Приповідок 31

Біблія	GREEK BIBLE
1 Слова царя Лемуела, царя Масси, | що їх навчила його мати:	1 Οι λογοι του βασιλεως Λεμουηλ, ο χρησμος, τον οποιον η μητηρ αυτου εδιδαξεν αυτον.
2 Що, сину мій? Що, сину мого лона? | Що, сину моїх обітниць?	2 Τι, υιε μου; και τι, τεκνον της κοιλιας μου; και τι, υιε των ευχων μου;
3 Не віддавай жінкам твоєї сили, | ні твого серця тим, що царів гублять.	3 Μη δωσης τας δυναμεις σου εις τας γυναικας, μηδε τας οδους σου εις τας αφανιστριας των βασιλεων.
4 То не царям, о Лемуеле, | не царям вино пити, | ані князям бажати п’янких напоїв!	4 Δεν ειναι των βασιλεων, Λεμουηλ, δεν ειναι των βασιλεων να πινωσιν οινον, ουδε των ηγεμονων, σικερα?
5 Щоб вони, напившись, знову не забули, | та не покривили суду всіх, що пригноблені.	5 μηποτε πιοντες λησμονησωσι τον νομον και διαστρεψωσι την κρισιν τινος τεθλιμμενου.
6 Дайте п’янких напоїв тому, що погибає, | і вина тим, яким на серці гірко;	6 Διδετε σικερα εις τους τεθλιμμενους, και οινον εις τους πεπικραμενους την ψυχην?
7 нехай п’є й забуде свої злидні, | і нехай більше не згадує про своє горе.	7 δια να πιωσι και να λησμονησωσι την πτωχειαν αυτων και να μη ενθυμωνται πλεον την δυστυχιαν αυτων.
8 Відкрий твої уста на користь німого, | для всіх, що їм виречено погибель.	8 Ανοιγε το στομα σου υπερ του αφωνου, υπερ της κρισεως παντων των εγκαταλελειμμενων.
9 Відкрий твої уста, суди по правді, | розсуди діло бідного та сіромахи.	9 Ανοιγε το στομα σου, κρινε δικαιως, και υπερασπιζου τον πτωχον και τον ενδεη.
10 Жінку цнотливу — хто її знайде? | Ціна її вища над перлини!	10 Γυναικα εναρετον τις θελει ευρει; διοτι η τοιαυτη ειναι πολυ τιμιωτερα υπερ τους μαργαριτας.
11 Серце її мужа покладається на неї; | йому не бракуватиме прибутку.	11 Η καρδια του ανδρος αυτης θαρρει επ' αυτην, και δεν θελει στερεισθαι αφθονιας.
12 Вона чинить йому добро, не зло, | покіль віку в неї.	12 Θελει φερει εις αυτον καλον και ουχι κακον, πασας τας ημερας της ζωης αυτης.
13 Дбає про льон та вовну, | радо працює власними руками.	13 Ζητει μαλλιον και λιναριον και εργαζεται ευχαριστως με τας χειρας αυτης.
14 Вона, немов ті кораблі купецькі, | здалека хліб привозить.	14 Ειναι ως τα πλοια των εμπορων? φερει την τροφην αυτης απο μακροθεν.
15 Встає удосвіта, дає домашнім їжу, | і пай своїм слугиням.	15 Και εγειρεται ενω ειναι ετι νυξ και διδει τροφην εις τον οικον αυτης, και εργα εις τας θεραπαινας αυτης.
16 До поля придивляється і його купує, | і з власних рук дорібку виноградник садить.	16 Θεωρει αγρον και αγοραζει αυτον? εκ του καρπου των χειρων αυτης φυτευει αμπελωνα.
17 Стан вона свій підперізує міцно, | й береться жваво до роботи.	17 Ζωνει την οσφυν αυτης με δυναμιν, και ενισχυει τους βραχιονας αυτης.
18 Бачить, що її праця процвітає, | світло її вночі не гасне.	18 Αισθανεται οτι το εμποριον αυτης ειναι καλον? ο λυχνος αυτης δεν σβυνεται την νυκτα.
19 Руки до кужеля простягає, | а пальці її держать веретено.	19 Βαλλει τας χειρας αυτης εις το αδρακτιον και κρατει εν τη χειρι αυτης την ηλακατην.
20 Вона для вбогого розтуляє долоню, | нужденному подає руку.	20 Ανοιγει την χειρα αυτης εις τους πτωχους και εκτεινει τας χειρας αυτης προς τους ενδεεις.
21 Сніг не страшний для її хати, | бо вся її сім’я одягнена подвійно.	21 Δεν φοβειται την χιονα δια τον οικον αυτης? διοτι πας ο οικος αυτης ειναι ενδεδυμενοι διπλα.
22 Покривала вона собі готує, | льон тонкий і порфіра — її одежа.	22 Καμνει εις εαυτην σκεπασματα? το ενδυμα αυτης ειναι βυσσος και πορφυρα.
23 Мужа її шанують у воротях, | як засідає зо старшинами краю.	23 Ο ανηρ αυτης γνωριζεται εν ταις πυλαις, οταν καθηται μεταξυ των πρεσβυτερων του τοπου.
24 Вона тче тонке полотно й продає, | і пояси купцеві доставляє.	24 Καμνει λεπτον πανιον και πωλει? και διδει ζωνας εις τους εμπορους.
25 Сила й гідність — її одежа, | і вона собі сміється з прийдешнього дня.	25 Ισχυν και ευπρεπειαν ειναι ενδεδυμενη? και ευφραινεται δια τον μελλοντα καιρον.
26 Уста свої з мудрістю відкриває, | доброта науки на язиці в неї.	26 Ανοιγει το στομα αυτης εν σοφια? και επι της γλωσσης αυτης ειναι νομος ευμενειας.
27 Ретельно наглядає за ходом справ у хаті, | хліба не знає їсти, нічого не робивши.	27 Επαγρυπνει εις την κυβερνησιν του οικου αυτης και αρτον οκνηριας δεν τρωγει.
28 Діти її встають і її величають, | муж її теж її вихваляє.	28 Τα τεκνα αυτης σηκονονται και μακαριζουσιν αυτην? ο ανηρ αυτης, και επαινει αυτην?
29 Сила було жінок цнотливих, | ти ж перевищила усіх їх.	29 Πολλαι θυγατερες εφερθησαν αξιως, αλλα συ υπερεβης πασας.
30 Краса — річ оманлива, врода — марна; | жінка, що Господа боїться, — така хвали достойна!	30 Ψευδης ειναι η χαρις και ματαιον το καλλος? η γυνη η φοβουμενη τον Κυριον, αυτη θελει επαινεισθαι.
31 Дайте їй з того, що надбали її руки, | і нехай її вчинки хвалять її при брамі.	31 Δοτε εις αυτην εκ του καρπου των χειρων αυτης? και τα εργα αυτης ας επαινωσιν αυτην εν ταις πυλαις.