Приповідок 27

Біблія	SMITH VAN DYKE
1 Не хвалися завтрішнім днем, | бо не знаєш, що день може вродити.	1 لا تفتخر بالغد لانك لا تعلم ماذا يلده يوم.
2 Нехай вихвалює тебе інший, а не власні уста, | чужий хто-небудь, — а не твої губи.	2 ليمدحك الغريب لا فمك. الاجنبي لا شفتاك.
3 Важке каміння, тяжкий пісок, | — та гнів дурного обидвоє переважить.	3 الحجر ثقيل والرمل ثقيل وغضب الجاهل اثقل منهما كليهما.
4 Жорстока — лютість, гнів — бурхливий, | та проти заздрощів хто встоїться?	4 الغضب قساوة والسخط جراف ومن يقف قدام الحسد.
5 Ліпше відвертий докір, | ніж любов прихована.	5 التوبيخ الظاهر خير من الحب المستتر.
6 Рани від люблячого — щирі, | а поцілунки ворога — зрадливі.	6 امينة هي جروح المحب وغاشة هي قبلات العدو.
7 Хто ситий, топче й крижку меду; | голодному й гірке — солодке.	7 النفس الشبعانة تدوس العسل وللنفس الجائعة كل مر حلو.
8 Як пташка, що гніздо кидає, | так чоловік, що батьківщину кинув.	8 مثل العصفور التائه من عشه هكذا الرجل التائه من مكانه.
9 Олія й пахощі веселять серце, | так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє.	9 الدهن والبخور يفرحان القلب وحلاوة الصديق من مشورة النفس.
10 Не покидай ні свого, ні батьківського друга, | ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя. | Ліпший сусід близький, аніж брат далекий.	10 لا تترك صديقك وصديق ابيك ولا تدخل بيت اخيك في يوم بليتك. الجار القريب خير من الاخ البعيد
11 Мій сину, будь розумний і радуй моє серце, | щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає.	11 يا ابني كن حكيما وفرّح قلبي فاجيب من يعيّرني كلمة.
12 Обачний бачить лихо й ховається, | а легковажні йдуть далі — й зазнають кари.	12 الذكي يبصر الشر فيتوارى. الاغبياء يعبرون فيعاقبون.
13 Візьми з нього одежу, бо він за другого ручився; | замість чужих візьми з нього заставу.	13 خذ ثوبه لانه ضمن غريبا ولاجل الاجانب ارتهن منه.
14 Хто ближнього благословляє з ранку на ввесь голос, | про того думають, що він його проклинає.	14 من يبارك قريبه بصوت عال في الصباح باكرا يحسب له لعنا.
15 Постійне капання в дощову погоду | і сварлива жінка — одне на одного схожі.	15 الوكف المتتابع في يوم ممطر والمرأة المخاصمة سيّان.
16 Хто хоче її вгамувати, той хоче вгамувати вітер, | або набрати олії в руку.	16 من يخبئها يخبئ الريح ويمينه تقبض على زيت.
17 Залізо гострить залізо, | а чоловік обточується в товаристві з другим.	17 الحديد بالحديد يحدّد والانسان يحدّد وجه صاحبه.
18 Хто дбає про смоковницю, той їстиме плід з неї, | хто ходить коло свого пана, той у славі буде.	18 من يحمي تينة ياكل ثمرتها وحافظ سيده يكرم.
19 Як у воді обличчя обличчю відповідає, | так серце людини людині.	19 كما في الماء الوجه للوجه كذلك قلب الانسان للانسان.
20 Шеол і Аваддон ніколи не насичуються, | так само ненаситні очі людські.	20 الهاوية والهلاك لا يشبعان وكذا عينا الانسان لا تشبعان.
21 Що горно на срібло й на золото горнило, | те на людину уста, які її хвалять.	21 البوطة للفضة والكور للذهب كذا الانسان لفم مادحه.
22 Товчи дурного товкачем, мов зерно в ступі, | — його дурнота від нього не відступить.	22 ان دققت الاحمق في هاون بين السميذ بمدقّ لا تبرح عنه حماقته.
23 Наглядай пильно, як воно з отарою твоєю, | і добре дбай про твої стада,	23 معرفة اعرف حال غنمك واجعل قلبك الى قطعانك.
24 багатство бо не вічне; | чи ж багатство з роду до роду переходить?	24 لان الغنى ليس بدائم ولا التاج لدور فدور.
25 Як сіно скошене й пробивається отава, | і на горах траву збирають,	25 فني الحشيش وظهر العشب واجتمع نبات الجبال.
26 ягнята будуть тобі на одежу, | козли — ціна на поле,	26 الحملان للباسك وثمن حقل اعتدة.
27 буде доволі молока козячого — тобі на їжу, | твоїй сім’ї на їжу та твоїм слугиням на прожиток.	27 وكفاية من لبن المعز لطعامك لقوت بيتك ومعيشة فتاياتك