Псалмів 143

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Псалом. Давида. О Господи, почуй мою молитву, у твоїй вірності нахили вухо твоє до мольби моєї; вислухай мене у твоїй правді!	1 (142-1) ^^Псалом Давида.^^ Господи! услышь молитву мою, внемли молению моему по истине Твоей; услышь меня по правде Твоей
2 І не входь у суд із твоїм слугою, бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.	2 (142-2) и не входи в суд с рабом Твоим, потому что не оправдается пред Тобой ни один из живущих.
3 Бо мою душу гонить ворог, життя моє у землю топче, він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.	3 (142-3) Враг преследует душу мою, втоптал в землю жизнь мою, принудил меня жить во тьме, как давно умерших, --
4 Дух мій тривожиться у мені й серце моє жахається у мені всередині.	4 (142-4) и уныл во мне дух мой, онемело во мне сердце мое.
5 Я згадую дні давні, роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.	5 (142-5) Вспоминаю дни древние, размышляю о всех делах Твоих, рассуждаю о делах рук Твоих.
6 До тебе простягаю мої руки; моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.	6 (142-6) Простираю к Тебе руки мои; душа моя--к Тебе, как жаждущая земля.
7 Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій. Не крий обличчя твого від мене, щоб я не став, як ті, що сходять в яму.	7 (142-7) Скоро услышь меня, Господи: дух мой изнемогает; не скрывай лица Твоего от меня, чтобы я не уподобился нисходящим в могилу.
8 Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь. Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, до тебе бо підношу мою душу.	8 (142-8) Даруй мне рано услышать милость Твою, ибо я на Тебя уповаю. Укажи мне путь, по которому мне идти, ибо к Тебе возношу я душу мою.
9 Спаси мене, о Господи, від ворогів моїх, — до тебе прибігаю!	9 (142-9) Избавь меня, Господи, от врагов моих; к Тебе прибегаю.
10 Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій. Хай дух твій добрий мене веде по землі рівній.	10 (142-10) Научи меня исполнять волю Твою, потому что Ты Бог мой; Дух Твой благий да ведет меня в землю правды.
11 Живи мене, о Господи, імени твого ради, у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.	11 (142-11) Ради имени Твоего, Господи, оживи меня; ради правды Твоей выведи из напасти душу мою.
12 І в гніві твоїм знищ моїх супротивників! І вигуби всіх гнобителів душі моєї! Бо я — слуга твій.	12 (142-12) И по милости Твоей истреби врагов моих и погуби всех, угнетающих душу мою, ибо я Твой раб.