Псалмів 38

Біблія	CATHOLIC PUBLIC DOMAIN
1 Псалом. Давида. На спомин.	1 Unto the end. For Jeduthun himself. A Canticle of David.
2 О Господи, не докоряй мені у твоїм гніві і не карай мене у твоїм обуренні.	2 I said, “I will keep to my ways, so that I will not offend with my tongue.” I posted a guard at my mouth, when a sinner took up a position against me.
3 Бо твої стріли мене прошили, і рука твоя спустилася на мене.	3 I was silenced and humbled, and I was quiet before good things, and my sorrow was renewed.
4 Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого; немає цілого нічого в моїх костях з-за гріху мого.	4 My heart grew hot within me, and, during my meditation, a fire would flare up.
5 Бо мої провини голову мою перевищили, немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.	5 I spoke with my tongue, “O Lord, make me know my end, and what the number of my days will be, so that I may know what is lacking to me.”
6 Смердять, загнивши, мої рани з-за мого нерозуму.	6 Behold, you have made my days measurable, and, before you, my substance is as nothing. Yet truly, all things are vanity: every living man.
7 Принижений, зігнувсь я вельми, повсякденно сумний ходжу я.	7 So then, truly man passes by like an image; even so, he is disquieted in vain. He stores up, and he knows not for whom he will gather these things.
8 Бо стегна мої сповнені жару, і здорового нема нічого на моїм тілі.	8 And now, what is it that awaits me? Is it not the Lord? And my substance is with you.
9 Зомлів я, розбитий понад міру, і скиглю від стогону серця мого.	9 Rescue me from all my iniquities. You have handed me over as reproach to the foolish.
10 О Господи, перед тобою все моє бажання, і стогін мій від тебе не скритий.	10 I was silenced, and I did not open my mouth, because it was you who acted.
11 Серце моє розколотилось, сила мене полишила і навіть очей моїх світло, — і того вже нема в мене.	11 Remove your scourges from me.
12 Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани, і родичі мої стоять оподаль.	12 I fall short at corrections from the strength of your hand. For you have chastised man for iniquity. And you have made his soul shrink away like a spider. Nevertheless, it is in vain that any man be disquieted.
13 І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють; і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.	13 O Lord, heed my prayer and my supplication. Pay attention to my tears. Do not be silent. For I am a newcomer with you, and a sojourner, just as all my fathers were.
14 Я, немов глухий, не чую; і як німий, що уст своїх не відкриває.	14 Forgive me, so that I may be refreshed, before I will go forth and be no more.
15 Я став, немов людина, що не чує, в устах якої одвіту немає.
16 На тебе бо, о Господи, я уповаю; ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.
17 Кажу бо: «Нехай не втішаються надо мною, як захитається моя нога; нехай не несуться проти мене.»
18 Я бо ось-ось уже маю впасти, і біль мій передо мною завжди.
19 Я бо провину мою визнаю і гріхом моїм журюся.
20 А ті, що без причини зо мною ворогують, набирають на силі; чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.
21 І ті, що злом оддячують за добро, — вони проти мене, бо я про добро дбаю.
22 Не покидай мене, о Господи; мій Боже, не віддаляйсь від мене!
23 Поспіши мені на допомогу, Господи, моє спасіння!