Приповідок 27

Біблія	VULGATA
1 Не хвалися завтрішнім днем, | бо не знаєш, що день може вродити.	1 Ne glorieris in crastinum, ignorans quid superventura pariat dies.
2 Нехай вихвалює тебе інший, а не власні уста, | чужий хто-небудь, — а не твої губи.	2 Laudet te alienus, et non os tuum ; extraneus, et non labia tua.
3 Важке каміння, тяжкий пісок, | — та гнів дурного обидвоє переважить.	3 Grave est saxum, et onerosa arena, sed ira stulti utroque gravior.
4 Жорстока — лютість, гнів — бурхливий, | та проти заздрощів хто встоїться?	4 Ira non habet misericordiam nec erumpens furor, et impetum concitati ferre quis poterit ?
5 Ліпше відвертий докір, | ніж любов прихована.	5 Melior est manifesta correptio quam amor absconditus.
6 Рани від люблячого — щирі, | а поцілунки ворога — зрадливі.	6 Meliora sunt vulnera diligentis quam fraudulenta oscula odientis.
7 Хто ситий, топче й крижку меду; | голодному й гірке — солодке.	7 Anima saturata calcabit favum, et anima esuriens etiam amarum pro dulci sumet.
8 Як пташка, що гніздо кидає, | так чоловік, що батьківщину кинув.	8 Sicut avis transmigrans de nido suo, sic vir qui derelinquit locum suum.
9 Олія й пахощі веселять серце, | так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє.	9 Unguento et variis odoribus delectatur cor, et bonis amici consiliis anima dulcoratur.
10 Не покидай ні свого, ні батьківського друга, | ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя. | Ліпший сусід близький, аніж брат далекий.	10 Amicum tuum et amicum patris tui ne dimiseris, et domum fratris tui ne ingrediaris in die afflictionis tuæ. Melior est vicinus juxta quam frater procul.
11 Мій сину, будь розумний і радуй моє серце, | щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає.	11 Stude sapientiæ, fili mi, et lætifica cor meum, ut possis exprobranti respondere sermonem.
12 Обачний бачить лихо й ховається, | а легковажні йдуть далі — й зазнають кари.	12 Astutus videns malum, absconditus est : parvuli transeuntes sustinuerunt dispendia.
13 Візьми з нього одежу, бо він за другого ручився; | замість чужих візьми з нього заставу.	13 Tolle vestimentum ejus qui spopondit pro extraneo, et pro alienis aufer ei pignus.
14 Хто ближнього благословляє з ранку на ввесь голос, | про того думають, що він його проклинає.	14 Qui benedicit proximo suo voce grandi, de nocte consurgens maledicenti similis erit.
15 Постійне капання в дощову погоду | і сварлива жінка — одне на одного схожі.	15 Tecta perstillantia in die frigoris et litigiosa mulier comparantur.
16 Хто хоче її вгамувати, той хоче вгамувати вітер, | або набрати олії в руку.	16 Qui retinet eam quasi qui ventum teneat, et oleum dexteræ suæ vocabit.
17 Залізо гострить залізо, | а чоловік обточується в товаристві з другим.	17 Ferrum ferro exacuitur, et homo exacuit faciem amici sui.
18 Хто дбає про смоковницю, той їстиме плід з неї, | хто ходить коло свого пана, той у славі буде.	18 Qui servat ficum comedet fructus ejus, et qui custos est domini sui glorificabitur.
19 Як у воді обличчя обличчю відповідає, | так серце людини людині.	19 Quomodo in aquis resplendent vultus prospicientium, sic corda hominum manifesta sunt prudentibus.
20 Шеол і Аваддон ніколи не насичуються, | так само ненаситні очі людські.	20 Infernus et perditio numquam implentur : similiter et oculi hominum insatiabiles.
21 Що горно на срібло й на золото горнило, | те на людину уста, які її хвалять.	21 Quomodo probatur in conflatorio argentum et in fornace aurum, sic probatur homo ore laudantis. Cor iniqui inquirit mala, cor autem rectum inquirit scientiam.
22 Товчи дурного товкачем, мов зерно в ступі, | — його дурнота від нього не відступить.	22 Si contuderis stultum in pila quasi ptisanas feriente desuper pilo, non auferetur ab eo stultitia ejus.
23 Наглядай пильно, як воно з отарою твоєю, | і добре дбай про твої стада,	23 Diligenter agnosce vultum pecoris tui, tuosque greges considera :
24 багатство бо не вічне; | чи ж багатство з роду до роду переходить?	24 non enim habebis jugiter potestatem, sed corona tribuetur in generationem et generationem.
25 Як сіно скошене й пробивається отава, | і на горах траву збирають,	25 Aperta sunt prata, et apparuerunt herbæ virentes, et collecta sunt fœna de montibus.
26 ягнята будуть тобі на одежу, | козли — ціна на поле,	26 Agni ad vestimentum tuum, et hædi ad agri pretium.
27 буде доволі молока козячого — тобі на їжу, | твоїй сім’ї на їжу та твоїм слугиням на прожиток.	27 Sufficiat tibi lac caprarum in cibos tuos, et in necessaria domus tuæ, et ad victum ancillis tuis.