Приповідок 5

Біблія	Peshitta
1 Мій сину! слухай уважно мудрости моєї, | прихили ухо твоє до розуму мого:	1 ܒܪܝ ܨܘܬ ܠܚܟܡܬܝ ܘܠܡܐܡܪܝ ܐܪܟܢ ܐܕܢܟ
2 щоб ти зберіг собі розсудок, | і щоб наука уста твої зберегла.	2 ܕܬܙܕܗܪ ܒܬܪܥܝܬܐ ܘܝܕܥܬܐ ܣܦ̈ܘܬܟ ܢܢܛܪ̈ܢ
3 Бо мед із уст чужої жінки капає, | і бесіда її масніша від олії,	3 ܡܛܠ ܕܕܒܫܐ ܗܘ ܡ̈ܛܦܢ ܣܦܘ̈ܬܗ̇ ܕܢܘܟܪܝܬܐ ܘܪ̈ܟܝܟܢ ܡܢ ܡܫܚܐ ܡ̈ܠܝܗ̇
4 але скін її гіркий, немов полин, | і гострий, наче меч двосічний.	4 ܘܚܪܬܗܝܢ ܡܢ ܓܕ̈ܕܐ ܡܪܝܪܐ ܚܪܝܦܐ ܗܝ ܓܝܪ ܡܢ ܣܝܦܐ ܕܬܪ̈ܝܢ ܦܘܡ̈ܘܗܝ
5 Ноги її низходять до смерти, | кроки її простують до Шеолу.	5 ܘܪ̈ܓܠܝܗ̇ ܡܚ̈ܬܢ ܠܡܘܬܐ ܫܝܘܠ ܗܠܟ̈ܬܗ̇ ܡܣܡܟܐ
6 Стежки життя вона не знає; | хода її непевна, їй до того байдуже.	6 ܘܠܐ ܕܪܟܐ ܒܐܘܪܚܐ ܕܚ̈ܝܐ ܬܘܫܐ ܐܢܘܢ ܓܝܪ ܫܒܝ̈ܠܝܗ̇ ܘܠܐ ܝܕܝܥܝܢ
7 Отож, сину мій, слухай мене, | не відступай від слова уст моїх.	7 ܡܟܝܠ ܒܢ̈ܝܐ ܫܘܡܥܘܢܝ ܘܠܐ ܬܣܛܘܢ ܡܢ ܡܐܡܪܗ ܕܦܘܡܝ
8 Відсторони твою дорогу геть від неї, | не наближайсь до дверей її дому,	8 ܐܪܚܩ ܡܢܗ̇ ܐܘܪܚܟ ܘܠܐ ܬܬܩܪܒ ܠܬܪܥܐ ܕܒܝܬܗ̇
9 щоб не довелось віддати іншим твою славу, | а твоїх літ — людям немилосердним;	9 ܕܠܐ ܬܬܠ ܠܐܚܪ̈ܢܐ ܚܝܠܟ ܘܫܢܝ̈ܟ ܠܐܝܠܝܢ ܕܠܐ ܡܪܚܡܢܝܢ
10 щоб не наживалися твоїм добром чужинці, | щоб труди твої не переходили в чужий дім,	10 ܘܢܣܒܥܘܢ ܢܘܟܪ̈ܝܐ ܚܝܠܟ ܘܠܐܘܬܟ ܬܥܠ ܠܒܝܬܐ ܕܢܘܟܪ̈ܝܐ
11 щоб не стогнав ти по тому, | як тіло твоє і твоя плоть змарніють,	11 ܘܒܣܝܒܘܬܟ ܬܬܘܝܟ ܢܦܫܟ ܡܐ ܕܓܡܪ ܒܣܪܐ ܕܓܘܫܡܟ
12 щоб не казав: «Чом же я науку ненавидів, | серце моє погордувало докором?	12 ܘܬܐܡܪ ܕܠܡܢܐ ܓܝܪ ܣܢܝܬ ܡܪܕܘܬܐ ܘܡܟܣܢܘܬܐ ܐܣܠܝ ܠܒܝ
13 Я голосу вчителів моїх не слухав, | і до наставників моїх не нахиляв я вуха.	13 ܘܠܐ ܫܡܥܬ ܠܩܠܐ ܕܡ̈ܠܦܢܝ ܘܠܡܫ̈ܡܥܢܝ ܠܐ ܨܠܝܬ ܐܕܢܝ
14 Я мало не потрапив у крайнє лихо | поміж зборищем-громадою!»	14 ܥܕ ܩܠܝܠ ܗ̇ܘܐ ܗܘ̇ܝܬ ܠܝ ܒܟܠ ܒܝܫ̈ܢ ܒܟܢܘܫܬܐ ܘܒܥܕܬܐ
15 Пий воду з твого водозбору, | воду, що б’є із власної криниці.	15 ܐܫܬܝ ܡ̈ܝܐ ܡܢ ܒܪܟ ܘܪ̈ܕܝܐ ܡܢ ܡܥܝܢܟ
16 Чому б твої джерела мали розливатися навколо, | твої потоки по майданах?	16 ܘܢܫܬܦܥܘܢ ܡܝ̈ܟ ܒܫ̈ܘܩܝܟ ܘܒܫ̈ܘܩܝܟ ܢܪܕܘܢ
17 Нехай будуть тобі одному, | а не чужим разом з тобою.	17 ܘܢܗܘܘܢ ܠܟ ܒܠܚܘܕܝܟ ܘܢܘܟܪ̈ܝܐ ܠܐ ܢܫܬܘܬܦܘܢ ܥܡܟ
18 Нехай живець твій буде благословенний, | втішайся дружиною твоєї юности.	18 ܘܢܗܘܐ ܒܪܝܟ ܡܒܘܥܟ ܘܚܕܝ ܥܡ ܐܢܬܬ ܛܠܝܘܬܟ
19 Премила лань! Люба сарна! | Нехай її чари упоюють тебе повсякчас, | у любощах її стало кохайся!	19 ܐܝܠܬܐ ܕܪܚܡܬܐ ܘܕܝܨܬܐ ܕܪܚܡܬܐ ܐܘܪ̈ܚܬܗ̇ ܝܠܦ ܒܟܠ ܙܒܢ ܘܒܪܚܡܬܗ̇ ܪܥܝ
20 Для чого тобі, сину, захоплюватися чужою, | до грудей сторонньої горнутись?	20 ܘܠܐ ܬܛܥܐ ܒܪܝ ܒܢܘܟܪܝܬܐ ܘܐܦ ܠܐ ܬܥܦܩ ܥܘܒܗ̇ ܕܢܘܟܪܝܬܐ
21 Дороги людські в Господа перед очима, | і він вирівнює всі стежки їхні.	21 ܡܛܠ ܕܩܕܡ ܥܝ̈ܢܘܗܝ ܐ̈ܢܝܢ ܕܡܪܝܐ ܐܘܪ̈ܚܬܗ ܕܓܒܪܐ ܘܟܠܗܘܢ ܫܒܝ̈ܠܘܗܝ ܓܠܝܢ ܩܕܡܘܗܝ
22 Злого ловлять власні переступи, | у пута власного гріха він потрапляє.	22 ܒܚ̈ܘܒܘܗܝ ܢܬܬܚܕ ܥܘܠܐ ܘܒܚܒܠܐ ܕܚ̈ܛܗܘܗܝ ܢܬܦܟܪ
23 Він помирає з-за браку науки, | з-за своєї надмірної глупоти він блукає.	23 ܗܘ ܢܡܘܬ ܕܠܐ ܡܪܕܘ ܘܒܣܘܓܐܐ ܕܛܥܝܘܬܗ ܢܬܛܥܐ