| 1 Como Jó persistisse em considerar-se como um justo, estes três homens cessaram de lhe responder. | 1 Як ті три мужі перестали відповідати Іовові, тому що він уважав себе праведним у своїх очах, |
| 2 Então se inflamou a cólera de Eliú, filho de Baraquel, de Buz, da família de Rão; sua cólera inflamou-se contra Jó, por este pretender justificar-se perante Deus. | 2 тоді запалав гнівом Елігу, син Барахела з Бузу, з родини Рама. А запалав він гнівом на Іова за те, що Іов виправдовував себе радше, ніж Бога. |
| 3 Inflamou-se também contra seus três amigos, por não terem achado resposta conveniente, dando assim culpa a Deus. | 3 На трьох же його друзів запалав він гнівом за те, що вони не знайшли ніякої більш відповіді, а все ж засудили Іова. |
| 4 Como fossem mais velhos do que ele, Eliú tinha se abstido de responder a Jó. | 4 Отже, Елігу ждав був, поки вони говорили з Іовом, бо вони були старші від нього віком. |
| 5 Mas, quando viu que não tinham mais nada para responder, encolerizou-se. | 5 Як же Елігу побачив, що в устах трьох мужів не було більш ніякої відповіді, запалав гнівом, |
| 6 Então Eliú, filho de Baraquel, de Buz, tomou a palavra nestes termos: Sou jovem em anos, e vós sois velhos; é por isso que minha timidez me impediu de manifestar-vos o meu saber. | 6 От і озвався Елігу, син Барахела з Бузу, й мовив: «Я молодий віком, а ви старі вже, | тому я наляканий, боявся | висловити вам мою думку. |
| 7 Dizia comigo: A idade vai falar; os muitos anos farão conhecer a sabedoria, | 7 Я собі думав: Хай дні говорять, | і літа многі хай покажуть мудрість! |
| 8 mas é o Espírito de Deus no homem, e um sopro do Todo-poderoso que torna inteligente. | 8 То Божий дух у людині, | Всесильного надхнення їх урозумляє. |
| 9 Não são os mais velhos que são sábios, nem os anciãos que discernem o que é justo; | 9 Не ті, що мають багато літ, уже й мудрі, | і не старі вже й розуміють правду. |
| 10 é por isso que digo: Escutai-me, vou mostrar-vos o que sei. | 10 Тому й кажу: Мене послухай! | Оповіщу і я, що знаю! |
| 11 Esperei enquanto faláveis, prestei atenção em vossos raciocínios. Enquanto discutíeis, | 11 Ось я чекав слів ваших, | вслуховувавсь у ваші міркування. | Тоді, як ви шукали слів, |
| 12 segui-vos atentamente. Mas ninguém refutou Jó, ninguém respondeu aos seus argumentos. | 12 я пильно уважав на вас, | і ось ніхто Іовові не перечить, | ніхто з вас не відповідає на його промови. |
| 13 Não digais: Encontramos a sabedoria; é Deus e não um homem quem nos instrui. | 13 Тож не кажіть: Ми знайшли мудрість; | Бог нас навчає, не людина! |
| 14 Não foi a mim que dirigiu seus discursos, mas encontrarei outras respostas diferentes das vossas. | 14 Тому я не так сперечатися буду, | я відповім йому не вашими словами. |
| 15 Ei-los calados, já não dizem mais nada; faltam-lhes as palavras. | 15 Збентежені, не відповідали більше, | слів їм забракло. |
| 16 Esperei que se calassem, que parassem e cessassem de responder. | 16 І я чекав; але що не говорять, | що стоять і не відповідають більше, — |
| 17 É a minha vez de responder: vou também mostrar o que sei. | 17 то відповім і я по змозі, | оповіщу і я, що знаю. |
| 18 Pois estou cheio de palavras, o espírito que está em meu peito me oprime. | 18 Повний бо слів я, | мене спонукує дух усередині. |
| 19 Meu peito é como o vinho arrolhado, como um barril pronto para estourar. | 19 Нутро моє, немов вино без стоку, | що нові міхи розриває. |
| 20 Vou falar, isto me aliviará, abrirei meus lábios para responder. | 20 Я виговорюсь, легше мені стане; | розтулю мого рота й відкажу. |
| 21 Não farei acepção de ninguém, não adularei este ou aquele. | 21 Я не зважатиму ні на чию особу, | лестити не буду нікому; |
| 22 Pois não sei bajular; do contrário, meu Criador logo me levaria. | 22 лестити бо й не вмію: | інакше бо умить мене вбив би Творець мій.» |
