Марко 4

Біблія	Biblia Matos Soares
1 Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі.	1 Começou de novo a ensinar à beira do mar; e juntou-se à roda dele tão grande multidão que teve de subir para uma barca e sentar-se dentro dela no mar, enquanto que toda a multidão estava em terra na praia.
2 І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням;	2 E ensinava-lhes muitas coisas por meio de parábolas. Dizia-lhes segundo o seu meio de ensinar :
3 Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти.	3 "Ouvi: Eis saiu o semeador a semear.
4 Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його.	4 Enquanto semeava, uma parte da semente caiu ao longo do caminho, e vieram as aves do céu, e comeram-na.
5 Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока.	5 Outra parte caiu sobre pedregulho, onde tinha pouca terra; e nasceu logo, porque não havia profundidade de terra;
6 Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло.	6 mas, quando saiu o sol, foi crestada pelo calor, e, como não tinha raiz, secou.
7 А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду.	7 Outra parte caiu entre espinhos; e cresceram os espinhos, e a sufocaram, e não deu fruto.
8 Ще ж інше впало на добру землю — і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше.	8 Outra caiu em boa terra; e deu fruto que vingou, e cresceu, e um grão deu trinta, outro sessenta, e outro cem ."
9 І додав: Хто має вуха слухати, хай слухає!	9 E acrescentava; "Quem tem ouvidos para ouvir, ouça."
10 А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі.	10 Quando se encontrou só, os doze, que estavam com ele, interrogaram-no sobre a parábola.
11 І він сказав їм: Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами,	11 Disse-lhes; "A vós é concedido conhecer o mistério do reino de Deus; porém, aos que são de fora, tudo se lhes propõe em parábolas,
12 щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось.	12 para que, olhando, não vejam, ouvindo, não entendam, de sorte que não se convertam, e lhes sejam perdoados os pecados."
13 І сказав їм: Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі?	13 E acrescentou: "Não entendeis esta parábola? Então como entendereis todas as outras?
14 Сіяч сіє слово.	14 O que o semeador semeia é a palavra.
15 Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, — зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово.	15 Uns encontram-se ao longo do caminho onde ela é semeada; logo que a ouviram, vem Satanás tirar a palavra semeada neles.
16 Так само посіяне на каменистому ґрунті, — це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають,	16 Outros recebem a semente em terreno pedregoso; ouvem a palavra, logo a recebem com gosto;
17 але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стаеться утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються.	17 mas não têm raízes em si, são inconstantes; depois, levantando-se a tribulação ou a perseguição por causa da palavra, sucumbem imediatamente.
18 Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово,	18 Outros recebem a semente entre espinhos; ouvem a palavra,
19 але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним.	19 mas as solicitudes do século, a sedução das riquezas, e os outros afetos desordenados, entrando, afogam a palavra, e ela fica infrutuosa.
20 А що посіяні на добру землю, — це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше.	20 Outros recebem a semente em boa terra; ouvem a palavra, recebem-na, e dão fruto, um a trinta, outro a sessenta, e outro a cem por um.
21 І говорив їм: Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику?	21 Dizia-lhes mais; "Porventura traz-se a lucerna para a meter debaixo do alqueire ou debaixo do leito? Não é para ser posta sobre o candelabro?
22 немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б.	22 Porque não há coisa alguma escondida que não venha a ser manifesta, nem que seja feita para estar oculta, mas para vir a descoberto.
23 Хто має вуха слухати, хай слухає!	23 Se alguém tem ouvidos para ouvir, ouça.
24 І казав їм: Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте.	24 Dizia-lhes mais: "Atendei ao que ouvis. Com a medida com que medirdes, vos medirão a vós, e ainda se vos acrescentará.
25 Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має.	25 Porque ao que tem, dar-se-lhe-á ainda mais e ao que não tem, ainda o que tem, lhe será tirado."
26 І казав: Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю:	26 Dizia também: "O reino de Deus é como um homem que lança a semente à terra.
27 чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, — насіння те кільчиться й росте. А як — він сам не знає.	27 Dorme e se levanta, noite e dia, e a semente brota e cresce sem ele saber como.
28 Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю.	28 Porque a terra por si mesma produz, primeiramente, a erva, depois a espiga, e por último o trigo grado na espiga.
29 А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали.	29 E, quando o fruto está maduro, mete logo a fouce, porque está chegado o tempo da ceifa."
30 І мовив: До чого прирівняємо Царство Боже — або у якій притчі ми його появимо?	30 Dizia mais: "A que coisa compararemos nós o reino de Deus? Com que parábola o figuraremos?
31 Воно — немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі.	31 É como um grão de mostarda que, quando se semeia na terra, é a menor de todas as sementes que há na terra;
32 А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись.	32 mas, depois que é semeado, cresce e torna-se maior que todas as hortaliças, e cria grandes ramos, de modo que as aves do céu podem vir pousar à sua sombra (Dn. 4, 9 e Dn. 4, 18; Ez. 17, 23 e Ez. 31, 6).
33 І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти.	33 Assim lhes propunha a palavra com muitas parábolas como estas, conforme o permitia a capacidade dos ouvintes.
34 Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.	34 Não lhes falava sem parábolas; porém, tudo explicava em particular a seus discípulos.
35 Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: Перепливімо лишень на той бік!	35 Naquele mesmo dia, já sobre a tarde, disse-lhes: "Passemos à outra banda."
36 І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним.	36 Deixando a multidão, o levaram, assim como estava, na barca. Outras embarcações o seguiram.
37 І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався.	37 Então levantou-se uma grande tormenta de vento, e as ondas lançavam-se sobre a barca, de sorte que a barca se enchia de água.
38 А він був на кормі, — спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: Учителю, тобі байдуже, що гинемо?	38 Jesus estava dormindo na popa, sobre um travesseiro. Acordaram-no, e disseram-lhe : "Mestre, não se te dá que pereçamos?
39 Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: Замовкни! Ущухни! І затих вітер, і залягла велика тиша.	39 Ele levantou-se, ameaçou o vento, e disse para o mar: "Cala-te, emudece." O vento amainou, e seguiu-se uma grande bonança.
40 Тоді сказав до них: Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?	40 Depois disse-lhes : "Porque sois tão tímidos? Ainda não tendes fé?" Ficaram cheios de grande temor, e diziam uns para os outros: "Quem será este, que até o vento e o mar lhe obedecem?"
41 І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: Хто це такий, що йому вітер і море послушні?