Primo libro dei Maccabei 4

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 Gorgia prese allora cinquemila uomini e mille cavalli scelti e si levò il campo di notte	1 І взяв Горгій 5000 чоловік і 1000 добірної кінноти й вирушив зо своїм військом уночі,
2 per sorprendere il campo dei Giudei e annientarli all'improvviso; gli uomini dell'Acra gli facevano da guida.	2 щоб напасти на юдейський табір і несподівано їх розгромити. Люди з твердині були їхніми провідниками.
3 Ma Giuda lo venne a sapere e mosse anche lui con i suoi valorosi per assalire le forze del re che sostavano in Emmaus,	3 Почув про те Юда й двигнувся зо своїми вояками, щоб ударити на царське військо під Емаусом,
4 mentre i soldati erano ancora dispersi fuori del campo.	4 заки воно ще розкинулось поза табором.
5 Gorgia giunse al campo di Giuda di notte e non vi trovò nessuno; li andava cercando sui monti dicendo: "Costoro ci sfuggono".	5 Горгій прибув уночі у табір Юди та, не знайшовши там нікого, заходився їх шукати у горах, бо він казав: «Вони від нас утікають.»
6 Fattosi giorno, Giuda apparve nella pianura con tremila uomini; non avevano però né corazze né spade come avrebbero voluto.	6 Як почало на день благословитись, з’явився Юда з 3000 чоловік на рівнині, але без покриття й мечів, яких вони бажали б.
7 Videro l'accampamento dei pagani difeso e fortificato e la cavalleria disposta intorno e tutti esperti nella guerra.	7 Вони побачили поганський табір, сильний та укріплений до того ще й оточений кіннотою все було до війни вправне, —
8 Ma Giuda disse ai suoi uomini: "Non temete il loro numero, né abbiate paura dei loro assalti;	8 і Юда сказав людям, що були з ним: «Не бійтесь, що їх така сила, й не жахайтесь їхнього натиску.
9 ricordate come i nostri padri furono salvati nel Mare Rosso, quando il faraone li inseguiva con l'esercito.	9 Згадайте, як спаслись ваші батьки в Червонім морі, коли за ними гнався фараон з військом.
10 Alziamo la nostra voce al Cielo, perché ci usi benevolenza e si ricordi dell'alleanza con i nostri padri e voglia sconfiggere questo schieramento davanti a noi oggi;	10 Ось і тепер закличемо голосно до неба, щоб допомогло нам та згадало про союз із батьками й розбило перед нами оцю навалу,
11 si accorgeranno tutti i popoli che c'è uno che riscatta e salva Israele".	11 та щоб усі народи взнали, хто той, що Ізраїля спасає та збавляє.»
12 Gli stranieri alzarono gli occhi e videro che quelli venivano loro incontro;	12 Чужинці, підвівши очі, побачили юдеїв, що йшли їм назустріч,
13 così uscirono dagli accampamenti per dar battaglia. Gli uomini di Giuda diedero fiato alle trombe	13 і вийшли з табору, щоб з ними воювати. Тоді ті, що були при Юді, засурмили,
14 e attaccarono. I pagani furono sconfitti e fuggirono verso la pianura,	14 і почався бій. Погани були розбиті, і втекли на рівнину,
15 ma quelli che erano più indietro caddero tutti uccisi di spada. Li inseguirono fino a Ghezer e fino alle pianure dell'Idumea e di Asdod e di Iamnia; ne furono uccisi circa tremila.	15 а ті, що були відстали ззаду, полягли всі від меча. Гналися за ними аж до Гезеру, до рівнини Ідумеї, Азоту та Ямнії, при якій полягло близько 3000 чоловік.
16 Quando Giuda e i suoi armati tornarono dal loro inseguimento,	16 Юда, з військом завернувши з погоні, прийшов назад
17 egli disse alla sua gente: "Non siate avidi delle spoglie, perché ci attende ancora la battaglia. Gorgia e il suo esercito è sul monte vicino a noi;	17 і мовив до народу: «Не накидайтесь на здобич, бо мусимо далі воювати.
18 ora voi state pronti ad opporvi ai nemici e a combatterli; in seguito farete tranquillamente bottino".	18 Горгій і його військо поблизу нас у горах. Стійте твердо тепер супроти наших ворогів, воюйте з ними, а опісля візьмете здобич спокійно.»
19 Aveva appena finito di parlare, quando apparve un reparto che spiava dal monte.	19 Не встиг Юда цих слів скінчити, аж ось із-за гори з’явилась частина війська
20 Avevano visto infatti che i loro erano stati sconfitti e gli altri incendiavano il campo: il fumo che si scorgeva segnalava l'accaduto.	20 і побачила, що свої були примушені до втечі й що табір у вогні, бо дим, який побачили, дав знати, що сталося;
21 Ed essi a quello spettacolo si sgomentarono grandemente; vedendo inoltre giù nella pianura lo schieramento di Giuda pronto all'attacco,	21 тож злякалися вони вельми, особливо, коли побачили військо Юди, готове до бою на рівнині,
22 fuggirono tutti nel territorio dei Filistei.	22 і втекли всі у землю Філістимлянську,
23 Allora Giuda ritornò a depredare il campo e raccolsero oro e argento in quantità e stoffe tinte di porpora viola e porpora marina e grandi ricchezze.	23 а Юда повернувся тоді назад на грабунок табору. І забрано багато золота, срібла, блавату, кармазину й силу інших дорогих речей.
24 Di ritorno cantavano e innalzavano benedizioni al cielo "'perché egli è buono e la sua grazia dura sempre'".	24 А як повернулися, то почали хвалити й благословляти небо, бо добре, бо милость його повіки.
25 Fu quello un giorno di grande liberazione in Israele.	25 Того дня ізраїльтяни осягнули велику перемогу.
26 Quanti degli stranieri erano scampati, presentandosi a Lisia, gli narrarono tutto quello che era accaduto.	26 Ті ж чужинці, що врятувались, прибувши до Лісія, оповіли все, що сталося,
27 Egli sentendo ciò, fu preso da turbamento e scoraggiamento, perché le cose in Israele non erano andate come egli voleva e l'esito non era stato secondo gli ordini del re.	27 а він, почувши те, збентеживсь і зневірився духом, бо з Ізраїлем не сталось так, як він того хотів би, й не збулось те, що цар йому звелів був.
28 Perciò l'anno dopo mise insieme sessantamila uomini scelti e cinquemila cavalli per combattere contro di loro.	28 Тому він другого року зібрав 60 000 добірних вояків і 5000 кінноти, щоб завоювати юдеїв.
29 Vennero nell'Idumea e si accamparono in Bet-Zur. Giuda mosse contro di essi con diecimila uomini.	29 Прибувши в Ідумею, вони отаборились у Бетцурі, і Юда вийшов їм навпроти з 10 000 чоловік.
30 Quando vide l'imponente accampamento, innalzò questa preghiera: "Benedetto sei tu, o salvatore d'Israele, tu che hai fiaccato l'impeto del potente per mezzo del tuo servo Davide e hai fatto cadere l'esercito degli stranieri nelle mani di Giònata, figlio di Saul e del suo scudiero;	30 Побачивши могутнє військо, він почав молитись і мовив: «Благословен єси, Спасителю Ізраїля, що знищив натиск велетня рукою Давида, слуги твого, що видав табір філістимлян у руки Йонатана, сина Саула та його зброєноші.
31 fa' cadere ancora nello stesso modo questo esercito nelle mani di Israele tuo popolo e fa' ricadere l'obbrobrio sul loro esercito e sulla loro cavalleria;	31 Отак замкни й оце військо в руці Ізраїля, твого народу. Ганьба нехай поб’є їхнє військо та їхню кінноту!
32 infondi in loro timore e spezza l'audacia della loro forza, siano travolti nella loro rovina.	32 Нашли на них великий страх! Розбий їхню смілість, що в їхній силі. Нехай загинуть у своїй поразці.
33 Abbattili con la spada dei tuoi devoti; ti lodino con canti tutti coloro che riconoscono il tuo nome".	33 Побий їх мечем тих, що тебе люблять, нехай тебе хвалять піснями всі ті, що знають твоє ім’я.»
34 Poi sferrarono l'attacco da una parte e dall'altra e caddero davanti ai Giudei circa cinquemila uomini del campo di Lisia.	34 Прийшло до бою, і з війська Лісія полягло близько 5000 чоловік, що впали на очах юдеїв.
35 Vedendo Lisia lo scompiglio delle sue file, mentre alle schiere di Giuda cresceva il coraggio ed erano pronti a vivere o a morire gloriosamente, se ne tornò in Antiochia dove assoldò mercenari in maggior numero per venire di nuovo in Giudea.	35 І як побачив Лісій розгром війська свого й відвагу Юди та його вояків, що були готові чи жити, чи по-вояцькому згинути, повернувся в Антіохію, де найняв численніше військо, щоб піти знову на Юдею.
36 Giuda intanto e i suoi fratelli dissero: "Ecco sono stati sconfitti i nostri nemici: andiamo a purificare il santuario e a riconsacrarlo".	36 Тоді Юда та його брати сказали: «Оце розгромлений наш ворог! Ходім і очистьмо храм та посвятімо!»
37 Così si radunò tutto l'esercito e salirono al monte Sion.	37 І зібралось військо й пішло на гору Сіон.
38 Trovarono il santuario desolato, l'altare profanato, le porte arse e cresciute le erbe nei cortili come in un luogo selvatico o montuoso, e gli appartamenti sacri in rovina.	38 Побачили вони храм спустошений, жертовник сплюгавлений, двері спалені, двори зарослі травою, немов у ліску або неначе десь у горах, а покої у руїнах, —
39 Allora si stracciarono le vesti, fecero grande pianto, si cosparsero di cenere,	39 і розірвали на собі одежу, били себе в груди й сипали попіл собі на голову.
40 si prostrarono con la faccia a terra, fecero dare i segnali con le trombe e alzarono grida al Cielo.	40 Потім упали обличчям до землі, засурмили на сполох і зняли голос до неба.
41 Giuda ordinò ai suoi uomini di tenere impegnati quelli dell'Acra, finché non avesse purificato il santuario.	41 Тоді Юда велів своїм воякам воювати тих, що були у твердині, аж поки не очистять храму.
42 Poi scelse sacerdoti incensurati, osservanti della legge,	42 Вибрав він бездоганних священиків, ревнителів закону,
43 i quali purificarono il santuario e portarono le pietre profanate in luogo immondo.	43 й очистили вони храм, забравши у нечисте місце сплюгавлене каміння.
44 Tennero consiglio per decidere che cosa fare circa l'altare degli olocausti, che era stato profanato.	44 Щождо сплюгавленого жертовника всепалень, то відбуто нараду, що з ним чинити,
45 Vennero nella felice determinazione di demolirlo, perché non fosse loro di vergogna, essendo stato profanato dai pagani. Demolirono dunque l'altare	45 і щасливо спало їм на думку зруйнувати його, щоб він не став їм ганьбою, бо погани були сплюгавили його;
46 e riposero le pietre sul monte del tempio in luogo conveniente finché fosse comparso un profeta a decidere di esse.	46 отож його таки зруйновано, а каміння поскладано на горі храму, на підхожім місці, доки не з’явиться пророк, щоб дати про них якунебудь раду.
47 Poi presero pietre grezze secondo la legge ed edificarono un altare nuovo come quello di prima;	47 Взяли нетесаного каміння, за законом, і спорудили новий жертовник, такий, як перший,
48 restaurarono il santuario e consacrarono l'interno del tempio e i cortili;	48 і відбудували храм і все, що було в середині його, освятили двори,
49 rifecero gli arredi sacri e collocarono il candelabro e l'altare degli incensi e la tavola nel tempio.	49 зробили наново святий посуд і внесли ліхтар, кадильний жертовник і стіл у храм.
50 Poi bruciarono incenso sull'altare e accesero sul candelabro le lampade che splendettero nel tempio.	50 І запалили на жертовнику ладан, засвітили світичі на ліхтарі, що сяяли у храмі.
51 Posero ancora i pani sulla tavola e stesero le cortine. Così portarono a termine le opere intraprese.	51 На стіл поклали хліби, розп’яли завіси і скінчили все, за що були взялись.
52 Si radunarono il mattino del venticinque del nono mese, cioè il mese di Casleu, nell'anno centoquarantotto,	52 Двадцять п’ятого дня дев’ятого місяця — місяця Хаселев — 148 року встали вони вранці
53 e offrirono il sacrificio secondo la legge sull'altare degli olocausti che avevano rinnovato.	53 і принесли, за законом, жертву на новім жертовнику для всепалень, що були зробили.
54 Nella stessa stagione e nello stesso giorno in cui l'avevano profanato i pagani, fu riconsacrato fra canti e suoni di cetre e arpe e cembali.	54 Жертовник був посвячений під спів пісень і під гру на гуслах, гарфах та цимбалах тієї самої пори й того самого дня, коли його погани були осквернили.
55 Tutto il popolo si prostrò con la faccia a terra e adorarono e benedissero il Cielo che era stato loro propizio.	55 Увесь народ упав обличчям до землі, й поклонились та благословили небо, що дало їм перемогу.
56 Celebrarono la dedicazione dell'altare per otto giorni e offrirono olocausti con gioia e sacrificarono vittime di ringraziamento e di lode.	56 Вісім день тривала посвята жертовника, і з радістю були принесені всепалення й жертви визволення й хвали.
57 Poi ornarono la facciata del tempio con corone d'oro e piccoli scudi. Rifecero i portoni e le camere e vi misero le porte.	57 Передню сторону храму приоздоблено золотими вінцями й маленькими щитами, поправлено двері й священичі покої, поставлено до них замки.
58 Vi fu gioia molto grande in mezzo al popolo, perché era stata cancellata la vergogna dei pagani.	58 Вельми велика була радість у народі, а ганьба, що завдали її погани, була змита.
59 Poi Giuda e i suoi fratelli e tutta l'assemblea d'Israele stabilirono che si celebrassero i giorni della dedicazione dell'altare nella loro ricorrenza, ogni anno, per otto giorni, cominciando dal venticinque del mese di Casleu, con gioia e letizia.	59 Тоді Юда та його брати й уся громада Ізраїля ухвалили, щоб дні посвяти жертовника святковано було у свою пору щороку 8 днів, починаючи від двадцять п’ятого дня місяця Хаселев, з радістю та веселощами.
60 Edificarono in quel tempo intorno al monte Sion mura alte e torri solide, perché i pagani non tornassero a calpestarlo come avevano fatto la prima volta.	60 Під ту ж саму пору обвели Сіон-гору навколо високим муром і збудували потужні башти, щоб погани, якби повернулися, знову не збурили святиню, як це зробили вони перед тим.
61 Vi stabilì un contingente per presidiarlo e fortificò il presidio di Bet-Zur perché il popolo avesse una difesa contro l'Idumea.	61 Юда поставив там залогу, щоб стерегти її; а щоб її укріпити, укріпив він і Бетсур, — щоб народ мав твердиню супроти ідумеїв.