертву та й запросив своїх свояків на гостину. А коли з’їли хліба, на горі заночували.	54 E, imoladas as vitimas sobre o monte, convidou seus irmãos para comer pão. Tendo comido, ficaram ali (a passar a noite).
	55 Labão, porém, levantando-se antes de amanhecer, beijou os filhos e as filhas, abençoou-os e voltou para sua casa.