Псалмів 106

Біблія	Библия Синодальный перевод
1 Алилуя. Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його повіки.	1 (105-1) Славьте Господа, ибо Он благ, ибо вовек милость Его.
2 Хто може розповісти про подвиги Господні, усю славу його розголосити?	2 (105-2) Кто изречет могущество Господа, возвестит все хвалы Его?
3 Щасливий, хто пильнує право й увесь час творить справедливість!	3 (105-3) Блаженны хранящие суд и творящие правду во всякое время!
4 Згадай, о Господи, про мене у благоволінні до народу твого! Навідайся з твоєю допомогою до мене,	4 (105-4) Вспомни о мне, Господи, в благоволении к народу Твоему; посети меня спасением Твоим,
5 щоб я міг бачити твоїх вибранців щастя, щоб міг радіти радістю твого народу, щоб міг хвалитися твоєю спадщиною.	5 (105-5) дабы мне видеть благоденствие избранных Твоих, веселиться веселием народа Твоего, хвалиться с наследием Твоим.
6 Ми згрішили з нашими батьками, провинилися, вчинили беззаконня.	6 (105-6) Согрешили мы с отцами нашими, совершили беззаконие, соделали неправду.
7 Батьки наші в Єгипті на чуда твої не вважали, не пам’ятали про численні твої добродійства і збунтувалися проти Всевишнього над Червоним морем.	7 (105-7) Отцы наши в Египте не уразумели чудес Твоих, не помнили множества милостей Твоих, и возмутились у моря, у Чермного моря.
8 А все ж таки він спас їх імени свого ради, щоб появити свою силу.	8 (105-8) Но Он спас их ради имени Своего, дабы показать могущество Свое.
9 Він погрозив Червоному морю, і воно висхло, і перевів їх через безодню.	9 (105-9) Грозно рек морю Чермному, и оно иссохло; и провел их по безднам, как по суше;
10 Він з руки ненависника врятував їх, і визволив їх з руки ворога;	10 (105-10) и спас их от руки ненавидящего и избавил их от руки врага.
11 противників же їх покрили води, ані один з них не лишився.	11 (105-11) Воды покрыли врагов их, ни одного из них не осталось.
12 Тоді вони повірили його словам і хвалу йому заспівали.	12 (105-12) И поверили они словам Его, [и] воспели хвалу Ему.
13 Незабаром вони діла його забули, поради його не чекали.	13 (105-13) [Но] скоро забыли дела Его, не дождались Его изволения;
14 І запалали жадобою в пустині, і заходилися спокушувати Бога на безлюдді.	14 (105-14) увлеклись похотением в пустыне, и искусили Бога в необитаемой.
15 І дав він їм, чого вони бажали, але наслав сухоти в їхню душу.	15 (105-15) И Он исполнил прошение их, [но] послал язву на души их.
16 І почали заздрити Мойсеєві в таборі й Аронові, Господньому святому.	16 (105-16) И позавидовали в стане Моисею [и] Аарону, святому Господню.
17 Розсілася земля й поглинула Датана і покрила зграю Авірама.	17 (105-17) Разверзлась земля, и поглотила Дафана и покрыла скопище Авирона.
18 І запалав огонь у їхній зграї, і полум’я спалило беззаконних.	18 (105-18) И возгорелся огонь в скопище их, пламень попалил нечестивых.
19 Бичка зробили під Хоривом і вилитому бовванові поклонялись.	19 (105-19) Сделали тельца у Хорива и поклонились истукану;
20 І заміняли свою Славу на бика подобу, що траву їсть.	20 (105-20) и променяли славу свою на изображение вола, ядущего траву.
21 Забули Бога, Спаса свого, що вчинив великі подвиги в Єгипті,	21 (105-21) Забыли Бога, Спасителя своего, совершившего великое в Египте,
22 діла предивні в землі Хама, страшенні — над Червоним морем.	22 (105-22) дивное в земле Хамовой, страшное у Чермного моря.
23 Вже говорив про те, щоб їх запропастити, якби Мойсей, його вибранець, не став йому навпроти на проломі, щоб відвернути його гнів, щоб він їх не знищив.	23 (105-23) И хотел истребить их, если бы Моисей, избранный Его, не стал пред Ним в расселине, чтобы отвратить ярость Его, да не погубит [их].
24 І погордували розкішною землею, не йняли віри його слову.	24 (105-24) И презрели они землю желанную, не верили слову Его;
25 І ремствували у своїх наметах, і на Господній голос не зважали.	25 (105-25) и роптали в шатрах своих, не слушались гласа Господня.
	26 (105-26) И поднял Он руку Свою на них, чтобы низложить их в пустыне,
27 і між народами розсіє їхнє потомство, самих же їх розвіє геть по землях.	27 (105-27) низложить племя их в народах и рассеять их по землям.
28 Злигалися і з Ваал-Пеором і їли жертви мертвих.	28 (105-28) Они прилепились к Ваалфегору и ели жертвы бездушным,
29 Роздратували його вчинками своїми, і впала на них кара.	29 (105-29) и раздражали [Бога] делами своими, и вторглась к ним язва.
30 Тоді устав Пінхас і вчинив розправу, і кара припинилась.	30 (105-30) И восстал Финеес и произвел суд, --и остановилась язва.
31 І полічено йому це за заслугу по всі роди, по віки вічні.	31 (105-31) И [это] вменено ему в праведность в роды и роды во веки.
32 І розгнівали його над Меріва-водами, і через них дізнав і Мойсей лиха.	32 (105-32) И прогневали [Бога] у вод Меривы, и Моисей потерпел за них,
33 Вони бо так допекли його серцю, що в нього вирвалося з уст необачне слово.	33 (105-33) ибо они огорчили дух его, и он погрешил устами своими.
34 Вони не знищили народів, про котрих говорив Господь їм,	34 (105-34) Не истребили народов, о которых сказал им Господь,
35 але з поганами змішались і навчились, як вони, чинити.	35 (105-35) но смешались с язычниками и научились делам их;
36 Узяли служити їхнім божищам, що стали для них петлею.	36 (105-36) служили истуканам их, [которые] были для них сетью,
37 Синів своїх і дочок рідних, жертвували демонам.	37 (105-37) и приносили сыновей своих и дочерей своих в жертву бесам;
38 І проливали кров невинну, кров синів і дочок рідних, що жертвували божищам ханаанським. І осквернилася земля від крови,	38 (105-38) проливали кровь невинную, кровь сыновей своих и дочерей своих, которых приносили в жертву идолам Ханаанским, --и осквернилась земля кровью;
39 і опоганилася вчинками їхніми, і блудними ділами їхніми.	39 (105-39) оскверняли себя делами своими, блудодействовали поступками своими.
40 І скипів гнів Господень на народ свій, і він свою спадщину зненавидів.	40 (105-40) И воспылал гнев Господа на народ Его, и возгнушался Он наследием Своим
41 Він видав їх поганам у руки, їхні ненависники запанували ними.	41 (105-41) и предал их в руки язычников, и ненавидящие их стали обладать ими.
42 І їх гнітили вороги їхні, і вони були підбиті під їхню руку.	42 (105-42) Враги их утесняли их, и они смирялись под рукою их.
43 Багато разів він визволяв їх, вони ж усе бунтувались думкою своєю і падали глибоко за свої провини.	43 (105-43) Много раз Он избавлял их; они же раздражали [Его] упорством своим, и были уничижаемы за беззаконие свое.
44 Та він ізглянувся над їхньою бідою, коли почув був їхні благання.	44 (105-44) Но Он призирал на скорбь их, когда слышал вопль их,
45 Згадав він їм союз свій із ними і змилувався у своїм великім милосерді.	45 (105-45) и вспоминал завет Свой с ними и раскаивался по множеству милости Своей;
46 Він зробив так, що вони знайшли милосердя у всіх, що їх забрали в полон.	46 (105-46) и возбуждал к ним сострадание во всех, пленявших их.
47 Спаси нас, Господи, наш Боже; збери нас із-між народів, щоб прославляти твоє святе ім’я і величатися твоєю похвалою.	47 (105-47) Спаси нас, Господи, Боже наш, и собери нас от народов, дабы славить святое имя Твое, хвалиться Твоею славою.
48 Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки вічні! І нехай увесь народ скаже: «Амінь!» Алилуя!	48 (105-48) Благословен Господь, Бог Израилев, от века и до века! И да скажет весь народ: аминь! Аллилуия!