Приповідок 31
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati
| Біблія | תנ"ך - מקרא על פי המסורה |
|---|---|
| 1 Слова царя Лемуела, царя Масси, | що їх навчила його мати: | 1 דִּבְרֵי לְמוּאֵל מֶלֶךְ מַשָּׂא אֲשֶׁר־יִסְּרַתּוּ אִמֹּו |
| 2 Що, сину мій? Що, сину мого лона? | Що, сину моїх обітниць? | 2 מַה־בְּרִי וּמַה־בַּר־בִּטְנִי וּמֶה בַּר־נְדָרָי |
| 3 Не віддавай жінкам твоєї сили, | ні твого серця тим, що царів гублять. | 3 אַל־תִּתֵּן לַנָּשִׁים חֵילֶךָ וּדְרָכֶיךָ לַמְחֹות מְלָכִין |
| 4 То не царям, о Лемуеле, | не царям вино пити, | ані князям бажати п’янких напоїв! | 4 אַל לַמְלָכִים ׀ לְמֹואֵל אַל לַמְלָכִים שְׁתֹו־יָיִן וּלְרֹוזְנִים [אֹו כ] (אֵי ק) שֵׁכָר |
| 5 Щоб вони, напившись, знову не забули, | та не покривили суду всіх, що пригноблені. | 5 פֶּן־יִשְׁתֶּה וְיִשְׁכַּח מְחֻקָּק וִישַׁנֶּה דִּין כָּל־בְּנֵי־עֹנִי |
| 6 Дайте п’янких напоїв тому, що погибає, | і вина тим, яким на серці гірко; | 6 תְּנוּ־שֵׁכָר לְאֹובֵד וְיַיִן לְמָרֵי נָפֶשׁ |
| 7 нехай п’є й забуде свої злидні, | і нехай більше не згадує про своє горе. | 7 יִשְׁתֶּה וְיִשְׁכַּח רִישֹׁו וַעֲמָלֹו לֹא יִזְכָּר־עֹוד |
| 8 Відкрий твої уста на користь німого, | для всіх, що їм виречено погибель. | 8 פְּתַח־פִּיךָ לְאִלֵּם אֶל־דִּין כָּל־בְּנֵי חֲלֹוף |
| 9 Відкрий твої уста, суди по правді, | розсуди діло бідного та сіромахи. | 9 פְּתַח־פִּיךָ שְׁפָט־צֶדֶק וְדִין עָנִי וְאֶבְיֹון׃ פ |
| 10 Жінку цнотливу — хто її знайде? | Ціна її вища над перлини! | 10 אֵשֶׁת־חַיִל מִי יִמְצָא וְרָחֹק מִפְּנִינִים מִכְרָהּ |
| 11 Серце її мужа покладається на неї; | йому не бракуватиме прибутку. | 11 בָּטַח בָּהּ לֵב בַּעְלָהּ וְשָׁלָל לֹא יֶחְסָר |
| 12 Вона чинить йому добро, не зло, | покіль віку в неї. | 12 גְּמָלַתְהוּ טֹוב וְלֹא־רָע כֹּל יְמֵי חַיֶּיה |
| 13 Дбає про льон та вовну, | радо працює власними руками. | 13 דָּרְשָׁה צֶמֶר וּפִשְׁתִּים וַתַּעַשׂ בְּחֵפֶץ כַּפֶּיהָ |
| 14 Вона, немов ті кораблі купецькі, | здалека хліб привозить. | 14 הָיְתָה כָּאֳנִיֹּות סֹוחֵר מִמֶּרְחָק תָּבִיא לַחְמָהּ |
| 15 Встає удосвіта, дає домашнім їжу, | і пай своїм слугиням. | 15 וַתָּקָם ׀ בְּעֹוד לַיְלָה וַתִּתֵּן טֶרֶף לְבֵיתָהּ וְחֹק לְנַעֲרֹתֶיהָ |
| 16 До поля придивляється і його купує, | і з власних рук дорібку виноградник садить. | 16 זָמְמָה דֶה וַתִּקָּחֵהוּ מִפְּרִי כַפֶּיהָ [נְטַע כ] (נָטְעָה ק) כָּרֶם |
| 17 Стан вона свій підперізує міцно, | й береться жваво до роботи. | 17 חָגְרָה בְעֹוז מָתְנֶיהָ וַתְּאַמֵּץ זְרֹעֹותֶיהָ |
| 18 Бачить, що її праця процвітає, | світло її вночі не гасне. | 18 טָעֲמָה כִּי־טֹוב סַחְרָהּ לֹא־יִכְבֶּה [בַלַּיִל כ] (בַלַּיְלָה ק) נֵרָהּ |
| 19 Руки до кужеля простягає, | а пальці її держать веретено. | 19 יָדֶיהָ שִׁלְּחָה בַכִּישֹׁור וְכַפֶּיהָ תָּמְכוּ פָלֶךְ |
| 20 Вона для вбогого розтуляє долоню, | нужденному подає руку. | 20 כַּפָּהּ פָּרְשָׂה לֶעָנִי וְיָדֶיהָ שִׁלְּחָה לָאֶבְיֹון |
| 21 Сніг не страшний для її хати, | бо вся її сім’я одягнена подвійно. | 21 לֹא־תִירָא לְבֵיתָהּ מִשָּׁלֶג כִּי כָל־בֵּיתָהּ לָבֻשׁ שָׁנִים |
| 22 Покривала вона собі готує, | льон тонкий і порфіра — її одежа. | 22 מַרְבַדִּים עָשְׂתָה־לָּהּ שֵׁשׁ וְאַרְגָּמָן לְבוּשָׁהּ |
| 23 Мужа її шанують у воротях, | як засідає зо старшинами краю. | 23 נֹודָע בַּשְּׁעָרִים בַּעְלָהּ בְּשִׁבְתֹּו עִם־זִקְנֵי־אָרֶץ |
| 24 Вона тче тонке полотно й продає, | і пояси купцеві доставляє. | 24 סָדִין עָשְׂתָה וַתִּמְכֹּר וַחֲגֹור נָתְנָה לַכְּנַעֲנִי |
| 25 Сила й гідність — її одежа, | і вона собі сміється з прийдешнього дня. | 25 עֹז־וְהָדָר לְבוּשָׁהּ וַתִּשְׂחַק לְיֹום אַחֲרֹון |
| 26 Уста свої з мудрістю відкриває, | доброта науки на язиці в неї. | 26 פִּיהָ פָּתְחָה בְחָכְמָה וְתֹורַת־חֶסֶד עַל־לְשֹׁונָהּ |
| 27 Ретельно наглядає за ходом справ у хаті, | хліба не знає їсти, нічого не робивши. | 27 צֹופִיָּה הֲלִיכֹות בֵּיתָהּ וְלֶחֶם עַצְלוּת לֹא תֹאכֵל |
| 28 Діти її встають і її величають, | муж її теж її вихваляє. | 28 קָמוּ בָנֶיהָ וַיְאַשְּׁרוּהָ בַּעְלָהּ וַיְהַלְלָהּ |
| 29 Сила було жінок цнотливих, | ти ж перевищила усіх їх. | 29 רַבֹּות בָּנֹות עָשׂוּ חָיִל וְאַתְּ עָלִית עַל־כֻּלָּנָה |
| 30 Краса — річ оманлива, врода — марна; | жінка, що Господа боїться, — така хвали достойна! | 30 שֶׁקֶר הַחֵן וְהֶבֶל הַיֹּפִי אִשָּׁה יִרְאַת־יְהוָה הִיא תִתְהַלָּל |
| 31 Дайте їй з того, що надбали її руки, | і нехай її вчинки хвалять її при брамі. | 31 תְּנוּ־לָהּ מִפְּרִי יָדֶיהָ וִיהַלְלוּהָ בַשְּׁעָרִים מַעֲשֶׂיהָ |