Приповідок 27

Біблія	KING JAMES BIBLE
1 Не хвалися завтрішнім днем, | бо не знаєш, що день може вродити.	1 Boast not thyself of to morrow; for thou knowest not what a day may bring forth.
2 Нехай вихвалює тебе інший, а не власні уста, | чужий хто-небудь, — а не твої губи.	2 Let another man praise thee, and not thine own mouth; a stranger, and not thine own lips.
3 Важке каміння, тяжкий пісок, | — та гнів дурного обидвоє переважить.	3 A stone is heavy, and the sand weighty; but a fool's wrath is heavier than them both.
4 Жорстока — лютість, гнів — бурхливий, | та проти заздрощів хто встоїться?	4 Wrath is cruel, and anger is outrageous; but who is able to stand before envy?
5 Ліпше відвертий докір, | ніж любов прихована.	5 Open rebuke is better than secret love.
6 Рани від люблячого — щирі, | а поцілунки ворога — зрадливі.	6 Faithful are the wounds of a friend; but the kisses of an enemy are deceitful.
7 Хто ситий, топче й крижку меду; | голодному й гірке — солодке.	7 The full soul loatheth an honeycomb; but to the hungry soul every bitter thing is sweet.
8 Як пташка, що гніздо кидає, | так чоловік, що батьківщину кинув.	8 As a bird that wandereth from her nest, so is a man that wandereth from his place.
9 Олія й пахощі веселять серце, | так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє.	9 Ointment and perfume rejoice the heart: so doth the sweetness of a man's friend by hearty counsel.
10 Не покидай ні свого, ні батьківського друга, | ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя. | Ліпший сусід близький, аніж брат далекий.	10 Thine own friend, and thy father's friend, forsake not; neither go into thy brother's house in the day of thy calamity: for better is a neighbour that is near than a brother far off.
11 Мій сину, будь розумний і радуй моє серце, | щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає.	11 My son, be wise, and make my heart glad, that I may answer him that reproacheth me.
12 Обачний бачить лихо й ховається, | а легковажні йдуть далі — й зазнають кари.	12 A prudent man foreseeth the evil, and hideth himself; but the simple pass on, and are punished.
13 Візьми з нього одежу, бо він за другого ручився; | замість чужих візьми з нього заставу.	13 Take his garment that is surety for a stranger, and take a pledge of him for a strange woman.
14 Хто ближнього благословляє з ранку на ввесь голос, | про того думають, що він його проклинає.	14 He that blesseth his friend with a loud voice, rising early in the morning, it shall be counted a curse to him.
15 Постійне капання в дощову погоду | і сварлива жінка — одне на одного схожі.	15 A continual dropping in a very rainy day and a contentious woman are alike.
16 Хто хоче її вгамувати, той хоче вгамувати вітер, | або набрати олії в руку.	16 Whosoever hideth her hideth the wind, and the ointment of his right hand, which bewrayeth itself.
17 Залізо гострить залізо, | а чоловік обточується в товаристві з другим.	17 Iron sharpeneth iron; so a man sharpeneth the countenance of his friend.
18 Хто дбає про смоковницю, той їстиме плід з неї, | хто ходить коло свого пана, той у славі буде.	18 Whoso keepeth the fig tree shall eat the fruit thereof: so he that waiteth on his master shall be honoured.
19 Як у воді обличчя обличчю відповідає, | так серце людини людині.	19 As in water face answereth to face, so the heart of man to man.
20 Шеол і Аваддон ніколи не насичуються, | так само ненаситні очі людські.	20 Hell and destruction are never full; so the eyes of man are never satisfied.
21 Що горно на срібло й на золото горнило, | те на людину уста, які її хвалять.	21 As the fining pot for silver, and the furnace for gold; so is a man to his praise.
22 Товчи дурного товкачем, мов зерно в ступі, | — його дурнота від нього не відступить.	22 Though thou shouldest bray a fool in a mortar among wheat with a pestle, yet will not his foolishness depart from him.
23 Наглядай пильно, як воно з отарою твоєю, | і добре дбай про твої стада,	23 Be thou diligent to know the state of thy flocks, and look well to thy herds.
24 багатство бо не вічне; | чи ж багатство з роду до роду переходить?	24 For riches are not for ever: and doth the crown endure to every generation?
25 Як сіно скошене й пробивається отава, | і на горах траву збирають,	25 The hay appeareth, and the tender grass sheweth itself, and herbs of the mountains are gathered.
26 ягнята будуть тобі на одежу, | козли — ціна на поле,	26 The lambs are for thy clothing, and the goats are the price of the field.
27 буде доволі молока козячого — тобі на їжу, | твоїй сім’ї на їжу та твоїм слугиням на прожиток.	27 And thou shalt have goats' milk enough for thy food, for the food of thy household, and for the maintenance for thy maidens.