Приповідок 31

Біблія	DIODATI
1 Слова царя Лемуела, царя Масси, | що їх навчила його мати:	1 Le parole del re Lemuel; il sermone profetico, col quale sua madre l’ammaestrò.
2 Що, сину мій? Що, сину мого лона? | Що, сину моїх обітниць?	2 CHE, figliuol mio? Che, figliuolo del seno mio? E che, figliuolo de’ miei voti?
3 Не віддавай жінкам твоєї сили, | ні твого серця тим, що царів гублять.	3 Non dar la tua forza alle donne, Nè i tuoi costumi a ciò che è per distruggere i re.
4 То не царям, о Лемуеле, | не царям вино пити, | ані князям бажати п’янких напоїв!	4 Ei non si conviene ai re, o Lemuel, Ei non si conviene ai re d’esser bevitori di vino, Nè a’ principi d’esser bevitori di cervogia;
5 Щоб вони, напившись, знову не забули, | та не покривили суду всіх, що пригноблені.	5 Che talora eglino, avendo bevuto, non dimentichino gli statuti, E non pervertano il diritto di qualunque povero afflitto.
6 Дайте п’янких напоїв тому, що погибає, | і вина тим, яким на серці гірко;	6 Date la cervogia al miserabile, E il vino a quelli che sono in amaritudine d’animo;
7 нехай п’є й забуде свої злидні, | і нехай більше не згадує про своє горе.	7 Acciocchè bevano, e dimentichino la lor miseria, E non si ricordino più de’ lor travagli.
8 Відкрий твої уста на користь німого, | для всіх, що їм виречено погибель.	8 Apri la tua bocca per lo mutolo, Per mantenere la ragion di tutti quelli che sono in pericolo di perire.
9 Відкрий твої уста, суди по правді, | розсуди діло бідного та сіромахи.	9 Apri la tua bocca; giudica giustamente; Fa’ diritto al povero ed al bisognoso
10 Жінку цнотливу — хто її знайде? | Ціна її вища над перлини!	10 Chi troverà una donna di valore? Il prezzo di essa avanza di gran lunga quello delle perle.
11 Серце її мужа покладається на неї; | йому не бракуватиме прибутку.	11 Il cuor del suo marito si fida in lei; Ed egli non avrà giammai mancamento di veste.
12 Вона чинить йому добро, не зло, | покіль віку в неї.	12 Ella gli fa del bene, e non del male, Tutto il tempo della sua vita.
13 Дбає про льон та вовну, | радо працює власними руками.	13 Ella cerca della lana e del lino, E lavora delle sue mani con diletto.
14 Вона, немов ті кораблі купецькі, | здалека хліб привозить.	14 Ella è come le navi de’ mercatanti: Ella fa venire il suo pane da lungi.
15 Встає удосвіта, дає домашнім їжу, | і пай своїм слугиням.	15 Ella si leva, mentre è ancora notte, E dà il cibo alla sua famiglia, Ed ordina alle sue serventi il lor lavoro.
16 До поля придивляється і його купує, | і з власних рук дорібку виноградник садить.	16 Ella considera un campo, e l’acquista; Ella pianta una vigna del frutto delle sue mani.
17 Стан вона свій підперізує міцно, | й береться жваво до роботи.	17 Ella si cinge i lombi di forza, E fortifica le sue braccia.
18 Бачить, що її праця процвітає, | світло її вночі не гасне.	18 Perciocchè il suo traffico è buono, ella lo gusta; La sua lampana non si spegne di notte.
19 Руки до кужеля простягає, | а пальці її держать веретено.	19 Ella mette la mano al fuso, E le sue palme impugnano la conocchia.
20 Вона для вбогого розтуляє долоню, | нужденному подає руку.	20 Ella allarga la mano all’afflitto, E porge le mani al bisognoso.
21 Сніг не страшний для її хати, | бо вся її сім’я одягнена подвійно.	21 Ella non teme della neve per la sua famiglia; Perciocchè tutta la sua famiglia è vestita a doppio.
22 Покривала вона собі готує, | льон тонкий і порфіра — її одежа.	22 Ella si fa de’ capoletti; Fin lino, e porpora sono il suo vestire.
23 Мужа її шанують у воротях, | як засідає зо старшинами краю.	23 Il suo marito è conosciuto nelle porte, Quando egli siede con gli anziani del paese.
24 Вона тче тонке полотно й продає, | і пояси купцеві доставляє.	24 Ella fa de’ veli, e li vende; E delle cinture, le quali ella dà a’ mercatanti.
25 Сила й гідність — її одежа, | і вона собі сміється з прийдешнього дня.	25 Ella è vestita di gloria e d’onore; E ride del giorno a venire.
26 Уста свої з мудрістю відкриває, | доброта науки на язиці в неї.	26 Ella apre la bocca con sapienza, E la legge della benignità è sopra la sua lingua.
27 Ретельно наглядає за ходом справ у хаті, | хліба не знає їсти, нічого не робивши.	27 Ella considera gli andamenti della sua casa, E non mangia il pan di pigrizia.
28 Діти її встають і її величають, | муж її теж її вихваляє.	28 I suoi figliuoli si levano, e la predicano beata, Il suo marito anch’egli, e la loda;
29 Сила було жінок цнотливих, | ти ж перевищила усіх їх.	29 Dicendo: Molte donne si son portate valorosamente; Ma tu le sopravanzi tutte.
30 Краса — річ оманлива, врода — марна; | жінка, що Господа боїться, — така хвали достойна!	30 La grazia è cosa fallace, e la bellezza è cosa vana; Ma la donna che ha il timor del Signore sarà quella che sarà lodata.
31 Дайте їй з того, що надбали її руки, | і нехай її вчинки хвалять її при брамі.	31 Datele del frutto delle sue mani; E lodinla le sue opere nelle porte