Сирах 12

Біблія	NOVA VULGATA
1 Чинивши добро, знай, кому чиниш, то й матимеш подяку за твої добродійства.	1 Si benefeceris, scito cui feceris, et erit gratia in bonis tuis multa.
2 Чини добро побожному, то й знайдеш нагороду, — хай не від нього, зате від Всевишнього.	2 Benefac iusto et invenies retributionem magnam et, si non ab ipso, certe a Domino.
3 Не зазнає добра, хто упертий у злому, і хто милостиню не роздає з почуттям любови.	3 Non est enim ei bene, qui assiduus est in malis et eleemosynas non dat, quoniam et Altissimus odio habet peccatores et misertus est paenitentibus.
4 Дай благочестивому, за грішника ж — не обставай.	4 Da misericordi et ne suscipias peccatorem; et impiis et peccatoribus reddet vindictam custodiens eos in diem vindictae.
5 Чини добро смиренному, та не подавай нечестивому: відмов йому хліба, стримайсь від подаяння, щоб він, бува, не запанував над тобою; він бо тобі подвійним злом відплатить за всі ті блага, які ти йому сподієш.	5 Da bono et non receperis peccatorem.
6 Бо й Всевишньому грішники осоружні, і нечестивим воздасть він відплатою.	6 Benefac humili et non dederis impio; vasa belli ne dederis illi, ne in ipsis potentior te sit.
7 Подай же доброму, а за грішника не обставай.	7 Nam duplicia mala invenies in omnibus bonis quaecumque feceris illi, quoniam et Altissimus odio habet peccatores et impiis reddet vindictam.
8 Друга годі спізнати у щасті, зате ворог не укриється — при нещасті.	8 Non agnoscetur in bonis amicus, et non abscondetur in malis inimicus.
9 Коли щастить комусь, то вороги його сумують, зате ж як не щастить, то й друг відступається.	9 In bonis viri etiam inimici illius sunt amici, et in malis etiam amicus discedit.
10 Ніколи не звіряйся своєму ворогові, бо мов мідь позеленіла — така й злоба його.	10 Non credas inimico tuo in aeternum, sicut enim aeramentum aeruginat nequitia illius
11 Навіть як смириться він і ходитиме похнюплений, все одно будь уважний і стережися його. Наче б дзеркало витирав ти — так із ним поводься, знай, що нашарування до кінця його не приховає.	11 et, si humiliatus vadat curvus, adice animum tuum et custodi te ab illo et fias ei sicut qui extergit speculum, et cognosces quoniam in finem aeruginavit.
12 Зблизу до себе його не ставляй, щоб зваливши тебе, не став він на твоє місце. Праворуч від себе його не садови, бо намагатиметься він ослін твій засісти, — тож ти кінець-кінцем слова мої збагнеш і сумуватимеш, повчання моє згадавши.	12 Non statuas illum penes te, nec sedeat ad dexteram tuam, ne forte conversus in locum tuum inquirat cathedram tuam; et in novissimo agnoscas verba mea et in sermonibus meis stimuleris.
13 Хто заклинача пожаліє, коли гад його вкусить, та й усіх отих, які зо звірями взаемляться?	13 Quis miserebitur incantatori a serpente percusso et omnibus, qui appropiant bestiis? Et sic qui comitatur cum viro iniquo et obvolutus est in peccatis eius: non evadet, donec incendat eum ignis.
14 Тож так воно й із тим, хто грішному товариш і хто в його злочинах участь бере.	14 Una hora tecum permanebit; si autem declinaveris, non supportabit.
15 Годину він побуде з тобою, а похитнись — він тебе не підтримає.	15 In labiis suis indulcat inimicus et in corde suo insidiatur, ut subvertat te in foveam.
16 Устами своїми ворог солодкий, а в серці задумує тебе в яму звалити. Очима своїми ворог просльозиться, а знайде нагоду, то й не насититься кров’ю.	16 In oculis suis lacrimatur inimicus et, si invenerit opportunitatem, non satiabitur sanguine.
17 Спіткає тебе лихо — перед собою знайдеш його: ніби допомагаючи, він тебе перехопить,	17 Si incurrerint tibi mala, invenies eum illic priorem,
18 прикивне головою, сплесне в долоні, багато наторочить ще й вираз обличчя змінить.	18 et quasi adiuvans suffodiet plantas tuas.
	19 Caput suum movebit et plaudet manu et multa susurrans commutabit vultum suum.