Йова 31
Libro non riconosciuto. Prova con un'abbreviazione valida (es. Gen, Es, Gv, Sal).
Versetti esaminati
| Біблія | Stuttgartensia - Delitzsch |
|---|---|
| 1 «Я вчинив умову з моїми очима, | щоб на дівицю й не дивились! | 1 בְּרִית כָּרַתִּי לְעֵינָי וּמָה אֶתְבֹּונֵן עַל־בְּתוּלָה |
| 2 І яка доля з висоти від Бога? | Яка спадщина від Всесильного з неба? | 2 וּמֶה ׀ חֵלֶק אֱלֹוהַּ מִמָּעַל וְנַחֲלַת דַּי מִמְּרֹמִים |
| 3 Чи ж не погибель для безбожних? | Чи ж не нещастя лиходіям? | 3 הֲלֹא־אֵיד לְעַוָּל וְנֵכֶר לְפֹעֲלֵי אָוֶן |
| 4 Чи ж він доріг моїх не бачить? | Чи ж він не лічить усіх моїх кроків? | 4 הֲלֹא־הוּא יִרְאֶה דְרָכָי וְכָל־צְעָדַי יִסְפֹּור |
| 5 Чи ж я ходив колись у неправді? | Чи мої ноги бігли за обманом? | 5 אִם־הָלַכְתִּי עִם־שָׁוְא וַתַּחַשׁ עַל־מִרְמָה רַגְלִי |
| 6 Хай мене зважить на вазі правдивій, | хай розпізнає Бог мою невинність! | 6 יִשְׁקְלֵנִי בְמֹאזְנֵי־צֶדֶק וְיֵדַע אֱלֹוהַּ תֻּמָּתִי |
| 7 Коли ж мій крок схибив з дороги, | і моє серце ходило слідом за очима, | коли до рук моїх прилипла якась пляма, | 7 אִם תִּטֶּה אַשֻּׁרִי מִנִּי הַדָּרֶךְ וְאַחַר עֵינַי הָלַךְ לִבִּי וּבְכַפַּי דָּבַק מֻאוּם ׃ פ |
| 8 то хай я сію, а їсть хтось інший, | і пагінці мої хай будуть вирвані з корінням! | 8 אֶזְרְעָה וְאַחֵר יֹאכֵל וְצֶאֱצָאַי יְשֹׁרָשׁוּ |
| 9 А коли якась жінка звела моє серце, | коли я робив засідку під дверима мого ближнього, — | 9 אִם־נִפְתָּה לִבִּי עַל־אִשָּׁה וְעַל־פֶּתַח רֵעִי אָרָבְתִּי |
| 10 то нехай моя жінка для другого меле, | інші нехай злягають з нею! | 10 תִּטְחַן לְאַחֵר אִשְׁתִּי וְעָלֶיהָ יִכְרְעוּן אֲחֵרִין |
| 11 Бо це безславний вчинок; | переступ, що під суд підпадає, | 11 כִּי־ [הוּא כ] (הִיא ק) זִמָּה [וְהִיא כ] (וְהוּא ק) עָוֹן פְּלִילִים |
| 12 вогонь, що пожирає до загуби, | що ввесь мій урожай нищить дощенту. | 12 כִּי אֵשׁ הִיא עַד־אֲבַדֹּון תֹּאכֵל וּבְכָל־תְּבוּאָתִי תְשָׁרֵשׁ |
| 13 Якщо я правом мого раба легковажив | чи рабині, як вони правувалися зо мною, | 13 אִם־אֶמְאַס מִשְׁפַּט עַבְדִּי וַאֲמָתִי בְּרִבָם עִמָּדִי |
| 14 то що чинитиму, коли Бог устане | та розслідить? Що йому відповім я? | 14 וּמָה אֶעֱשֶׂה כִּי־יָקוּם אֵל וְכִי־יִפְקֹד מָה אֲשִׁיבֶנּוּ |
| 15 Хіба не той, що створив мене, створив і його в лоні? | Хіба ж не той самий сотворив нас в утробі? | 15 הֲלֹא־בַבֶּטֶן עֹשֵׂנִי עָשָׂהוּ וַיְכֻנֶנּוּ בָּרֶחֶם אֶחָד |
| 16 Хіба відмовляв я злиденним того, чого вони бажали, | або тьмарив очі вдовиці? | 16 אִם־אֶמְנַע מֵחֵפֶץ דַּלִּים וְעֵינֵי אַלְמָנָה אֲכַלֶּה |
| 17 Хіба я сам з’їдав мій шматок хліба? | Хіба не їв його й сиротина? | 17 וְאֹכַל פִּתִּי לְבַדִּי וְלֹא־אָכַל יָתֹום מִמֶּנָּה |
| 18 Таж я з мого дитинства плекав її, неначе батько, | водив її вже з лона матері моєї! | 18 כִּי מִנְּעוּרַי גְּדֵלַנִי כְאָב וּמִבֶּטֶן אִמִּי אַנְחֶנָּה |
| 19 Коли я бачив бідолаху без одежі, | чи злидаря, який не мав чим укритись, | 19 אִם־אֶרְאֶה אֹובֵד מִבְּלִי לְבוּשׁ וְאֵין כְּסוּת לָאֶבְיֹון |
| 20 хіба мене не благословляли його стегна? | Хіба він вовною з моїх овець не грівся? | 20 אִם־לֹא בֵרֲכוּנִי [חֲלָצֹו כ] (חֲלָצָיו ק) וּמִגֵּז כְּבָשַׂי יִתְחַמָּם |
| 21 А коли на сироту здіймав я руку, | бо бачив оборонця мого в брамі, — | 21 אִם־הֲנִיפֹותִי עַל־יָתֹום יָדִי כִּי־אֶרְאֶה בַשַּׁעַר עֶזְרָתִי |
| 22 то хай відпаде в мене від плеча моє рамено, | і хай моя рука відломиться від ліктя! | 22 כְּתֵפִי מִשִּׁכְמָה תִפֹּול וְאֶזְרֹעִי מִקָּנָה תִשָּׁבֵר |
| 23 Бо страх Божий упав би на мене, | і перед величчю його не міг би я устоятись! | 23 כִּי פַחַד אֵלַי אֵיד אֵל וּמִשְּׂאֵתֹו לֹא אוּכָל |
| 24 Коли б на золото я покладав свою надію, | коли б до щирого золота казав: Ти — моя безпека, | 24 אִם־שַׂמְתִּי זָהָב כִּסְלִי וְלַכֶּתֶם אָמַרְתִּי מִבְטַחִי |
| 25 коли б я тішився моїм великим статком, | рукою моєю багато назбиравши, | 25 אִם־אֶשְׂמַח כִּי־רַב חֵילִי וְכִי־כַבִּיר מָצְאָה יָדִי |
| 26 коли б дививсь на сонце, як воно сяє, | та як пливе велично місяць, | 26 אִם־אֶרְאֶה אֹור כִּי יָהֵל וְיָרֵחַ יָקָר הֹלֵךְ |
| 27 і тайкома пускав моє серце зблудити, | і цілував устами мою руку, — | 27 וַיִּפְתְּ בַּסֵּתֶר לִבִּי וַתִּשַּׁק יָדִי לְפִי |
| 28 це теж був би тяжкий переступ, | бо я б відрікався Бога, що на небі. | 28 גַּם־הוּא עָוֹן פְּלִילִי כִּי־כִחַשְׁתִּי לָאֵל מִמָּעַל |
| 29 Чи я радів з нещастя мого супротивника? | Чи веселився, як його спіткало лихо, — | 29 אִם־אֶשְׂמַח בְּפִיד מְשַׂנְאִי וְהִתְעֹרַרְתִּי כִּי־מְצָאֹו רָע |
| 30 я, що устам моїм не дозволяв грішити, | домагаючись його життя з прокльоном? | 30 וְלֹא־נָתַתִּי לַחֲטֹא חִכִּי לִשְׁאֹל בְּאָלָה נַפְשֹׁו |
| 31 Хіба челядь мого шатра не говорила: | Кого ж він не наситив м’ясом? | 31 אִם־לֹא אָמְרוּ מְתֵי אָהֳלִי מִי־יִתֵּן מִבְּשָׂרֹו לֹא נִשְׂבָּע |
| 32 Чужинець не спав ніколи на вулиці, | перехожому я відчиняв мої двері. | 32 בַּחוּץ לֹא־יָלִין גֵּר דְּלָתַי לָאֹרַח אֶפְתָּח |
| 33 Чи ж я ховав, як то звичайно люди, мої переступи, | скривав у грудях мої хиби, | 33 אִם־כִּסִּיתִי כְאָדָם פְּשָׁעָי לִטְמֹון בְּחֻבִּי עֲוֹנִי |
| 34 боявся бо великої юрби, | лякався погорди кревних, і тому мовчав й не наважився підійти до дверей? | 34 כִּי אֶעֱרֹוץ ׀ הָמֹון רַבָּה וּבוּז־מִשְׁפָּחֹות יְחִתֵּנִי וָאֶדֹּם לֹא־אֵצֵא פָתַח |
| 35 О, коли б уже хтось та мене переслухав! | Ось мій знак! Хай відповість мені Всесильний! | 35 מִי יִתֶּן־לִי ׀ שֹׁמֵעַ לִי הֶן־תָּוִי שַׁדַּי יַעֲנֵנִי וְסֵפֶר כָּתַב אִישׁ רִיבִי |
| 36 Щождо книги, що написав мій позивайло, | то я носитиму її на плечах у себе, | я покладу її, немов вінець, на себе. | 36 אִם־לֹא עַלשִׁ־כְמִי אֶשָּׂאֶנּוּ אֶעֶנְדֶנּוּ עֲטָרֹות לִי |
| 37 Я виявлю йому всі мої кроки; | неначе князь, я наближусь до нього! | 37 מִסְפַּר צְעָדַי אַגִּידֶנּוּ כְּמֹו־נָגִיד אֲקָרֲבֶנּוּ |
| 38 Якщо кричало проти мене моє поле, | і разом з ним плакали його борозни, | 38 אִם־עָלַי אַדְמָתִי תִזְעָק וְיַחַד תְּלָמֶיהָ יִבְכָּיוּן |
| 39 бо я його врожай з’їдав без грошей, | смутив життя його робітників, — | 39 אִם־כֹּחָהּ אָכַלְתִּי בְלִי־כָסֶף וְנֶפֶשׁ בְּעָלֶיהָ הִפָּחְתִּי |
| 40 то хай замість пшениці вродить будяки, | замість ячменю — бур’ян!» | 40 תַּחַת חִטָּה ׀ יֵצֵא חֹוחַ וְתַחַת־שְׂעֹרָה בָאְשָׁה תַּמּוּ דִּבְרֵי אִיֹּוב׃ פ |