| 1 ܘܗܘܐ ܥܠܝ ܦܬܓܡܗ ܕܡܪܝܐ ܠܡܐܡܪ | 1 Надійшло до мене таке слово Господнє: |
| 2 ܒܪܢܫܐ ܣܝܡ ܐ̈ܦܝܟ ܠܐܘܪܚܐ ܕܬܝܡܢܐ ܘܚܘܪ ܠܬܝܡܢܐ ܘܐܬܢܒܐ ܥܠ ܥܒܐ ܕܒܬܝܡܢܐ | 2 «Сину чоловічий! Обернись обличчям на південь, говори до південного краю й пророкуй проти лісу, що в південній країні. |
| 3 ܘܐܡܪ ܠܥܒܐ ܕܒܬܝܡܢܐ ܫܡܥ ܦܬܓܡܗ ܕܡܪܝܐ ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ ܗܐ ܫܒ̇ܩ ܐܢܐ ܒܟ ܢܘܪܐ ܘܬܐܟܘܠ ܟܠܗܘܢ ܩܝܣ̈ܝܟ ܪ̈ܓܝܐ ܘܝܒܝܫ̈ܐ ܘܠܐ ܬܕܥܟ ܫܠܗܒܝܬܐ ܕܡܬܓܘܙܠܐ ܘܢܐ̈ܩܕܢ ܒܗ̇ ܟܠ ܐ̈ܦܝܢ ܡܢ ܬܝܡܢܐ ܘܥܕܡܐ ܠܓܪܒܝܐ | 3 Скажеш до лісу, що в південній країні: Слухай слово Господнє! Так говорить Господь Бог: Ось я запалю в тобі вогонь, що пожере всяке твоє зелене дерево й усяке сухе дерево. Палюче полум’я не погасне. Воно спалить усе від півдня до півночі. |
| 4 ܘܢܚܙܘܢܗ̇ ܟܠ ܒܣܪ ܕܐܢܐ ܡܪܝܐ ܐܘܚ̇ܕܬܗ̇ ܘܠܐ ܬܕܥܟ | 4 Усі зрозуміють, що то я, Господь, запалив його, і воно не погасне.» |
| 5 ܘܐܡ̇ܪܬ ܐܘ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ ܗܐ ܗܢܘܢ ܐܡ̇ܪܝܢ ܠܝ ܡܡܬܠ ܡ̈ܬܠܐ ܐܢܬ | 5 Тоді я скрикнув: «Ой Господи Боже! Вони й так говорять про мене: Чи ж то не той, що приповістками все говорить?» |
| 6 ܘܗܘܐ ܥܠܝ ܦܬܓܡܗ ܕܡܪܝܐ ܠܡܐܡܪ | 6 І надійшло до мене таке слово Господнє: |
| 7 ܒܪܢܫܐ ܣܝܡ ܐ̈ܦܝܟ ܠܐܘܪܫܠܡ ܘܚܘܪ ܒܡܩܕܫܗܘܢ ܘܐܬܢܒܐ ܥܠ ܐܪܥܐ ܕܐܝܣܪܝܠ | 7 „Сину чоловічий! Обернись обличчям до Єрусалиму, говори проти святині й пророкуй проти землі Ізраїля. |
| 8 ܘܐܡܪ ܠܐܪܥܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ ܗܐ ܐܢܐ ܥܠܝܟܝ ܘܐܦܩ ܣܦܣܪܝ ܡܢ ܚܠܬܗ̇ ܘܐܘܒܕ ܡܢܟܝ ܙܕܝܩܐ ܘܚܛܝܐ | 8 Скажеш землі Ізраїля: Так говорить Господь: Ось я на тебе! Я добуду меча мого з піхви й вигублю в тебе праведного й грішника. |
| 9 ܘܥܠ ܕܐܘܒ̇ܕܬ ܡܢܟܝ ܙܕܝܩܐ ܘܚܛܝܐ ܡܛܠ ܗܢܐ ܬܦܘܩ ܣܦܣܪܝ ܡܢ ܚܠܬܗ̇ ܥܠ ܟܠ ܒܣܪ ܡܢ ܬܝܡܢܐ ܘܥܕܡܐ ܠܓܪܒܝܐ | 9 На те, щоб вигубити в тебе праведного й грішника, вийде мій меч із піхви проти всякої плоті від півдня до півночі. |
| 10 ܘܢܕܥܘܢ ܟܠ ܒܣܪ ܕܐܢܐ ܡܪܝܐ ܐܦܩ̇ܬ ܣܦܣܪܝ ܡܢ ܚܠܬܗ̇ ܘܬܘܒ ܠܐ ܬܗܦܘܟ | 10 І взнають усі, що я, Господь, добув мого меча з піхви, і він уже туди не повернеться. |
| 11 ܐܢܬ ܕܝܢ ܒܪܢܫܐ ܐܬܬܢܚ ܒܬܒܪ̈ܐ ܕܚܨܐ ܘܒܡܪܝܪܘܬܐ ܐܬܬܢܚ ܠܥܢܝ̈ܗܘܢ | 11 Ти ж, сину чоловічий, стогни, немов би в тебе ломило в крижах, гірко стогни в них на очу. |
| 12 ܘܐܢ ܐܡ̇ܪܝܢ ܠܟ ܠܡܢܐ ܡܬܬܢܚ ܐܢܬ ܐܡܪ ܠܗܘܢ ܥܠ ܛܒܐ ܕܐܬ̇ܐ ܘܡܬܡܣܝܢ ܟܠܗܘܢ ܠܒ̈ܘܬܐ ܘܡܬܪ̈ܫܠܢ ܟܘܠܗܝܢ ܐ̈ܝܕܝܐ ܘܟܝ̈ܒܢ ܟܘܠܗܝܢ ܪ̈ܘܚܬܐ ܘܟܠܗܝܢ ܒܘܪ̈ܟܐ ܡܪ̈ܕܝܢ ܡ̈ܝܐ ܗܐ ܐܬܬ ܘܗ̇ܘܝܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ | 12 І як питатимуть у тебе: Чого стогнеш? — ти відкажеш: Бо з-за чутки, що надійшла, серце в усіх зомліє, руки в усіх опадуть, усі похнюпляться духом, і задрижать у всіх коліна. Ось вона надійшла, і справдилась“ — слово Господа Бога. |
| 13 ܘܗܘܐ ܥܠܝ ܦܬܓܡܗ ܕܡܪܝܐ ܠܡܐܡܪ | 13 Надійшло до мене таке слово Господнє: |
| 14 ܒܪ ܐܢܫܐ ܐܬܢܒܐ ܘܐܡܪ ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ ܣܝܦܐ ܣܝܦܐ ܐܬܠܛܫ | 14 „Сину чоловічий! Пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Меч, меч нагострений і вичищений. |
| 15 ܘܐܬܛܝܒ ܕܬܩܛܘܠ ܩܛܠܐ ܐܬܠܛܫ ܕܬܒܪܩ ܘܐܬܛܝܒ ܠܡܪܬܥܘ ܠܫܪܒܬܗ ܕܒܪܝ ܘܐܣܠܐ ܟܠ ܩܝܣ | 15 Для величезної різанини його нагострено, і вигладжено, щоб виблискував, неначе блискавиця. О, радуймося, берло мого сина усяким деревом гордує! |
| 16 ܘܝܗܒܗ̣ ܠܛܘܝܒܐ ܘܠܡܐܚܕ ܐܝܕܐ ܕܣܝܦܐ ܠܛܝܫܐ ܘܡܛܝܒܐ ܕܢܫܠܡܝܘܗܝ ܒܐܝܕܐ ܕܩ̈ܛܘܠܐ | 16 І дано його виточити, щоб узяти в руку. Він вигострений, отой меч, він виточений, щоб його дати вбивці у руки. |
| 17 ܓܥܝ ܘܐܝܠܠ ܒܪܢܫܐ ܡܛܠ ܕܗܘ ܗܘܐ ܥܠ ܥܡܝ ܘܥܠ ܟܠܗܘܢ ܪ̈ܘܪܒܢܐ ܕܐܝܣܪܝܠ | 17 Голоси, лементуй; сину чоловічий, бо його звернено проти народу мого, проти всіх Ізраїля князів, призначених на меч разом з моїм народом. Тож удар себе у стегно, |
| 18 ܩܘܫ ܟܦܐ ܡܛܠ ܕܐܙܕܕܩܬ ܗܕܐ ܘܐܢ ܫܪܒܬܐ ܐܣܬܠܝܬ ܠܐ ܬܗܘܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ | 18 бо пробу зроблено! Та й як би воно могло так не статись, навіть якби зосталося зневажливе берло? — слово Господа Бога. |
| 19 ܐܢܬ ܕܝܢ ܒܪܢܫܐ ܐܬܢܒܐ ܘܩܘܫ ܟܦܐ ܐܝܕܐ ܥܠ ܐܝܕܐ ܘܢܬܐܥܦ ܣܝܦܐ ܘܣܝܦܐ ܕܬܠܬܐ ܕܩ̈ܛܝܠܐ ܗܘ ܘܣܝܦܐ ܕܩ̈ܛܝܠܐ ܕܪܒܐ ܗܘ ܕܡܙܝܥ ܠܗܘܢ | 19 Ти ж, сину чоловічий, пророкуй, сплесни руками! Нехай меч той подвоїться, потроїться! Це меч різанини, це меч великої різанини, що їм загрожує навколо, |
| 20 ܕܢܬܬܒܪ ܠܒܗܘܢ ܘܢܣܓܘܢ ܟܪ̈ܝܗܐ ܒܟܠ ܬܪ̈ܥܝܗܘܢ ܐܫܠܡ̇ܬ ܐܢܘܢ ܠܣܝܦܐ ܕܠܛܝܫ ܘܡܒܪܩ ܘܡܛܝܒ ܠܩܛܠܐ | 20 щоб серця мліли, щоб жертв було багато. На всіх воротях їх я поставив грізний меч. Ой горе! Він зготований на те, щоб блискавки кидати, вичищений на різанину. |
| 21 ܚܡܣܢܝ ܝܡܝܢܝ ܘܚܡܣܢܝ ܣܡܠܝ ܠܐܬܪ ܕܡܛܝ̈ܒܢ ܐ̈ܦܝ | 21 Січи праворуч і ліворуч, куди б не повернулось твоє вістря! |
| 22 ܐܦ ܐܢܐ ܐܩܘܫ ܟܦܐ ܐܝܕܝ ܥܠ ܐܝܕܝ ܘܐܢܝܚ ܚܡܬܝ ܐܢܐ ܡܪܝܐ ܐܡ̇ܪܬ | 22 Я теж плескатиму руками і зжену гнів мій. Я, — Господь, — сказав це.“ |
| 23 ܘܗܘܐ ܥܠܝ ܦܬܓܡܗ ܕܡܪܝܐ ܠܡܐܡܪ | 23 Надійшло до мене таке слово Господнє: |
| 24 ܐܢܬ ܕܝܢ ܒܪܢܫܐ ܥܒܕ ܠܟ ܬܪ̈ܬܝܢ ܐܘܪ̈ܚܢ ܕܢܐܬܐ ܣܝܦܗ ܕܡܠܟܐ ܕܒܒܠ ܘܡܢ ܐܪܥܐ ܚܕܐ ܢܦܩܘܢ ܬܪ̈ܝܗܘܢ ܘܐܝܕܐ ܓܒܝܬܐ ܥܠ ܪܝܫ ܐܘܪܚܐ ܕܡܕܝܢܬܐ ܓܒܝܬܐ | 24 „Ти ж, сину чоловічий, накресли собі два шляхи, якими прийде меч царя вавилонського. З однієї землі вийдуть обидва. Викарбуй далі знак, викарбуй його на початку дороги, що веде в місто. |
| 25 ܘܥܒܕ ܐܘܪܚܐ ܕܢܐܬܐ ܣܝܦܐ ܥܠ ܪܒܬ ܕܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ ܘܥܠ ܝܗܘܕܐ ܘܥܠ ܐܘܪܫܠܡ ܥܫܝܢܬܐ | 25 Накресли шлях, щоб меч дійшов до Раббату синів Аммона, а в Юдеї — до єрусалимської твердині, |
| 26 ܡܛܠ ܕܩܡ ܡܠܟܐ ܕܒܒܠ ܥܠ ܪܝܫ ܐܘܪܚܐ ܕܦܠܫܬ ܐܘܪ̈ܚܬܐ ܠܡܩܨܡ ܩܨܡܐ ܫܕܐ ܓܐܪܐ ܘܫܐܠ ܒܦܬܟܪ̈ܐ ܚܙܐ ܒܫܘܒܚܗ | 26 бо цар вавилонський стоїть на розпутті, на перехресті двох шляхів, щоб кинути жереб. Він перемішує стріли, питає терафи, розглядає печінку. |
| 27 ܘܒܝܡܝܢܗ ܗܘܐ ܩܨܡܐ ܥܠ ܐܘܪܫܠܡ ܕܢܟܡܢ ܥܠܝܗ̇ ܟܡܐ̈ܢܐ ܘܢܦܬܚ ܦܘܡܗ ܒܥܘܫܢܗ ܘܢܪܝܡ ܩܠܗ ܒܩܥܬܐ ܘܢܩܝܡ ܬ̈ܠܠܐ ܠܘܩܒܠ ܬܪ̈ܥܝܗ̇ ܘܢܟܡܢ ܟܡܐ̈ܢܐ ܘܢܒܢܐ ܕܘܩ̈ܐ | 27 у правій руці в нього жереб на Єрусалим, щоб поставити тарани, щоб розтулити уста та повеліти різанину, щоб голосно кричати військовим кличем, поставити тарани проти брами, насипати вал, будувати рухомі башти. |
| 28 ܘܢܗܘܐ ܠܗܘܢ ܐܝܟ ܩܨܡܐ ܣܪܝܩܐ ܠܘܩܒܠ ܥܝ̈ܢܝܗܘܢ ܘܗܘ ܢܬܕܟܪ ܥܘ̣ܠܐ ܘܢܬܬܚܕ | 28 Та це їм видавалось пустою ворожбою, бо вони мали за собою врочисті клятьби. Він же пригадує їм їхню несправедливість, щоб вони впіймались. |
| 29 ܡܛܠ ܗܢܐ ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ ܥܠ ܕܐܬܕܟܪܬܘܢ ܥܘ̣ܠܟܘܢ ܒܫܒܝܬܐ ܕܚ̈ܛܗܝܟܘܢ ܘܚܙܝܬܘܢ ܚ̈ܛܗܝܟܘܢ ܘܟܠܗܝܢ ܨܢܥܬ̈ܟܘܢ ܒܐܝܕܐ ܬܬܚܕܘܢ | 29 Тим то ось як говорить Господь Бог: Тому, що ви пригадуєте вашу несправедливість, виявляючи переступи ваші й показуючи всіма вашими вчинками гріхи ваші, тому що ви нагадуєте про себе, — ви будете схоплені. |
| 30 ܐܢܬ ܕܝܢ ܛܢܦܐ ܚܛܝܐ ܪܒܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܕܡܛܐ ܝܘܡܟ ܘܙܒܢܐ ܕܥܘ̣ܠܟ ܘܚܪܬܟ | 30 Ти ж, безчесний, беззаконний князю Ізраїля, на якого прийшов день разом з кінцем твоєї безбожності! , — |
| 31 ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ ܣܒ ܡܢܟ ܡܨܢܦܬܐ ܘܐܢܝܚ ܡܢܟ ܟܠܝܠܐ ܡܟܝܟܐ ܐܪܝܡ ܘܪܡܐ ܐܡܟ | 31 так говорить Господь Бог: Здійми корону, скинь вінець! Це вже минулось! Те, що було внизу, піде вгору, а те, що було вгорі, піде наниз! |
| 32 ܘܐܦ ܗܕܐ ܠܥܘ̣ܠܐ ܘܠܥܬܐ ܐܥܒܕܝܗ̇ ܥܕܡܐ ܕܢܐܬܐ ܡ̇ܢ ܕܕܝܠܗ ܗܘ ܕܝܢܐ ܘܐܫܠܡܝܘܗܝ ܠܗ | 32 Руїну, руїну, руїну зроблю з нього; і його не буде, покіль не прийде той, хто має на нього право й кому я віддам його. |
| 33 ܐܢܬ ܕܝܢ ܒܪܢܫܐ ܐܬܢܒܐ ܘܐܡܪ ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܐ ܡܪ̈ܘܬܐ ܥܠ ܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ ܘܥܠ ܚܣܕܗܘܢ ܘܐܡܪ ܣܝܦܐ ܣܝܦܐ ܕܡܛܝܒ ܠܩܛܠܐ ܘܠܛܝܫ ܘܡܒܪܩ | 33 Ти ж, сину чоловічий, пророкуй і скажи: Так говорить Господь Бог про аммоніїв та про їхню зневагу; скажи: Меч, меч уже добутий для різанини, вичищений, щоб нищив, щоб блищав, |
| 34 ܥܠ ܚܙܘܟܘܢ ܣܪܝܩܐ ܘܥܠ ܩܨܡܟܘܢ ܕܓܠܐ ܠܡܬܠܟ ܥܠ ܨܘܪ̈ܝܗܘܢ ܕܚ̈ܛܝܐ ܥ̇ܘ̈ܠܐ ܕܡܛܐ ܝܘܡܗܘܢ ܘܙܒܢܐ ܕܥܘ̇ܠܗܘܢ ܘܩܨܗܘܢ | 34 тим часом, як тебе обдурюють видіннями пустими і брехню тобі ворожать, щоб його прикласти до шиї грішників безчесних, день яких прийшов разом з кінцем їхньої безбожности. |
| 35 ܐܬܚܡܠ ܒܚܠܬܟ ܒܐܬܪܐ ܕܐܬܝܠܕܬ ܒܗ ܘܬܡܢ ܐܕܘܢܟ | 35 Сховай його назад у піхву. На тому місці, де створено тебе, у землі, де ти народився, буду тебе судити. |
| 36 ܘܐܫܘܕ ܥܠܝܟ ܪܘܓܙܝ ܘܒܢܘܪܐ ܕܚܡܬܝ ܐܦܘܚ ܒܟ ܘܐܫܠܡܟ ܒܐܝܕܐ ܕܓܒܪ̈ܐ ܒܥܪ̈ܝܪܝܐ ܕܣܥ̇ܪ̈ܝܢ ܚܒܠܐ | 36 Виллю на тебе гнів мій, дихну на тебе вогнем мого обурення, видам тебе в руки жорстоким людям, майстрам руйнування. |
| 37 ܘܬܗܘܐ ܡܐܟܘܠܬܐ ܠܢܘܪܐ ܘܕܡܟ ܢܗܘܐ ܒܓܘ ܐܪܥܐ ܘܠܐ ܬܬܕܟܪ ܡܛܠ ܕܐܢܐ ܐܢܐ ܡܪܝܐ ܡܠܠ̇ܬ | 37 Ти станеш здобиччю вогню; кров твою розіллють по землі; не буде й згадки більш про тебе, бо то я, Господь, сказав так.“ |
