Марко 4

Біблія	JERUSALEM
1 Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі.	1 Il se mit de nouveau à enseigner au bord de la mer et une foule très nombreuse s'assemble auprès delui, si bien qu'il monte dans une barque et s'y assied, en mer; et toute la foule était à terre, près de la mer.
2 І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням;	2 Il leur enseignait beaucoup de choses en paraboles et il leur disait dans son enseignement:
3 Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти.	3 "Ecoutez! Voici que le semeur est sorti pour semer.
4 Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його.	4 Et il advint, comme il semait, qu'une partie du grain est tombée au bord du chemin, et les oiseaux sontvenus et ont tout mangé.
5 Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока.	5 Une autre est tombée sur le terrain rocheux où elle n'avait pas beaucoup de terre, et aussitôt elle a levé,parce qu'elle n'avait pas de profondeur de terre;
6 Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло.	6 et lorsque le soleil s'est levé, elle a été brûlée et, faute de racine, s'est desséchée.
7 А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду.	7 Une autre est tombée dans les épines, et les épines ont monté et l'ont étouffée, et elle n'a pas donné defruit.
8 Ще ж інше впало на добру землю — і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше.	8 D'autres sont tombés dans la bonne terre, et ils ont donné du fruit en montant et en se développant, etils ont produit l'un 30, l'autre 60, l'autre cent."
9 І додав: Хто має вуха слухати, хай слухає!	9 Et il disait: "Entende, qui a des oreilles pour entendre!"
10 А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі.	10 Quand il fut à l'écart, ceux de son entourage avec les Douze l'interrogeaient sur les paraboles.
11 І він сказав їм: Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами,	11 Et il leur disait: "A vous le mystère du Royaume de Dieu a été donné; mais à ceux-là qui sont dehorstout arrive en paraboles,
12 щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось.	12 afin qu'ils aient beau regarder et ils ne voient pas, qu'ils aient beau entendre et ils ne comprennentpas, de peur qu'ils ne se convertissent et qu'il ne leur soit pardonné."
13 І сказав їм: Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі?	13 Et il leur dit: "Vous ne saisissez pas cette parabole? Et comment comprendrez-vous toutes lesparaboles?
14 Сіяч сіє слово.	14 Le semeur, c'est la Parole qu'il sème.
15 Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, — зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово.	15 Ceux qui sont au bord du chemin où la Parole est semée, sont ceux qui ne l'ont pas plus tôt entendueque Satan arrive et enlève la Parole semée en eux.
16 Так само посіяне на каменистому ґрунті, — це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають,	16 Et de même ceux qui sont semés sur les endroits rocheux, sont ceux qui, quand ils ont entendu laParole, l'accueillent aussitôt avec joie,
17 але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стаеться утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються.	17 mais ils n'ont pas de racine en eux-mêmes et sont les hommes d'un moment: survienne ensuite unetribulation ou une persécution à cause de la Parole, aussitôt ils succombent.
18 Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово,	18 Et il y en a d'autres qui sont semés dans les épines: ce sont ceux qui ont entendu la Parole,
19 але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним.	19 mais les soucis du monde, la séduction de la richesse et les autres convoitises les pénètrent etétouffent la Parole, qui demeure sans fruit.
20 А що посіяні на добру землю, — це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше.	20 Et il y a ceux qui ont été semés dans la bonne terre: ceux-là écoutent la Parole, l'accueillent et portentdu fruit, l'un 30, l'autre 60, l'autre cent."
21 І говорив їм: Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику?	21 Et il leur disait: "Est-ce que la lampe vient pour qu'on la mette sous le boisseau ou sous le lit? N'est-ce pas pour qu'on la mette sur le lampadaire?
22 немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б.	22 Car il n'y a rien de caché qui ne doive être manifesté et rien n'est demeuré secret que pour venir augrand jour.
23 Хто має вуха слухати, хай слухає!	23 Si quelqu'un a des oreilles pour entendre, qu'il entende!"
24 І казав їм: Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте.	24 Et il leur disait: "Prenez garde à ce que vous entendez! De la mesure dont vous mesurez, on mesurerapour vous, et on vous donnera encore plus.
25 Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має.	25 Car celui qui a, on lui donnera, et celui qui n'a pas, même ce qu'il a lui sera enlevé."
26 І казав: Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю:	26 Et il disait: "Il en est du Royaume de Dieu comme d'un homme qui aurait jeté du grain en terre:
27 чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, — насіння те кільчиться й росте. А як — він сам не знає.	27 qu'il dorme et qu'il se lève, nuit et jour, la semence germe et pousse, il ne sait comment.
28 Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю.	28 D'elle-même, la terre produit d'abord l'herbe, puis l'épi, puis plein de blé dans l'épi.
29 А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали.	29 Et quand le fruit s'y prête, aussitôt il y met la faucille, parce que la moisson est à point."
30 І мовив: До чого прирівняємо Царство Боже — або у якій притчі ми його появимо?	30 Et il disait: "Comment allons-nous comparer le Royaume de Dieu? Ou par quelle parabole allons-nous le figurer?
31 Воно — немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі.	31 C'est comme un grain de sénevé qui, lorsqu'on le sème sur la terre, est la plus petite de toutes lesgraines qui sont sur la terre;
32 А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись.	32 mais une fois semé, il monte et devient la plus grande de toutes les plantes potagères, et il pousse degrandes branches, au point que les oiseaux du ciel peuvent s'abriter sous son ombre."
33 І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти.	33 C'est par un grand nombre de paraboles de ce genre qu'il leur annonçait la Parole selon qu'ilspouvaient l'entendre;
34 Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.	34 et il ne leur parlait pas sans parabole, mais, en particulier, il expliquait tout à ses disciples.
35 Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: Перепливімо лишень на той бік!	35 Ce jour-là, le soir venu, il leur dit: "Passons sur l'autre rive."
36 І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним.	36 Et laissant la foule, ils l'emmènent, comme il était, dans la barque; et il y avait d'autres barques aveclui.
37 І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався.	37 Survient alors une forte bourrasque, et les vagues se jetaient dans la barque, de sorte que déjà elle seremplissait.
38 А він був на кормі, — спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: Учителю, тобі байдуже, що гинемо?	38 Et lui était à la poupe, dormant sur le coussin. Ils le réveillent et lui disent: "Maître, tu ne te souciespas de ce que nous périssons?"
39 Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: Замовкни! Ущухни! І затих вітер, і залягла велика тиша.	39 S'étant réveillé, il menaça le vent et dit à la mer: "Silence! Tais-toi!" Et le vent tomba et il se fit ungrand calme.
40 Тоді сказав до них: Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?	40 Puis il leur dit: "Pourquoi avez-vous peur ainsi? Comment n'avez-vous pas de foi?"
41 І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: Хто це такий, що йому вітер і море послушні?	41 Alors ils furent saisis d'une grande crainte et ils se disaient les uns aux autres: "Qui est-il donc celui-là, que même le vent et la mer lui obéissent?"