Приповідок 5

Біблія	JERUSALEM
1 Мій сину! слухай уважно мудрости моєї, | прихили ухо твоє до розуму мого:	1 Mon fils, sois attentif à ma sagesse, prête l'oreille à mon intelligence,
2 щоб ти зберіг собі розсудок, | і щоб наука уста твої зберегла.	2 pour suivre la prudence et que tes lèvres gardent le savoir. Ne prête pas attention à la femmeperverse,
3 Бо мед із уст чужої жінки капає, | і бесіда її масніша від олії,	3 car les lèvres de l'étrangère distillent le miel et plus onctueux que l'huile est son palais;
4 але скін її гіркий, немов полин, | і гострий, наче меч двосічний.	4 mais à la fin elle est amère comme l'absinthe, aiguisée comme une épée à deux tranchants.
5 Ноги її низходять до смерти, | кроки її простують до Шеолу.	5 Ses pieds descendent à la mort, ses démarches gagnent le shéol;
6 Стежки життя вона не знає; | хода її непевна, їй до того байдуже.	6 loin de prendre les sentiers de la vie, sa marche est incertaine et elle ne le sait pas.
7 Отож, сину мій, слухай мене, | не відступай від слова уст моїх.	7 Et maintenant, fils, écoutez-moi, ne vous écartez pas des paroles de ma bouche:
8 Відсторони твою дорогу геть від неї, | не наближайсь до дверей її дому,	8 loin d'elle, passe ton chemin, n'approche pas de l'entrée de sa maison,
9 щоб не довелось віддати іншим твою славу, | а твоїх літ — людям немилосердним;	9 de peur qu'elle ne livre ton honneur à autrui, tes années à un homme impitoyable,
10 щоб не наживалися твоїм добром чужинці, | щоб труди твої не переходили в чужий дім,	10 que ton bien n'engraisse des étrangers, que le fruit de ton labeur n'aille à des inconnus,
11 щоб не стогнав ти по тому, | як тіло твоє і твоя плоть змарніють,	11 et que sur ta fin, ton corps et ta chair consumés, tu ne rugisses
12 щоб не казав: «Чом же я науку ненавидів, | серце моє погордувало докором?	12 et ne t'écries: "Hélas, j'ai haï la discipline, mon coeur a dédaigné la remontrance;
13 Я голосу вчителів моїх не слухав, | і до наставників моїх не нахиляв я вуха.	13 je n'ai pas écouté la voix de mes maîtres, je n'ai pas prêté l'oreille à ceux qui m'instruisaient!
14 Я мало не потрапив у крайнє лихо | поміж зборищем-громадою!»	14 Peu s'en faut que je sois au comble du malheur, au milieu de l'assemblée et de la communauté!"
15 Пий воду з твого водозбору, | воду, що б’є із власної криниці.	15 Bois l'eau de ta propre citerne, l'eau jaillissante de ton puits!
16 Чому б твої джерела мали розливатися навколо, | твої потоки по майданах?	16 Tes fontaines s'écouleraient au-dehors, tes ruisseaux sur les places publiques:
17 Нехай будуть тобі одному, | а не чужим разом з тобою.	17 qu'ils restent pour toi seul, et non pour des étrangers avec toi!
18 Нехай живець твій буде благословенний, | втішайся дружиною твоєї юности.	18 Bénie soit ta source! Trouve la joie dans la femme de ta jeunesse:
19 Премила лань! Люба сарна! | Нехай її чари упоюють тебе повсякчас, | у любощах її стало кохайся!	19 biche aimable, gracieuse gazelle! En tout temps que ses seins t'enivrent, sois toujours épris deson amour!
20 Для чого тобі, сину, захоплюватися чужою, | до грудей сторонньої горнутись?	20 Pourquoi, mon fils, te laisser égarer par une étrangère et embrasser le sein d'une inconnue?
21 Дороги людські в Господа перед очима, | і він вирівнює всі стежки їхні.	21 Car les yeux de Yahvé observent les chemins de l'homme et surveillent tous ses sentiers.
22 Злого ловлять власні переступи, | у пута власного гріха він потрапляє.	22 Le méchant est pris à ses propres méfaits, dans les liens de son péché il est capturé.
23 Він помирає з-за браку науки, | з-за своєї надмірної глупоти він блукає.	23 Il mourra faute de discipline, par l'excès de sa folie il s'égarera.