Римлян 9

Біблія	NOVA VULGATA
1 Я кажу в Христі правду, не обманюю, як свідчить мені моя совість у Святім Дусі.	1 Veritatem dico in Christo, non mentior, testimonium mihi per hibenteconscientia mea in Spiritu Sancto,
2 Смуток мені великий і безнастанний біль у моїм серці.	2 quoniam tristitia est mihi magna, etcontinuus dolor cordi meo.
3 Бо я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені тілом;	3 Optarem enim ipse ego anathema esse a Christo profratribus meis, cognatis meis secundum carnem,
4 вони — ізраїльтяни, їм належить усиновлення і слава, і завіти, і законодавство, і богослужба, й обітниці;	4 qui sunt Israelitae, quorumadoptio est filiorum et gloria et testamenta et legislatio et cultus etpromissiones,
5 їхні отці, з них і Христос тілом, який над усім — Бог, благословенний повіки. Амінь.	5 quorum sunt patres, et ex quibus Christus secundum carnem: quiest super omnia Deus benedictus in saecula. Amen.
6 Воно не так, щоб слово Боже не здійснилося: бо не всі ті, що від Ізраїля — ізраїльтяни;	6 Non autem quod exciderit verbum Dei. Non enim omnes, qui ex Israel, hi suntIsrael;
7 і не тому, що нащадки Авраама — всі діти, але: «Від Ісаака назоветься твоє потомство»,	7 neque quia semen sunt Abrahae, omnes filii, sed: “ In Isaacvocabitur tibi semen ”.
8 тобто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обітниці вважаються за нащадків.	8 Id est, non qui filii carnis, hi filii Dei, sed quifilii sunt promissionis, aestimantur semen;
9 Слово ж обітниці таке: «Цієї самої пори я прийду, і буде син у Сари.»	9 promissionis enim verbum hoc est:“ Secundum hoc tempus veniam, et erit Sarae filius ”.
10 Ба більше: Ревека зачала від одного ложа батька нашого Ісаака;	10 Non solum autem,sed et Rebecca ex uno concubitum habens, Isaac patre nostro;
11 коли ж вони ще й не народились і нічого доброго чи злого не зробили, — щоб постанова Божа була за вибором,	11 cum enim nondumnati fuissent aut aliquid egissent bonum aut malum, ut secundum electionempropositum Dei maneret,
12 не від діл, але від того, який кличе, — їй було сказано: «Старший молодшому буде служити!»	12 non ex operibus sed ex vocante dictum est ei: “Maior serviet minori ”;
13 Як написано: «Якова полюбив я, Ісава ж зненавидів.»	13 sicut scriptum est: “ Iacob dilexi, Esau autemodio habui ”.
14 Що ж скажемо? Що Бог несправедливий? Зовсім ні!	14 Quid ergo dicemus? Numquid iniustitia apud Deum? Absit!
15 Бо він каже Мойсеєві: «Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджусь, над ким хочу змилосердитися.»	15 Moysi enim dicit:“ Miserebor, cuius misereor, et misericordiam praestabo, cui misericordiampraesto ”.
16 Отже це — не справа того, хто хоче, ані того, хто біжить, але Бога, що милує.	16 Igitur non volentis neque currentis sed miserentis Dei.
17 Письмо бо каже фараонові: «Власне, на те я тебе поставив, щоб на тобі показати мою силу і щоб по всій землі славилося моє ім’я.»	17 Dicit enimScriptura pharaoni: “ In hoc ipsum excitavi te, ut ostendam in te virtutemmeam, et ut annuntietur nomen meum in universa terra ”.
18 Отож, кого він хоче, того милує, а кого хоче, того чинить затверділим.	18 Ergo, cuius vult,miseretur et, quem vult, indurat.
19 Скажеш, отже, мені: «Чому ще хтось докоряє? Хто бо спротивиться його волі?»	19 Dices itaque mihi: “ Quid ergo adhuc queritur? Voluntati enim eius quisrestitit? ”.
20 А хто ти такий, чоловіче, що сперечаєшся з Богом? Хіба виріб із глини скаже тому, хто його зробив: «Навіщо зробив єси мене так?»	20 O homo, sed tu quis es, qui respondeas Deo? Numquid dicetfigmentum ei, qui se finxit: “ Quid me fecisti sic? ”.
21 Хіба ганчар не має над глиною влади, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а другу на нечесть?	21 An non habetpotestatem figulus luti ex eadem massa facere aliud quidem vas in honorem, aliudvero in ignominiam?
22 Коли ж Бог, хотівши показати гнів свій і виявити свою силу, зносив з великим довготерпінням посудини гніву, що вже були готові на погибель,	22 Quod si volens Deus ostendere iram et notam facerepotentiam suam, sustinuit in multa patientia vasa irae aptata in interitum;
23 щоб виявити багатство своєї слави на посудинах милосердя, котрі він наперед приготував на славу,	23 et ut ostenderet divitias gloriae suae in vasa misericordiae, quae praeparavitin gloriam,
24 — на нас, яких покликав не тільки від юдеїв, а й від поган, —	24 quos et vocavit nos non solum ex Iudaeis sed etiam ex gentibus?
25 як і в Осії він говорить: «Назву не мій народ моїм народом, і нелюбу — улюбленою.	25 Sicut et in Osee dicit: “ Vocabo Non plebem meam Plebem meam et Non dilectam Dilectam.
26 І на тім місці, де було їм сказано: «Ви — не мій народ!», там їх назвуть синами Бога живого.»	26 Et erit: in loco, ubi dictum est eis: “Non plebs mea vos”, ibi vocabuntur Filii Dei vivi ”.
27 Ісая ж про Ізраїля проголошує: «Хоч би число синів Ізраїля було, як морський пісок, тільки останок спасеться»,	27 Isaias autem clamat pro Israel: “ Si fuerit numerus filiorum Israel tamquamarena maris, reliquiae salvae fient.
28 Господь бо негайно і цілковито виконає своє слово на землі.	28 Verbum enim consummans et breviansfaciet Dominus super terram ”.
29 І як прорік Ісая: «Якби Господь сил не лишив нам насіння, ми були б, як Содом, і стали б подібні до Гомори.»	29 Et sicut praedixit Isaias: “ Nisi Dominus Sabaoth reliquisset nobis semen, sicut Sodoma facti essemus et sicut Gomorra similes fuissemus ”.
30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, осягли праведність, і то праведність, що від віри;	30 Quid ergo dicemus? Quod gentes, quae non sectabantur iustitiam,apprehenderunt iustitiam, iustitiam autem, quae ex fide est;
31 Ізраїль же, що шукав закону праведности, не досяг закону праведности.	31 Israel verosectans legem iustitiae in legem non pervenit.
32 Чому? Бо вони спирались не на віру, а неначе на діла. Вони спотикнулись об камінь спотикання,	32 Quare? Quia non ex fide sedquasi ex operibus; offenderunt in lapidem offensionis,
33 як написано: «Ось я кладу в Сіоні камінь спотикання і скелю падіння. Хто ж вірує в нього, не осоромиться.»	33 sicut scriptum est: “ Ecce pono in Sion lapidem offensionis et petram scandali; et, qui credit in eo, non confundetur ”.