Приповідок 5

Біблія	LA SACRA BIBBIA
1 Мій сину! слухай уважно мудрости моєї, | прихили ухо твоє до розуму мого:	1 Figlio mio, sii attento alla mia sapienza, al mio insegnamento tendi il tuo orecchio,
2 щоб ти зберіг собі розсудок, | і щоб наука уста твої зберегла.	2 per custodire consigli assennati e le tue labbra conservino la scienza.
3 Бо мед із уст чужої жінки капає, | і бесіда її масніша від олії,	3 Veramente le labbra dell'estranea stillano miele, molle più dell'olio è il suo palato,
4 але скін її гіркий, немов полин, | і гострий, наче меч двосічний.	4 ma la sua fine è amara come assenzio, affilata come spada a doppio taglio.
5 Ноги її низходять до смерти, | кроки її простують до Шеолу.	5 I suoi piedi scendono alla morte, i suoi passi raggiungono gli inferi;
6 Стежки життя вона не знає; | хода її непевна, їй до того байдуже.	6 non spiana il cammino della vita, i suoi sentieri vacillano, ma non lo sa.
7 Отож, сину мій, слухай мене, | не відступай від слова уст моїх.	7 E ora, figlio mio, ascoltami, non allontanarti dai detti della mia bocca.
8 Відсторони твою дорогу геть від неї, | не наближайсь до дверей її дому,	8 Allontana da lei il tuo cammino, non ti avvicinare alla porta della sua casa.
9 щоб не довелось віддати іншим твою славу, | а твоїх літ — людям немилосердним;	9 Perché tu non dia ad altri il tuo splendore, i tuoi anni a uomini spietati;
10 щоб не наживалися твоїм добром чужинці, | щоб труди твої не переходили в чужий дім,	10 perché non godano gli altri della tua forza, i tuoi guadagni non vadano nella casa di un estraneo,
11 щоб не стогнав ти по тому, | як тіло твоє і твоя плоть змарніють,	11 così che alla fine tu ruggisca, quando saranno consumati il tuo corpo e la tua carne.
12 щоб не казав: «Чом же я науку ненавидів, | серце моє погордувало докором?	12 Allora tu dirai: "Ohimè! Ho odiato la disciplina, il mio cuore ha disprezzato il rimprovero;
13 Я голосу вчителів моїх не слухав, | і до наставників моїх не нахиляв я вуха.	13 non ho ascoltato la voce dei miei maestri, ai miei insegnanti non ho teso l'orecchio.
14 Я мало не потрапив у крайнє лихо | поміж зборищем-громадою!»	14 Un altro poco e sarei stato al colmo dell'infelicità in mezzo all'assemblea e alla comunità!".
15 Пий воду з твого водозбору, | воду, що б’є із власної криниці.	15 Bevi l'acqua della tua cisterna, gli zampilli del tuo pozzo.
16 Чому б твої джерела мали розливатися навколо, | твої потоки по майданах?	16 Non scorrano fuori le tue fontane né sulle piazze i tuoi ruscelli.
17 Нехай будуть тобі одному, | а не чужим разом з тобою.	17 Siano per te soltanto, non per gli estranei insieme a te.
18 Нехай живець твій буде благословенний, | втішайся дружиною твоєї юности.	18 Sia benedetta la tua sorgente! Possa tu trovar la gioia nella donna della tua giovinezza,
19 Премила лань! Люба сарна! | Нехай її чари упоюють тебе повсякчас, | у любощах її стало кохайся!	19 amabile cerbiatta e gazzella deliziosa. I suoi seni ti inebrino in ogni tempo, dal suo amore tu sia sempre attratto.
20 Для чого тобі, сину, захоплюватися чужою, | до грудей сторонньої горнутись?	20 Perché saresti attratto, figlio mio, da un'altra, stringeresti al seno un'altra donna?
21 Дороги людські в Господа перед очима, | і він вирівнює всі стежки їхні.	21 Davanti agli occhi del Signore le vie dell'uomo, tutti i suoi sentieri egli scruta.
22 Злого ловлять власні переступи, | у пута власного гріха він потрапляє.	22 Le sue colpe imprigionano l'empio, dalle funi dei suoi peccati è preso.
23 Він помирає з-за браку науки, | з-за своєї надмірної глупоти він блукає.	23 Egli morrà, perché è senza disciplina, per l'eccesso della sua stoltezza perirà.