Сирах 12
123456789101112131415161718192021222324252627282930313233343536373839404142434445464748495051
Буття
Вихід
Левіт
Числа
Второзаконня
Ісуса Навина
Суддів
Рути
І Самуїла
ІІ Самуїла
І Царів
ІІ Царів
І Хронік
ІІ Хронік
Езри
Неємії
Товита
Юдити
Естери
1Mac
2Mac
Йова
Псалмів
Приповідок
Проповідник
Пісня Пісень
Мудрости
Сирах
Ісая
Єремія
Плач Єремії
Лист Єремії
Єзекиїл
Даниїл
Осій
Йоіл
Амос
Авдій
Йона
Міхей
Наум
Авакум
Софонія
Аггей
Захарій
Малахія
Матей
Марко
Лука
Іван
Діяння Апостолів
Римлян
І Корінтян
ІІ Корінтян
Галатів
Ефесян
Филип’ян
Колосян
І Солунян
І Солунян
І Тимотея
ІI Тимотея
Тита
Филимона
Євреїв
Якова
І Петра
ІI Петра
І Івана
ІІ Івана
ІІІ Івана
Юди
Одкровення
Confronta con un'altra Bibbia
Cambia Bibbia
| Біблія | תנ"ך - מקרא על פי המסורה |
|---|---|
| 1 Чинивши добро, знай, кому чиниш, то й матимеш подяку за твої добродійства. | |
| 2 Чини добро побожному, то й знайдеш нагороду, — хай не від нього, зате від Всевишнього. | |
| 3 Не зазнає добра, хто упертий у злому, і хто милостиню не роздає з почуттям любови. | |
| 4 Дай благочестивому, за грішника ж — не обставай. | |
| 5 Чини добро смиренному, та не подавай нечестивому: відмов йому хліба, стримайсь від подаяння, щоб він, бува, не запанував над тобою; він бо тобі подвійним злом відплатить за всі ті блага, які ти йому сподієш. | |
| 6 Бо й Всевишньому грішники осоружні, і нечестивим воздасть він відплатою. | |
| 7 Подай же доброму, а за грішника не обставай. | |
| 8 Друга годі спізнати у щасті, зате ворог не укриється — при нещасті. | |
| 9 Коли щастить комусь, то вороги його сумують, зате ж як не щастить, то й друг відступається. | |
| 10 Ніколи не звіряйся своєму ворогові, бо мов мідь позеленіла — така й злоба його. | |
| 11 Навіть як смириться він і ходитиме похнюплений, все одно будь уважний і стережися його. Наче б дзеркало витирав ти — так із ним поводься, знай, що нашарування до кінця його не приховає. | |
| 12 Зблизу до себе його не ставляй, щоб зваливши тебе, не став він на твоє місце. Праворуч від себе його не садови, бо намагатиметься він ослін твій засісти, — тож ти кінець-кінцем слова мої збагнеш і сумуватимеш, повчання моє згадавши. | |
| 13 Хто заклинача пожаліє, коли гад його вкусить, та й усіх отих, які зо звірями взаемляться? | |
| 14 Тож так воно й із тим, хто грішному товариш і хто в його злочинах участь бере. | |
| 15 Годину він побуде з тобою, а похитнись — він тебе не підтримає. | |
| 16 Устами своїми ворог солодкий, а в серці задумує тебе в яму звалити. Очима своїми ворог просльозиться, а знайде нагоду, то й не насититься кров’ю. | |
| 17 Спіткає тебе лихо — перед собою знайдеш його: ніби допомагаючи, він тебе перехопить, | |
| 18 прикивне головою, сплесне в долоні, багато наторочить ще й вираз обличчя змінить. |