Приповідок 28

¹ Лихий утікає, як ніхто за ним і не женеться; | а праведник, немов той лев упевнений.

² Через провину краю багато князів у ньому; | але, з людиною розумною й досвідченою, | встановлений лад буде тривати довго.

³ Убогий чоловік, що бідних утискає, | це зливний дощ, що хліб змиває.

⁴ Ті, що закон кидають, — безбожних вихваляють, | а ті, що бережуть закон, — обурюються проти них.

⁵ Ледачі люди не розуміють правди; | ті ж, що шукають Господа, все розуміють.

⁶ Ліпший убогий, що по правді ходить, | ніж той, хто на кривій дорозі, хоч і багатий.

⁷ Розумний син закони зберігає; | хто ж дружить з гультяями, той соромить батька.

⁸ Хто збільшує маєтки лихвою, | той збирає їх для милосердного до вбогих.

⁹ Хто відхиляє вухо, щоб не слухати закону, | того й молитва осоружна.

¹⁰ Хто зводить праведних на лиху стежку, | сам упаде в свою ж власну яму, а невинним буде добре.

¹¹ Багатий чоловік вважає себе мудрим, | але вбогий-розумний викриє його.

¹² Як праведні перемагають — велика радість, | а як лихі запанують — ховається кожен.

¹³ Хто затаює свої гріхи, той не матиме щастя-долі; | а хто, признавшись у них, їх покине, той зазнає ласки.

¹⁴ Щасливий той, хто завжди богобоязний, | хто ж серцем запеклий, того спіткає лихо.

¹⁵ Як лев рикаючий і як ведмідь голодний, | так лихий пан над народом бідним.

¹⁶ Князь-недоумок множить утиски; | та хто захланність ненавидить, — того дні продовжаться.

¹⁷ Людина, на якій затяжить кров пролита, | втікатиме аж до могили, — ніхто її не здержить.

¹⁸ Хто живе чесно, той спасеться; | а хто дорогами кривими ходить, той впаде в яму.

¹⁹ Хто обробляє свою землю, той буде мати хліб донаситу; | хто ж за пустим женеться, той злиднів матиме по горло.

²⁰ На вірного посипляться благословення; | хто ж хоче швидко збагатитись, не уникне кари.

²¹ Не годиться вважати на особи, | бо за шмат хліба — людина від правди відступає.

²² Жадібний біжить навздогін за багатством; | йому й не в догад, що його наздоженуть злидні.

²³ Хто другого картає, здобуде з часом | більше ласки, ніж той, що пеститься язиком.

²⁴ Хто обдирає батька й матір та каже: «Це не гріх!» | — той товариш розбишаки.

²⁵ Завидливий здіймає сварку, | а хто надіється на Господа, той житиме щасливо.

²⁶ Хто покладається на власний розум, той дурень; | хто ж ходить мудро, той спасеться.

²⁷ Хто бідному дає, той злиднів не зазнає; | хто ж закриває свої очі, той матиме прокльонів силу.

²⁸ Усі ховаються, коли лихі панують; | а як вони зникають, праведників більшає.