Марко 4

Біблія	EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL
1 Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі.	1 Ein andermal lehrte er wieder am Ufer des Sees und sehr viele Menschen versammelten sich um ihn. Er stieg deshalb in ein Boot auf dem See und setzte sich; die Leute aber standen am Ufer.
2 І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням;	2 Und er sprach lange zu ihnen und lehrte sie in Form von Gleichnissen. Bei dieser Belehrung sagte er zu ihnen:
3 Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти.	3 Hört! Ein Sämann ging aufs Feld, um zu säen.
4 Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його.	4 Als er säte, fiel ein Teil der Körner auf den Weg und die Vögel kamen und fraßen sie.
5 Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока.	5 Ein anderer Teil fiel auf felsigen Boden, wo es nur wenig Erde gab, und ging sofort auf, weil das Erdreich nicht tief war;
6 Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло.	6 als aber die Sonne hochstieg, wurde die Saat versengt und verdorrte, weil sie keine Wurzeln hatte.
7 А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду.	7 Wieder ein anderer Teil fiel in die Dornen und die Dornen wuchsen und erstickten die Saat und sie brachte keine Frucht.
8 Ще ж інше впало на добру землю — і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше.	8 Ein anderer Teil schließlich fiel auf guten Boden und brachte Frucht; die Saat ging auf und wuchs empor und trug dreißigfach, ja sechzigfach und hundertfach.
9 І додав: Хто має вуха слухати, хай слухає!	9 Und Jesus sprach: Wer Ohren hat zum Hören, der höre!
10 А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі.	10 Als er mit seinen Begleitern und den Zwölf allein war, fragten sie ihn nach dem Sinn seiner Gleichnisse.
11 І він сказав їм: Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами,	11 Da sagte er zu ihnen: Euch ist das Geheimnis des Reiches Gottes anvertraut; denen aber, die draußen sind, wird alles in Gleichnissen gesagt;
12 щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось.	12 denn sehen sollen sie, sehen, aber nicht erkennen; hören sollen sie, hören, aber nicht verstehen, damit sie sich nicht bekehren und ihnen nicht vergeben wird.
13 І сказав їм: Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі?	13 Und er sagte zu ihnen: Wenn ihr schon dieses Gleichnis nicht versteht, wie wollt ihr dann all die anderen Gleichnisse verstehen?
14 Сіяч сіє слово.	14 Der Sämann sät das Wort.
15 Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, — зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово.	15 Auf den Weg fällt das Wort bei denen, die es zwar hören, aber sofort kommt der Satan und nimmt das Wort weg, das in sie gesät wurde.
16 Так само посіяне на каменистому ґрунті, — це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають,	16 Ähnlich ist es bei den Menschen, bei denen das Wort auf felsigen Boden fällt: Sobald sie es hören, nehmen sie es freudig auf;
17 але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стаеться утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються.	17 aber sie haben keine Wurzeln, sondern sind unbeständig, und wenn sie dann um des Wortes willen bedrängt oder verfolgt werden, kommen sie sofort zu Fall.
18 Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово,	18 Bei anderen fällt das Wort in die Dornen: sie hören es zwar,
19 але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним.	19 aber die Sorgen der Welt, der trügerische Reichtum und die Gier nach all den anderen Dingen machen sich breit und ersticken es und es bringt keine Frucht.
20 А що посіяні на добру землю, — це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше.	20 Auf guten Boden ist das Wort bei denen gesät, die es hören und aufnehmen und Frucht bringen, dreißigfach, ja sechzigfach und hundertfach.
21 І говорив їм: Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику?	21 Er sagte zu ihnen: Zündet man etwa ein Licht an und stülpt ein Gefäß darüber oder stellt es unter das Bett? Stellt man es nicht auf den Leuchter?
22 немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б.	22 Es gibt nichts Verborgenes, das nicht offenbar wird, und nichts Geheimes, das nicht an den Tag kommt.
23 Хто має вуха слухати, хай слухає!	23 Wenn einer Ohren hat zum Hören, so höre er!
24 І казав їм: Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте.	24 Weiter sagte er: Achtet auf das, was ihr hört! Nach dem Maß, mit dem ihr meßt und zuteilt, wird euch zugeteilt werden, ja, es wird euch noch mehr gegeben.
25 Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має.	25 Denn wer hat, dem wird gegeben; wer aber nicht hat, dem wird auch noch weggenommen, was er hat.
26 І казав: Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю:	26 Er sagte: Mit dem Reich Gottes ist es so, wie wenn ein Mann Samen auf seinen Acker sät;
27 чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, — насіння те кільчиться й росте. А як — він сам не знає.	27 dann schläft er und steht wieder auf, es wird Nacht und wird Tag, der Samen keimt und wächst und der Mann weiß nicht, wie.
28 Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю.	28 Die Erde bringt von selbst ihre Frucht, zuerst den Halm, dann die Ähre, dann das volle Korn in der Ähre.
29 А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали.	29 Sobald aber die Frucht reif ist, legt er die Sichel an; denn die Zeit der Ernte ist da.
30 І мовив: До чого прирівняємо Царство Боже — або у якій притчі ми його появимо?	30 Er sagte: Womit sollen wir das Reich Gottes vergleichen, mit welchem Gleichnis sollen wir es beschreiben?
31 Воно — немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі.	31 Es gleicht einem Senfkorn. Dieses ist das kleinste von allen Samenkörnern, die man in die Erde sät.
32 А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись.	32 Ist es aber gesät, dann geht es auf und wird größer als alle anderen Gewächse und treibt große Zweige, sodass in seinem Schatten die Vögel des Himmels nisten können.
33 І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти.	33 Durch viele solche Gleichnisse verkündete er ihnen das Wort, so wie sie es aufnehmen konnten.
34 Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.	34 Er redete nur in Gleichnissen zu ihnen; seinen Jüngern aber erklärte er alles, wenn er mit ihnen allein war.
35 Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: Перепливімо лишень на той бік!	35 Am Abend dieses Tages sagte er zu ihnen: Wir wollen ans andere Ufer hinüberfahren.
36 І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним.	36 Sie schickten die Leute fort und fuhren mit ihm in dem Boot, in dem er saß, weg; einige andere Boote begleiteten ihn.
37 І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався.	37 Plötzlich erhob sich ein heftiger Wirbelsturm, und die Wellen schlugen in das Boot, sodass es sich mit Wasser zu füllen begann.
38 А він був на кормі, — спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: Учителю, тобі байдуже, що гинемо?	38 Er aber lag hinten im Boot auf einem Kissen und schlief. Sie weckten ihn und riefen: Meister, kümmert es dich nicht, dass wir zugrunde gehen?
39 Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: Замовкни! Ущухни! І затих вітер, і залягла велика тиша.	39 Da stand er auf, drohte dem Wind und sagte zu dem See: Schweig, sei still! Und der Wind legte sich und es trat völlige Stille ein.
40 Тоді сказав до них: Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?	40 Er sagte zu ihnen: Warum habt ihr solche Angst? Habt ihr noch keinen Glauben?
41 І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: Хто це такий, що йому вітер і море послушні?	41 Da ergriff sie große Furcht und sie sagten zueinander: Was ist das für ein Mensch, dass ihm sogar der Wind und der See gehorchen?