Римлян 3

¹ В чому вищість юдея? Або яка користь з обрізання?

² Велика з кожного погляду: їм бо, насамперед, були довірені пророцтва Божі.

³ Що ж бо, коли деякі не повірили? Хіба ж їхня невірність знищить вірність Божу?

⁴ Ясно, що ні! Треба визнати радше, що Бог правдомовний, а кожний чоловік брехливий, як написано: «Щоб ти оправдався у твоїх словах і переміг, коли будуть тебе судити.»

⁵ Коли ж наша неправедність виявляє Божу праведність, то що скажемо? Чи ж Бог є несправедливий — по-людському говорю! — коли наводить гнів свій?

⁶ Зовсім ні! Бож як би Бог мав світ судити?

⁷ Та коли Божа правда моєю неправдою більше сяє, йому на славу, то нащо мене ще як грішника судити?

⁸ Чому ж тоді деякі нас очорнюють і деякі говорять, нібито ми кажемо: «Робімо зло, щоб із нього вийшло добро»? На таких суд справедливий.

⁹ То що ж? Маємо перевагу? Зовсім ні! Бож ми перед тим обвинуватили юдеїв і греків, що вони всі під гріхом,

¹⁰ як написано: «Немає справедливого, ані одного!

¹¹ Немає тямущого, немає, хто шукав би Бога.

¹² Усі з дороги збилися, зробилися нікчемні! Немає, хто добро творив би, ані одного!

¹³ Їхнє горло — гріб відкритий, до обману язик їх схильний, отрута гадюча у них під губами.

¹⁴ Уста у них прокльонів повні і гіркоти.

¹⁵ Щоб проливати кров, швидкі їхні ноги.

¹⁶ На їхніх дорогах злидні і руїна.

¹⁷ Вони не відають дороги миру.

¹⁸ Немає Божого остраху у них перед очима.»

¹⁹ Ми ж знаємо, що все, що закон говорить, тим, які під законом, говорить, щоб усякі уста замкнулись і щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом,

²⁰ бо ніхто не оправдається перед ним ділами закону: законом бо гріх пізнається.

²¹ Тепер же без закону з’явилася Божа справедливість, засвідчена законом і пророками;

²² справедливість Божа через віру в Ісуса Христа для всіх, хто вірує, бо нема різниці.

²³ Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої,

²⁴ і оправдуються даром його ласкою, що через відкуплення, в Ісусі Христі:

²⁵ якого видав Бог як жертву примирення, в його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх,

²⁶ за час довготерпіння Божого, щоби виявити свою справедливість за нинішнього часу, — щоб він був справедливий і усправедливлював того, хто вірує в Ісуса.

²⁷ Де ж тоді хвальба? Вона виключена. — Яким законом? Діл? Ні, але законом віри.

²⁸ Бо ми вважаємо, що чоловік оправдується вірою, без діл закону.

²⁹ Хіба Бог — тільки юдеїв, а не й поган? Авжеж, і поган,

³⁰ бо є лиш один Бог, що оправдує обрізаних завдяки вірі і необрізаних через віру.

³¹ То, значить, вірою ми касуємо закон? Ні, навпаки, ми його стверджуємо.