Giobbe ܐܝܘܒ 41

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
Versetti esaminati

Torna indietro

Peshitta ܦܫܝܼܛܬܵܐ Біблія
1 ܗܐ ܫܪܝܐ ܪܓܠܟ ܘܐܦ ܐܠܗܐ ܡܪܪܬܗ ܢܫܩܘܠ1 «Марна була б твоя самовпевненість: | уже самий вигляд його валить на землю.
2 ܠܐ ܢܪܚܩ ܟܕ ܢܬܬܥܝܪ ܘܡܢܘ ܕܩܕܡܝ ܢܩܘܡ2 Хіба він не страшний, коли його збудити? Хто може перед ним устоятись?
3 ܡܢܘ ܩܕܡܢܝ ܕܐܫܠܡ ܬܚܝܬ ܟܘܠ ܫܡܝܐ ܕܝܠܝ ܗܘ3 Хто був напав на нього й зоставсь цілим? | Ніхто у цілій піднебесній.
4 ܘܠܐ ܐܫܬܘܩ ܒܚܘܣܢܗ ܘܒ̈ܓܝܕܐ ܕܓܢܒܪܘܬܗ4 Не промовчу й про його члени, | і розповім про його силу незрівнянну.
5 ܡ̇ܢ ܓܠܝ ܐ̈ܦܝ ܠܒܘܫܗ ܘܡܐ ܕܢܦܠܐ ܡܨܝܕܬܐ ܡܢܘ ܐ̇ܬܐ5 Хто підняв колинебудь перед його одежі? | Хто пройшов крізь його подвійний панцер?
6 ܬܪܥܐ ܕܦܘܡܗ ܡܢܘ ܦ̇ܬܚ ܕܘܪܐ ܕܫ̈ܢܘܗܝ ܕܚܠܬܐ6 Хто відчинив ворота його пащі?! Кругом зубів його страх!
7 ܕܒܢܚܠܐ ܦܘܡܗ ܨܪܝܪ ܘܐܣܝܪ ܘܚܬܝܡ7 Спина його — щитів шереги, | замкнених щільно, мов камінною печаттю.
8 ܚܕ ܠܚܕ ܩܪ̈ܝܒܝܢ ܘܪܘܚܐ ܠܐ ܥܐܠܐ ܒܝܢܬܗܘܢ8 Один до одного пристає тісно, | так, що між ними повітря не проходить.
9 ܚܕ ܠܚܕ ܢܩܝܦܝܢ ܘܐܚܝܕܝܢ ܘܠܐ ܡܬܦܪܩܝܢ9 Кожен до кожного щільно прилипає, | вени зрослись докупи нероздільно.
10 ܘܚܙ̈ܝܬܗ ܡ̈ܠܝܢ ܢܘܗܪܐ ܘܥܝ̈ܢܘܗܝ ܐܝܟ ܙܠܝ̈ܩܝ ܫܦܪܐ10 Чхне він — аж заблисне, | очі у нього, немов вії світанку,
11 ܘܢܦܩܝܢ ܡܢ ܦܘܡܗ ܠܡܦܐ̈ܕܐ ܐܝܟ ܓܘܡܪ̈ܐ ܕܢܘܪܐ ܘܐܝܟ ܫܒܝ̈ܒܝ ܢܘܪܐ ܡܬܠܗܛܝܢ11 З пельки у нього вилітають смолоскипи, | вискакують огненні іскри.
12 ܡܢ ܢܚܝܪ̈ܘܗܝ ܢ̇ܦܩ ܬܢܢܐ ܐܝܟ ܕܘܪܬܐ ܕܩܕܣܐ ܕܡܫܬܓܪ12 З ніздер у нього дим виходить, | мов з казана, що на вогні парує.
13 ܢܦܫܗ ܓܘܡܪ̈ܝܢ ܬܠܗܛ ܘܫ̈ܠܗܒܝܢ ܢܦ̈ܩܢ ܡܢ ܦܘܡܗ13 Своїм подихом він запалив би вугілля, | з пащі у нього полум’я виходить!
14 ܒܨܘܪܗ ܒ̇ܐܬ ܥܘܫܢܐ ܘܩܕܡܘܗܝ ܬܕܘܨ ܕܚܠܬܐ14 У його шиї сидить сила, | поперед нього жах стрибає.
15 ܫܒܝܚ ܒܣܪܗ ܘܫܡܝܢ ܘܡܣܬܡܟ ܘܠܐ ܙܐ̇ܥ15 М’язи на його тілі грубі; | як натиснути на них, — не подаються.
16 ܠܒܗ ܢܣܝܟ ܐܝܟ ܟܐܦܐ ܘܡܫܪܪ ܐܝܟ ܨܘܢܡܐ16 Серце його тверде, мов камінь, | тверде, мов спід у жорнах!
17 ܡܢ ܕܚܠܬܗ ܢܙܘܥܘܢ ܬܩܝ̈ܦܝܢ ܘܕܡܫܪܪܝܢ ܢܬܡܟܟܘܢ17 Як він устане, на хвилі страх надходить; | морські буруни геть утікають.
18 ܬܪܥܐ ܕܚܒܪܐ ܕܠܐ ܡܫܟܚ ܠܡܩܡ ܡܪ̈ܢܝܬܐ ܕܪ̈ܘܪܒܢܐ ܫ̇ܩܠ18 Меч ударить його й одскочить, | також і копіє, спис та стріла.
19 ܦܪܙܠܐ ܐܝܟ ܬܒܢܐ ܚܫܝܒ ܠܗ ܘܢܚܫܐ ܐܝܟ ܩܝܣܐ ܕܢܦܠܐ ܒܗ ܒܠܛܝܬܐ19 Залізо йому — солома, | мідь — дерево трухляве.
20 ܠܐ ܥ̇ܪܩ ܡܢ ܩܫܬܐ ܘܐܝܟ ܓ̣ܠܐ̈ ܚܫܝ̈ܒܢ ܠܗ ܟܐ̈ܦܐ ܕܩܠܥܐ20 Вистріл з лука не спонукає його до втечі, | каміння з пращі — то йому полова.
21 ܓ̇ܚܟ ܥܠ ܢܝܙܟܐ21 Ціп йому, мов стеблина, | а свисне спис, то він собі сміється!
22 Під ним — черепки гострі; | неначе борона, проходить по болоті.
23 Під ним, мов у казані, кипить безодня, | йому море, мов горщик на пахощі.
24 ܘܐܝܟ ܝܒܫܐ ܚܫܝܒ ܠܗ ܬܗܘܡܐ24 По собі він лишає світлу стежку; | глибінь стає, мов голова сива.
25 ܘܚܝܠܗ ܥܠ ܥܦܪܐ ܡܗܠܟ ܕܥܒܕ ܠܐܒܕܢܐ25 Рівні він на землі не має, | він створений безстрашним.
26 ܟܘܠ ܕܪܡ ܕܚܙܐ ܘܗܘܐ ܡܠܟܐ ܥܠ ܟܠܗ ܪܚܫܐ26 Він позирає на все гордо: | він цар над усіма гордими звірями!»