Приповідок 27

Біблія	GREEK BIBLE
1 Не хвалися завтрішнім днем, | бо не знаєш, що день може вродити.	1 Μη καυχασαι εις την αυριον ημεραν? διοτι δεν εξευρεις τι θελει γεννησει η ημερα.
2 Нехай вихвалює тебе інший, а не власні уста, | чужий хто-небудь, — а не твої губи.	2 Ας σε επαινη αλλος και μη το στομα σου? ξενος, και μη τα χειλη σου.
3 Важке каміння, тяжкий пісок, | — та гнів дурного обидвоє переважить.	3 Βαρυς ειναι ο λιθος και δυσβαστακτος η αμμος? αλλ' η οργη του αφρονος ειναι βαρυτερα των δυο.
4 Жорстока — лютість, гнів — бурхливий, | та проти заздрощів хто встоїться?	4 Ο θυμος ειναι σκληρος και η οργη οξεια? αλλα τις δυναται να σταθη εμπροσθεν της ζηλοτυπιας;
5 Ліпше відвертий докір, | ніж любов прихована.	5 Ο φανερος ελεγχος ειναι καλητερος παρα κρυπτομενη αγαπη?
6 Рани від люблячого — щирі, | а поцілунки ворога — зрадливі.	6 πληγαι φιλου ειναι πισται? φιληματα δε εχθρων πολυαριθμα.
7 Хто ситий, топче й крижку меду; | голодному й гірке — солодке.	7 Κεχορτασμενη ψυχη αποστρεφεται την κηρηθραν? εις δε την πεινασμενην ψυχην παν πικρον φαινεται γλυκυ.
8 Як пташка, що гніздо кидає, | так чоловік, що батьківщину кинув.	8 Ως το πτηνον το αποπλανωμενον απο της φωλεας αυτου, ουτως ειναι ο ανθρωπος ο αποπλανωμενος απο του τοπου αυτου.
9 Олія й пахощі веселять серце, | так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє.	9 Τα μυρα και τα θυμιαματα ευφραινουσι την καρδιαν, και η γλυκυτης του φιλου δια της εγκαρδιου συμβουλης.
10 Не покидай ні свого, ні батьківського друга, | ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя. | Ліпший сусід близький, аніж брат далекий.	10 Τον φιλον σου και τον φιλον του πατρος σου μη εγκαταλιπης? εις δε τον οικον του αδελφου σου μη εισελθης εν τη ημερα της συμφορας σου? διοτι καλητερον ειναι γειτων πλησιον παρα αδελφος μακραν.
11 Мій сину, будь розумний і радуй моє серце, | щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає.	11 Υιε μου, γινου σοφος και ευφραινε την καρδιαν μου, δια να εχω τι να αποκρινωμαι προς τον ονειδιζοντα με.
12 Обачний бачить лихо й ховається, | а легковажні йдуть далі — й зазнають кари.	12 Ο φρονιμος προβλεπει το κακον και κρυπτεται? οι αφρονες εξακολουθουσι και τιμωρουνται.
13 Візьми з нього одежу, бо він за другого ручився; | замість чужих візьми з нього заставу.	13 Λαβε το ιματιον του εγγυωμενου δια ξενον και λαβε ενεχυρον απ' αυτου, εγγυωμενου περι ξενων πραγματων.
14 Хто ближнього благословляє з ранку на ввесь голос, | про того думають, що він його проклинає.	14 Ο εγειρομενος το πρωι και ευλογων μετα μεγαλης φωνης τον πλησιον αυτου θελει λογισθη ως καταρωμενος αυτον.
15 Постійне капання в дощову погоду | і сварлива жінка — одне на одного схожі.	15 Ακαταπαυστον σταξιμον εν ημερα βροχερα, και φιλερις γυνη ειναι ομοια?
16 Хто хоче її вгамувати, той хоче вгамувати вітер, | або набрати олії в руку.	16 ο κρυπτων αυτην κρυπτει τον ανεμον? και το μυρον εν τη δεξια αυτου κρυπτομενον φωναζει.
17 Залізо гострить залізо, | а чоловік обточується в товаристві з другим.	17 Ο σιδηρος ακονιζει τον σιδηρον? και ο ανθρωπος ακονιζει το προσωπον του φιλου αυτου.
18 Хто дбає про смоковницю, той їстиме плід з неї, | хто ходить коло свого пана, той у славі буде.	18 Ο φυλαττων την συκην θελει φαγει τον καρπον αυτης? και ο φυλαττων τον κυριον αυτου θελει τιμηθη.
19 Як у воді обличчя обличчю відповідає, | так серце людини людині.	19 Καθως εις το υδωρ ανταποκρινεται προσωπον εις προσωπον, ουτω καρδια ανθρωπου εις ανθρωπον.
20 Шеол і Аваддон ніколи не насичуються, | так само ненаситні очі людські.	20 Ο αδης και η απωλεια δεν χορταινουσι? και οι οφθαλμοι του ανθρωπου δεν χορταινουσιν.
21 Що горно на срібло й на золото горнило, | те на людину уста, які її хвалять.	21 Ο αργυρος δοκιμαζεται δια του χωνευτηριου και ο χρυσος δια της καμινου? ο δε ανθρωπος δια του στοματος των εγκωμιαζοντων αυτον.
22 Товчи дурного товкачем, мов зерно в ступі, | — його дурнота від нього не відступить.	22 Και αν κοπανισης δια κοπανου τον αφρονα εν ιγδιω μεταξυ σιτου κοπανιζομενου, η αφροσυνη αυτου δεν θελει χωρισθη απ' αυτου.
23 Наглядай пильно, як воно з отарою твоєю, | і добре дбай про твої стада,	23 Προσεχε να γνωριζης την καταστασιν των ποιμνιων σου, και επιμελου καλως τας αγελας σου?
24 багатство бо не вічне; | чи ж багатство з роду до роду переходить?	24 Διοτι ο πλουτος δεν μενει διαπαντος? ουδε το διαδημα απο γενεας εις γενεαν.
25 Як сіно скошене й пробивається отава, | і на горах траву збирають,	25 Ο χορτος βλαστανει και η χλοη αναφαινεται, και τα χορτα των ορεων συναγονται.
26 ягнята будуть тобі на одежу, | козли — ціна на поле,	26 Τα αρνια ειναι δια τα ενδυματα σου, και οι τραγοι δια την πληρωμην του αγρου.
27 буде доволі молока козячого — тобі на їжу, | твоїй сім’ї на їжу та твоїм слугиням на прожиток.	27 Και θελεις εχει αφθονον γαλα αιγων δια την τροφην σου, δια την τροφην του οικου σου και την ζωην των θεραπαινων σου.