Приповідок 31

Біблія	תנ"ך - מקרא על פי המסורה
1 Слова царя Лемуела, царя Масси, | що їх навчила його мати:	1 דִּבְרֵי לְמוּאֵל מֶלֶךְ מַשָּׂא אֲ‍שֶׁר־יִסְּרַתּוּ אִמֹּו
2 Що, сину мій? Що, сину мого лона? | Що, сину моїх обітниць?	2 מַה־בְּרִי וּמַה־בַּר־בִּטְנִי וּמֶה בַּר־נְדָרָי
3 Не віддавай жінкам твоєї сили, | ні твого серця тим, що царів гублять.	3 אַל־תִּתֵּן לַנָּשִׁים חֵילֶךָ וּדְרָכֶיךָ לַמְחֹות מְלָכִין
4 То не царям, о Лемуеле, | не царям вино пити, | ані князям бажати п’янких напоїв!	4 אַל לַמְלָכִים ׀ לְמֹואֵל אַל לַמְלָכִים שְׁתֹו־יָיִן וּלְרֹוזְנִים [אֹו כ] (אֵי ק) שֵׁכָר
5 Щоб вони, напившись, знову не забули, | та не покривили суду всіх, що пригноблені.	5 פֶּן־יִשְׁתֶּה וְיִשְׁכַּח מְחֻקָּק וִישַׁנֶּה דִּין כָּל־בְּנֵי־עֹנִי
6 Дайте п’янких напоїв тому, що погибає, | і вина тим, яким на серці гірко;	6 תְּנוּ־שֵׁכָר לְאֹובֵד וְיַיִן לְמָרֵי נָפֶשׁ
7 нехай п’є й забуде свої злидні, | і нехай більше не згадує про своє горе.	7 יִשְׁתֶּה וְיִשְׁכַּח רִישֹׁו וַעֲמָלֹו לֹא יִזְכָּר־עֹוד
8 Відкрий твої уста на користь німого, | для всіх, що їм виречено погибель.	8 פְּתַח־פִּיךָ לְאִלֵּם אֶל־דִּין כָּל־בְּנֵי חֲלֹוף
9 Відкрий твої уста, суди по правді, | розсуди діло бідного та сіромахи.	9 פְּתַח־פִּיךָ שְׁפָט־צֶדֶק וְדִין עָנִי וְאֶבְיֹון׃ פ
10 Жінку цнотливу — хто її знайде? | Ціна її вища над перлини!	10 אֵשֶׁת־חַיִל מִי יִמְצָא וְרָחֹק מִפְּנִינִים מִכְרָהּ
11 Серце її мужа покладається на неї; | йому не бракуватиме прибутку.	11 בָּטַח בָּהּ לֵב בַּעְלָהּ וְשָׁלָל לֹא יֶחְסָר
12 Вона чинить йому добро, не зло, | покіль віку в неї.	12 גְּמָלַתְהוּ טֹוב וְלֹא־רָע כֹּל יְמֵי חַיֶּיה
13 Дбає про льон та вовну, | радо працює власними руками.	13 דָּרְשָׁה צֶמֶר וּפִשְׁתִּים וַתַּעַשׂ בְּחֵפֶץ כַּפֶּיהָ
14 Вона, немов ті кораблі купецькі, | здалека хліб привозить.	14 הָיְתָה כָּאֳנִיֹּות סֹוחֵר מִמֶּרְחָק תָּבִיא לַחְמָהּ
15 Встає удосвіта, дає домашнім їжу, | і пай своїм слугиням.	15 וַתָּקָם ׀ בְּעֹוד לַיְלָה וַתִּתֵּן טֶרֶף לְבֵיתָהּ וְחֹק לְנַעֲרֹתֶיהָ
16 До поля придивляється і його купує, | і з власних рук дорібку виноградник садить.	16 זָמְמָה דֶה וַתִּקָּחֵהוּ מִפְּרִי כַפֶּיהָ [נְטַע כ] (נָטְעָה ק) כָּרֶם
17 Стан вона свій підперізує міцно, | й береться жваво до роботи.	17 חָגְרָה בְעֹוז מָתְנֶיהָ וַתְּאַמֵּץ זְרֹעֹותֶיהָ
18 Бачить, що її праця процвітає, | світло її вночі не гасне.	18 טָעֲמָה כִּי־טֹוב סַחְרָהּ לֹא־יִכְבֶּה [בַלַּיִל כ] (בַלַּיְלָה ק) נֵרָהּ
19 Руки до кужеля простягає, | а пальці її держать веретено.	19 יָדֶיהָ שִׁלְּחָה בַכִּישֹׁור וְכַפֶּיהָ תָּמְכוּ פָלֶךְ
20 Вона для вбогого розтуляє долоню, | нужденному подає руку.	20 כַּפָּהּ פָּרְשָׂה לֶעָנִי וְיָדֶיהָ שִׁלְּחָה לָאֶבְיֹון
21 Сніг не страшний для її хати, | бо вся її сім’я одягнена подвійно.	21 לֹא־תִירָא לְבֵיתָהּ מִשָּׁלֶג כִּי כָל־בֵּיתָהּ לָבֻשׁ שָׁנִים
22 Покривала вона собі готує, | льон тонкий і порфіра — її одежа.	22 מַרְבַדִּים עָשְׂתָה־לָּהּ שֵׁשׁ וְאַרְגָּמָן לְבוּשָׁהּ
23 Мужа її шанують у воротях, | як засідає зо старшинами краю.	23 נֹודָע בַּשְּׁעָרִים בַּעְלָהּ בְּשִׁבְתֹּו עִם־זִקְנֵי־אָרֶץ
24 Вона тче тонке полотно й продає, | і пояси купцеві доставляє.	24 סָדִין עָשְׂתָה וַתִּמְכֹּר וַחֲגֹור נָתְנָה לַכְּנַעֲנִי
25 Сила й гідність — її одежа, | і вона собі сміється з прийдешнього дня.	25 עֹז־וְהָדָר לְבוּשָׁהּ וַתִּשְׂחַק לְיֹום אַחֲרֹון
26 Уста свої з мудрістю відкриває, | доброта науки на язиці в неї.	26 פִּיהָ פָּתְחָה בְחָכְמָה וְתֹורַת־חֶסֶד עַל־לְשֹׁונָהּ
27 Ретельно наглядає за ходом справ у хаті, | хліба не знає їсти, нічого не робивши.	27 צֹופִיָּה הֲלִיכֹות בֵּיתָהּ וְלֶחֶם עַצְלוּת לֹא תֹאכֵל
28 Діти її встають і її величають, | муж її теж її вихваляє.	28 קָמוּ בָנֶיהָ וַיְאַשְּׁרוּהָ בַּעְלָהּ וַיְהַלְלָהּ
29 Сила було жінок цнотливих, | ти ж перевищила усіх їх.	29 רַבֹּות בָּנֹות עָשׂוּ חָיִל וְאַתְּ עָלִית עַל־כֻּלָּנָה
30 Краса — річ оманлива, врода — марна; | жінка, що Господа боїться, — така хвали достойна!	30 שֶׁקֶר הַחֵן וְהֶבֶל הַיֹּפִי אִשָּׁה יִרְאַת־יְהוָה הִיא תִתְהַלָּל
31 Дайте їй з того, що надбали її руки, | і нехай її вчинки хвалять її при брамі.	31 תְּנוּ־לָהּ מִפְּרִי יָדֶיהָ וִיהַלְלוּהָ בַשְּׁעָרִים מַעֲשֶׂיהָ