| 1 ܥܫܝܢ ܗܘ ܚܡܪܐ ܘܪܘܝܘܬܐ ܡܨܥܪܢܝܐ ܘܟܠ ܕܡܫܬܪܚ ܒܗ ܠܐ ܗܘ̣ܐ ܚܟܝܡ | 1 Вино — зрадливе, п’янкі напої — буйні; | кожен, хто кружляє їх, — нерозумний. |
| 2 ܢܗܡ ܐܝܟ ܐܪܝܐ ܪܘܓܙܗ ܕܡܠܟܐ ܘܕܡܚܡܬ ܠܗ ܚܛܐ ܥܠ ܢܦܫܗ | 2 Гнів царський, ніби рик лева; | хто його побуджує, шкодить собі. |
| 3 ܬܫܒܘܚܬܗ ܕܓܒܪܐ ܡܐ ܕܡܦܪܩ ܚܪܝܢܐ ܘܟܠ ܕܣܟܠ ܡܡܝܩ | 3 То честь для чоловіка — сварки уникати; | а кожен дурень розпочинає сварку. |
| 4 ܡܬܚܣܕ ܚܒܢܢܐ ܘܠܐ ܫܬܩ ܘܫܐܠ ܒܚܨܕܐ ܘܠܝܬ ܡ̈ܝܐ | 4 Осінь пройшла, і не оре лінивий; | у жнива проситиме, та не матиме нічого. |
| 5 ܥܡܝܩܐ ܡܠܬܐ ܒܠܒܗ ܕܡܠܟܐ ܘܓܒܪܐ ܚܟܝܡܐ ܢܕܠܝܗ̇ | 5 Води глибокі — задума в людськім серці; | але розумна людина їх черпатиме звідти. |
| 6 ܣܘܓܐܐ ܕܒ̈ܢܝ ܐܢܫܐ ܡܬܩܪ̈ܝܢ ܓܒܪ̈ܐ ܡܪ̈ܚܡܢܐ ܓܒܪܐ ܕܝܢ ܡܗܝܡܢܐ ܡܢܘ ܡܫܟܚ | 6 Чимало людей доброту власну вихваляють, | та вірну людину, хто знайде? |
| 7 ܙܕܝܩܐ ܕܡܗܠܟ ܒܬܡܝܡܘܬܐ ܛܘܒܝܗܘܢ ܠܒܢ̈ܘܗܝ ܡܢ ܒܬܪܗ | 7 Хто ходить у своїй невинності правдиво, | — щасливі його діти після нього! |
| 8 ܡܠܟܐ ܝܬܒ ܥܠ ܟܘܪܣܝܐ ܕܕܝܢܐ ܘܡܬܒܕܪ̈ܢ ܡܢ ܩܕܡܘܗܝ ܟܠܗܝܢ ܒܝܫܬ̈ܐ | 8 Цар, що на судовому престолі засідає, | всю погань, лиш погляне, розганяє. |
| 9 ܡ̇ܢ ܢܐܡܪ ܕܙ̇ܟܝ ܐܢܬ ܠܒܝ ܘܐܬܕܟܝܬ ܡܢ ܚ̈ܛܗܐ | 9 Хто може сказати: «Я очистив моє серце, | я — чистий від гріха мого?» |
| 10 ܡܬܩܠܐ ܘܡܬܩܠܐ ܟܝܠܐ ܘܟܝܠܬܐ ܡܣܠܝܢ ܐܢܘܢ ܩܕܡ ܡܪܝܐ ܬܪ̈ܝܗܘܢ | 10 Дві ваги та дві міри, | — огидне Господеві одне й друге. |
| 11 ܐܦ ܒܥ̇ܒ̈ܕܘܗܝ ܡܬܝܕܥ ܛܠܝܐ ܐܢ ܕܟܐ ܗܘ ܘܐܢ ܬܪ̈ܝܨܝܢ ܥ̇ܒ̈ܕܘܗܝ | 11 Вже з того, як поводиться дитина, видно, | чи чисті й праві будуть її вчинки. |
| 12 ܐܕܢܐ ܕܫܡܥܐ ܘܥܝܢܐ ܕܚܙܝܐ ܡܪܝܐ ܥܒ̣ܕ ܐܢܝ̈ܢ | 12 Вухо, що чує, й око, що бачить, | — Господь створив одне й друге. |
| 13 ܠܐ ܬܪܚܡ ܫܢܬܐ ܕܠܐ ܬܬܡܣܟܢ ܐܠܐ ܦܬܚ ܥܝܢ̈ܝܟ ܘܣܒܥ ܠܚܡܐ | 13 Не люби спати, щоб не збідніти; | відкрий очі, й будеш ситий хлібом. |
| 14 ܪܚܡܐ ܢܐܡܪ ܠܚܒܪܗ ܕܩܢܝܬ ܘܗܝܕܝܢ ܢܫܬܒܚ | 14 «Недобре, — недобре!» — каже, хто купує; | а як відійде — не нахвалиться. |
| 15 ܘܢܐܡܪ ܕܐܝܬ ܕܗܒܐ ܘܣܘܓܐܐ ܕܟܐ̈ܦܐ ܛܒ̈ܬܐ ܘܡܐ̈ܢܐ ܝܩܝܪ̈ܐ ܘܣ̈ܦܘܬܐ ܕܝܕܥܬܐ | 15 Є золота й перел багато, | та найдорожча прикраса — уста розумні. |
| 16 ܢܣܒܘ ܡܪܛܘܛܗ ܕܡ̇ܢ ܕܥܪܒ ܠܢܘܟܪܝܐ ܘܥܠ ܐ̈ܦܝ ܢܘܟܪ̈ܝܐ ܢܣܒܘ ܡܫܟܢܗ | 16 Візьми з нього одежу, бо він за чужого ручився; | коли він за чужих ручився, візьми заставу з нього. |
| 17 ܥܪܒ ܠܓܒܪܐ ܒܠܚܡܐ ܕܓܠܐ ܘܒܬܪ ܗܝܕܝܢ ܢܬܡܠܐ ܦܘܡܗ ܚ̈ܨܨܐ | 17 Солодкий людині хліб, неправдою нажитий, | та потім в його роті жорстви повно. |
| 18 ܡܚܫܒܬܐ ܒܬܪܥܝܬܐ ܡܬܩܢܐ ܘܒܓܘܪܓܐ ܡܬܥܒܕ ܩܪܒܐ | 18 Задуми зміцнюються при нараді; | хитрощами провадити б війну. |
| 19 ܕܓܠܐ ܐܪܙܐ ܐܟܠܩܪܨܐ ܘܕܡܗܝܡܢ ܒܪܘܚܗ ܟܣܐ ܡܠܬܐ ܘܥܡ ܡ̇ܢ ܕܡܣܪ̈ܗܒܢ ܣ̈ܦܘܬܗ ܠܐ ܬܬܚܠܛ | 19 Той наклепник, хто відкриває тайни; | хто рота широко роззявляє, з тим не братайся. |
| 20 ܕܠܐܛ ܠܐܒܘܗܝ ܘܠܐܡܗ ܢܕܥܟ ܫܪܓܗ ܐܝܟ ܒܒܬܐ ܚܫܘܟܬܐ | 20 Хто проклинає батька-матір, | того свічка погасне в глухій пітьмі. |
| 21 ܝܪܬܘܬܐ ܕܡܣܪܗܒܐ ܒܩܕܡܝܬܗ̇ ܒܐܚܪܝܬܗ̇ ܠܐ ܬܬܒܪܟ | 21 Майно, швидко набуте на початку, | напослідок не буде благословенне. |
| 22 ܠܐ ܬܐܡܪ ܕܐܦܪܘܥ ܒܝܫܬܐ ܐܠܐ ܣܟܐ ܠܡܪܝܐ ܕܢܦܪܩܟ | 22 Не говори: «Відплачу лихом!» |- звірся на Господа, і він тебе врятує. |
| 23 ܛܡܐܝܢ ܐܢܘܢ ܩܕܡ ܡܪܝܐ ܡܬܩ̈ܠܐ ܘܡܬ̈ܩܠܐ ܘܡܣܐ̈ܬܐ ܕܢܟܠܐ ܠܐ ܫܦܝܪ̈ܢ | 23 Огидні Господеві двоякі терези; | вага фальшива — річ недобра. |
| 24 ܡܢ ܡܪܝܐ ܗ̈ܠܟܬܗ ܕܓܒܪܐ ܘܐܝܢܘ ܒܪܢܫܐ ܕܢܬܩܢ ܐܘܪܚܗ | 24 Господь керує кроками людини; | людині ж як зрозуміти свою дорогу? |
| 25 ܦܚܐ ܗܘ ܠܒܪܢܫܐ ܕܢܕܪ ܠܩܘܕܫܐ ܘܡܢ ܒܬܪ ܕܢܕܪ ܬܘܝܐ ܠܗ ܢܦܫܗ | 25 Це сіть людині — необачно казати: «Посвячене», | а по обіті — розмірковувати. |
| 26 ܡܒܕܪ ܠܥܘ̈ܠܐ ܡܠܟܐ ܚܟܝܡܐ ܘܡܗܦܟ ܥܠܝܗܘܢ ܓܝܓܠܐ | 26 Мудрий цар злих провіває, | а потім по них колесом котить. |
| 27 ܫܪܓܗ ܕܡܪܝܐ ܢܫܡܬܐ ܗܝ ܕܒܢ̈ܝ ܐܢܫܐ ܘܒܨܝܐ ܟܠܗܘܢ ܬܘ̈ܢܐ ܕܟܪܣܐ | 27 Господній світич — дух людини, | що вивідує всі глибини серця. |
| 28 ܛܝܒܘܬܐ ܘܩܘܫܬܐ ܢܛܪܝܢ ܠܡܠܟܐ ܘܡܬܩܢ ܟܘܪܣܝܗ ܒܛܝܒܘܬܐ | 28 Милость і правда царя оберігають; | його престол милістю підпертий. |
| 29 ܬܫܒܘܚܬܐ ܕܓܕܘ̈ܕܐ ܚܝܠܗܘܢ ܘܗܕܪܐ ܕܩܫܝ̈ܫܐ ܣܝܒܘܬܐ | 29 Слава молодих — їхня сила; | старих окраса — їхній сивий волос. |
| 30 ܫܚܩܐ ܘܫܘܢܩܐ ܦܓܥ ܒܒܝܫ̈ܐ ܘܡܚܘܬܐ ܠܬܘ̈ܢܐ ܕܟܪܣܗܘܢ | 30 Побиття аж до крови — лік проти зла, | так само й удари, що доходять аж до нутра. |