Псалмів 71

Біблія	Peshitta
1 До тебе, Господи, я прибігаю; не дай осоромитися повіки.	1 ܒܟ ܡܪܝܐ ܣܒܪܬ ܠܐ ܐܒܗܬ ܠܥܠܡ
2 У твоїй справедливості вирятуй мене і визволь; прихили до мене твоє вухо і спаси мене.	2 ܒܙܕܝܩܘܬܟ ܦܨܢܝ ܨܠܝ ܠܝ ܐܕܢܟ ܘܦܪܘܩܝܢܝ
3 Будь скелею пристановища для мене, твердинею міцною, щоб мене врятувати. Бо ти моя скеля й моя твердиня.	3 ܗܘܝ ܠܝ ܒܝܬ ܡܥܡܪܐ ܕܐܥܘܠ ܠܗ ܒܟܠܙܒܢ ܘܦܩܘܕ ܠܡܦܪܩܢܝ ܡܛܠ ܕܐܢܬ ܗܘ ܒܝܬ ܓܘܣܝ ܘܒܝܬ ܡܪܕܝ
4 О Боже мій, спаси мене з рук беззаконних, із жмені неправедника й гнобителя.	4 ܐܠܗܐ ܦܨܢܝ ܡܢ ܐܝܕܗ ܕܪܫܝܥܐ ܘܡܢ ܐܝܕܗ ܕܥܘܠܐ ܒܝܫܐ
5 Бо ти моя надія, Господи, — Господь моє уповання від юности моєї.	5 ܡܛܠ ܕܐܢܬ ܗܘ ܣܒܪܝ ܡܪܝܐ ܐܠܗܐ ܬܘܟܠܢܝ ܕܡܢ ܛܠܝܘܬܝ
6 На тебе покладався я від материнського лона, вже від утроби матері моєї ти — мій покровитель; ти — моя хвала завжди!	6 ܕܥܠܝܟ ܐܣܬܡܟܬ ܡܢ ܡܪܒܥܐ ܘܡܢ ܡܥ̈ܝܗ̇ ܕܐܡܝ ܐܢܬ ܗܘ ܬܘܟܠܢܝ ܠܟ ܫܒܚܬ ܒܟܠܙܒܢ
7 Для багатьох став я немов чудовиськом, але ти — моя сила.	7 ܘܕܘܡܪܐ ܗܘܝܬ ܠܣ̈ܓܝܐܐ ܕܐܢܬ ܗܘ ܬܘܟܠܢܝ ܥܫܝܢܐ
8 Уста мої повні хвали твоєї, твоєї слави — повсякденно.	8 ܢܬܡܠܐ ܦܘܡܝ ܬܫܒܘܚܬܟ ܘܟܠܗ ܝܘܡܐ ܪܒܘܬܟ
9 Не відкидай мене, коли постаріюсь, не покидай мене, коли зникне моя сила.	9 ܠܐ ܬܫܕܝܢܝ ܒܙܒܢܐ ܕܣܝܒܘܬܐ ܘܡܐ ܕܓܡܪ ܚܝܠܝ ܠܐ ܬܫܒܩܢܝ
10 Бо вороги мої говорять проти мене; ті, що чигають на моє життя, змовляються купою,	10 ܡܛܠ ܕܐܡܪܘ ܥܠܝ ܒ̈ܥܠܕܒܒܝ ܘܐܝܠܝܢ ܕܢܛܪܝܢ ܠܢܦܫܝ ܐܬܡܠܟܘ ܐܝܟ ܚܕܐ
11 кажучи: «Бог його покинув; гоніть за ним і зловіть його, бо визволителя не має!»	11 ܘܐܡܪܘ ܐܠܗܐ ܫܒܩܗ ܪܘܕܦܘܗܝ ܘܐܘܚܕܘܗܝ ܡܛܠ ܕܠܝܬ ܠܗ ܡܦܨܝܢܐ
12 Боже, не віддаляйсь від мене; Боже мій, поспіши мені на поміч!	12 ܐܠܗܐ ܠܐ ܬܪܚܩ ܡܢܝ ܐܠܗܐ ܠܥܘܕܪܢܝ ܟܬܪ
13 Хай осоромляться, хай щезнуть противники душі моєї; нехай вкриє ганьба й зневага тих, що бажають зла мені.	13 ܢܒܗܬܘܢ ܘܢܚܦܪܘܢ ܐܝܠܝܢ ܕܣܩܪܝܢ ܠܢܦܫܝ ܢܬܥܛܦܘܢ ܒܗܬܬܐ ܐܝܠܝܢ ܕܨܒܝܢ ܠܒܝܫܬܝ
14 А я завжди уповатиму, все більш і більш тебе хвалитиму.	14 ܐܢܐ ܕܝܢ ܒܟܠܙܒܢ ܐܨܠܐ ܘܐܘܣܦ ܥܠ ܬܫ̈ܒܚܬܟ
15 Уста мої звіщатимуть твою справедливість, повсякденно — діла твого спасіння, не знаю бо числа їм.	15 ܦܘܡܝ ܢܣܒܪ ܙܕܝܩܘܬܟ ܘܟܠܗ ܝܘܡܐ ܒܬܫ̈ܒܚܬܟ ܡܛܠ ܕܠܐ ܝܕܥܬ ܣܦܪܘܬܐ
16 Я розповім про твої могутні дії, о Господи, мій Боже! Я прославлятиму твою справедливість, тебе єдиного.	16 ܐܥܘܠ ܒܓܢܒܪܘܬܗ ܕܡܪܝܐ ܘܐܥܗܕ ܙܕܝܩܘܬܟ ܒܠܚܘܕܝ
17 Боже! Ти вчив мене вже змалку, і досі я оповідаю про діла твої чудесні.	17 ܐܠܗܐ ܝܘܠܦܢܝ ܕܡܢ ܛܠܝܘܬܝ ܘܥܕܡܐ ܠܗܫܐ ܕܐܚܘܐ ܬܕܡܪ̈ܬܟ
18 Аж до самої старости й сивини — не покидай мене, о Боже, поки не оповім про твоє рамено цьому роду, усім, що прийдуть, — про твою потугу	18 ܥܕܡܐ ܠܣܝܒܘܬܐ ܘܠܩܫܝܫܘܬܐ ܠܐ ܬܫܒܩܢܝ ܥܕܡܐ ܕܐܚܘܐ ܕܪܥܟ ܘܓܢܒܪܘܬܟ ܠܕܪܐ ܕܐܬܐ
19 і про твою справедливість, Боже, що сягає аж до неба, Ти учинив діла великі: Боже, хто рівний тобі?	19 ܘܙܕܝܩܘܬܟ ܐܠܗܐ ܥܕܡܐ ܠܡܪܘܡܐ ܘܪ̈ܘܪܒܬܐ ܕܥܒܕܬ ܐܠܗܐ ܡܢܘ ܐܟܘܬܟ
20 Ти, що дав мені зазнати силу лихих злиднів, знову оживи мене і знову виведи мене наверх із земних безодень.	20 ܕܚܘܝܬܢܝ ܐܘܠܨܢܐ ܣܓܝܐܐ ܘܒܝܫܬܐ ܘܗܦܟܬ ܘܐܚܝܬܢܝ ܘܐܦ ܡܢ ܬܗ̈ܘܡܝܗ̇ ܕܐܪܥܐ ܬܗܦܟ ܬܣܩܢܝ
21 Збільши мою повагу, потіш мене знову.	21 ܐܣܓܝܬ ܪܒܘܬܝ ܘܗܦܟܬ ܘܒܝܐܬܢܝ
22 І я буду тебе на гарфі прославляти, вірність твою, мій Боже; співатиму тобі, Святий Ізраїля, на гуслах!	22 ܐܦ ܐܢܐ ܐܘܕܐ ܠܟ ܒܟܢܪܐ ܘܠܩܘܫܬܟ ܐܙܡܪ ܐܠܗܐ ܐܙܡܪ ܠܟ ܒܟܢܪܐ ܩܕܝܫܐ ܕܐܝܣܪܝܠ
23 Уста мої возрадуються вельми, коли буду тобі співати, — душа моя, яку ти вирятував.	23 ܘܢܫܒ̈ܚܢ ܣ̈ܦܘܬܝ ܟܕ ܐܙܡܪ ܠܟ ܘܢܦܫܝ ܕܦܪܩܬ
24 Язик мій теж звіщатиме повсякденно твою справедливість, бо вкрилися соромом і почервоніли тії, що бажають мені лиха.	24 ܘܠܫܢܝ ܟܠܗ ܝܘܡܐ ܢܘܕܐ ܒܙܕܝܩܘܬܟ ܡܛܠ ܕܢܒܗܬܘܢ ܘܢܚܦܪܘܢ ܐܝܠܝܢ ܕܨܒܝܢ ܠܒܝܫܬܝ