Lamentazioni ܐܘܠܝ̈ܬܐ 4

1 2 3 4 5
Versetti esaminati

Torna indietro

Peshitta ܦܫܝܼܛܬܵܐ Біблія
1 ܐ̣ܝܟܢܐ ܡܣܬ̣ܠܐ ܕܗܒܐ ܛܒ̇ܐ ܘܫ̇ܢܐ ܨܘܒܥܐ ܫܦܝܪܐ. ܡܫ̈ܬܕܝܢ ܟܐ̈ܦܐ ܕܩܘܕܫܐ̣ ܒܪܝܫ ܟܠܗܘܢ ܫ̈ܘܩܐ ܰ1 Як потемніло золото, ой, як змінилося золото найліпше! Розкидане святе каміння по рогах усіх вулиць!
2 ܒ̈ܢܝ ܨܗܝܘܢ ܝܩܝܪ̈ܐ ܕܡܝܬܪ̣̈ܝܢ ܗܘܘ ܡܢ ܟܐ̈ܦܐ ܛܒ̈ܬܐ̣. ܐ̣ܝܟܢܐ ܐܬܚܫ̣ܒܘ ܐܝܟ ܡܐܢܐ ܕܚܨܦܐ ܥ̇ܒܕ ܐ̈ܝܕܝܐ ܕܦܚܪܐ ܰ2 Сини Сіону дорогії, що їх, немов щире золото, цінували, — ось мають вартість глиняного посуду, роботи ганчарських рук!
3 ܓ̈ܠܝ ܐܝܟ ܝܪ̈ܘܪܐ ܬܕܝ̈ܗܝܢ̣ ܘܐܝܢܩ ܓܪ̈ܝܗܝܢ. ܗܘ̣ܬ ܒܪܬ ܥܡܝ ܠܡܚܘܬܐ̣ ܕܠܝܬ ܠܗ̇ ܐܣܝܘܬܐ. ܘܐܝܟ ܢܥܡ̇ܐ ܒܡܕܒܪܐ ܰ3 Навіть шакали дають груди, своїх щеняток годують; дочка ж мого народу стала жорстока, мов струсі в пустині.
4 ܕܒ̣ܩ ܠܫܢܗ ܕܝܠܘܕܐ ܠܫܡܝ ܚܟܗ ܒܨܗܝܐ. ܛ̈ܠܝܐ ܫܐ̣ܠܘ ܠܚܡܐ̣. ܘܠܝܬ ܕܩܨ̇ܐ ܝܗ̇ܒ ܠܗܘܢ ܰ4 Язик від спраги в немовлятка до піднебіння прилипає; маленькі дітки просять хліба, та нікому їм дати.
5 ܗ̇ܢܘܢ ܕܐܟ̇ܠܝܢ ܗܘܘ ܦܘܢ̈ܩܐ̣. ܗܐ ܣܝܡ̣ܝܢ ܒܫ̈ܘܩܐ. ܕܐܬܪܒ̇ܝܘ ܥܠ ܙܚܘܪ̈ܝܬܐ̣. ܗܐ ܕܡܟ̣ܝܢ ܒܩ̈ܩܠܬܐ ܰ5 Хто споживав ласощі, по вулицях із голоду умліває; а хто на пурпурі був вихований, той тулиться до гною.
6 ܘܣܓ̣ܝ ܥܘ̣ܠܗ̇ ܕܒܪܬ ܥܡܝ̣ ܡܢ ܚܛܝܬܗ̇ ܕܣܕܘܡ. ܕܐܬܗ̣ܦܟܬ̇ ܡܢ ܫܠܝܐ̣ ܘܠܐ ܠܐ̣ܝ ܒܗ̇ ܐܝ̈ܕܝܐ ܰ6 Безбожність бо дочки народу мого більша, ніж гріх Содому, який зруйновано за хвилину, і руки над тим не трудились.
7 ܕܟܝܘ ܢܙܝܪ̈ܝܗ̇ ܡܢ ܬܠܓܐ̣. ܘܚܘܪܘ ܡܢ ܚܠܒܐ ܒܡܪ̈ܥܝܬܗܘܢ. ܣܡܩܘ ܓܪ̈ܡܝܗܘܢ ܡܢ ܣܪܕܘܢ ܘܡܢ ܣܦܝܠܐ ܓܘܫܡܗܘܢ ܰ •7 Князі його були над сніг чистіші, вони були від молока біліші, тіло в них було рум’яне над коралі, сафір — їхня шкіра.
8 ܚܫ̣ܟ ܡܢ ܫܘܚܪ̈ܐ ܚܙܘܗܘܢ̣ ܘܠܐ ܐܬܝܕܥܘ ܒܫ̈ܘܩܐ. ܩܦܘܕ ܡܫܟܗܘܢ ܥܠ ܓܪ̈ܡܝܗܘܢ. ܝܒ̣ܫ̇ ܘܗܘ̣ܐ̣ ܐܝܟ ܩܝܣܐ ܰ •8 Обличчя їхнє стало чорніше за вугіль, на вулиці їх не впізнати; шкіра в них до кісток прилипла, засохла, немов задеревіла.
9 ܛܒ̈ܝܢ ܗܘܘ ܩ̈ܛܝܠܝ ܚܪܒܐ ܡܢ ܩ̈ܛܝܠܝ ܟܦܢܐ. ܕܕܒ̣ܘ̣ ܐܝܟ ܗ̇ܢܘܢ ܕܡܡ̇ܚܝܢ ܘܫ̣ܕܝܢ ܒܚܩܠܐ ܰ •9 Ліпше тим, що від меча полягли, ніж тим, що з голоду загинули; бо ці конали, виснажені, від нестачі плодів з поля.
10 ܐܝ̈ܕܝ ܢܫ̈ܐ ܡܪ̈ܚܡܢܝܬܐ ܒܫ̇ܠ ܒ̈ܢܝܗܝܢ̣. ܘܗܘ̣ܘ ܠܗܝܢ ܠܡܐܟܘܠܬܐ ܒܬܒܪܗ̇ ܕܒܪܬ ܥܡܝ ܰ10 Своїми ж руками ніжні жінки варили власних дітей, що для них за їжу стали тоді, як гинули дочки народу мого.
11 ܫܡ̇ܠܝ ܡܪܝܐ ܚܡܬܗ: ܘܐܫ̣ܕ ܚܡܬܐ ܕܪܘܓܙܗ. ܘܫܒ̣ܩ ܢܘܪܐ ܒܨܗܝܘܢ̣ ܘܐܟܠ̣ܬ ܫܬ̈ܐܣܝܗ̇ ܰ •11 Виладував Господь своє обурення; він вилив палкий гнів свій, запалив вогонь на Сіоні, який пожер його основи.
12 ܘܠܐ ܗܝܡܢܘ ܡ̈ܠܟܐ ܕܐܪܥܐ ܘܟܠܗܘܢ ܥܡܘܪ̈ܝܗ̇ ܕܬܒܝܠ. ܕܐܬܐ ܘܥܐ̇ܠ ܒܥܠܕܒܒܐ ܘܐܠܘܨܐ ܒܬܪ̈ܥܝܗ̇ ܕܐܘܪܫܠܡ ܰ12 Не вірили царі землі й усі мешканці світу, що супостат і ворог увійде в ворота єрусалимські.
13 ܡܛܠ ܚ̈ܛܗܐ ܕܢܒܝ̈ܝܗ̣̇ ܘܥܘ̣ܠܐ ܕܟܗ̈ܢܝܗ̇. ܕܐܫܕܘ ܒܓܘܗ̇ ܕܡܐ ܕܙܕܝܩ̈ܐ ܰ ܰ13 А все те за гріхи його пророків, за його священиків переступи, що серед нього проливали кров праведників.
14 ܢܕܘ ܪ̈ܘܪܒܢܝܗ̇ ܒܫ̈ܘܩܝܗ̇ ܘܐܬܦܠܦܠܘ ܒܕܡܐ. ܘܠܐ ܐܫܟ̣ܚܘ ܕܢܩܪܒܘܢ ܠܠܒ̈ܘܫܝܗܘܢ ܰ •14 Вони, немов сліпі, вулицями блукали, заплямлені кров’ю, так що не можна було приторкнутись до їхньої одежі.
15 ܦܪܘܫܘ ܡܢܗܘܢ ܘܛܡ̈ܐܐ ܩܪܘ ܐܢܘܢ. ܥܒܪܘ̇ ܥܒܪܘ ܘܠܐ ܬܬܩܪܒܘܢ ܠܗܘܢ ܡ̣ܛܠ ܕܐܪܓܙܘ̣ ܐܦ ܐܬܛܪܦܘ. ܐܡܪܘ ܒܝܬ ܥܡ̈ܡܐ̣. ܕܬܘܒ̣ ܠܐ ܢܘܣܦܘܢ ܠܡܥܡܪ ܰ15 «Геть! Нечистий!» — до них кричали. «Геть, геть, не приторкайтесь!» І якщо втікали, блукаючи між народами, не сміли там проживати.
16 ܦܪܨܘܦܗ ܕܡܪܝܐ ܦ̇ܠܓ ܐܢܘܢ. ܘܠܐ ܢܘܣܦ ܠܡܚܪ ܒܗܘܢ. ܒܐ̈ܦܝ ܟܗ̈ܢܐ̣ ܠܐ ܢܣ̣ܒܘ. ܘܥܠ ܣ̈ܒܐ ܠܐ ܪܚ̇ܡܘ ܰ16 Сам Господь порозсівав їх, щоб на них більш не глядіти. Не було до священиків поваги, ані до старших милосердя.
17 ܥܕ ܩܝܡ̣ܝܢ̣ܢ ܚܫ̣ܟ ܥܝܢ̈ܝܢ ܡܢ ܥܘܕܪܢܢ. ܣܪܝܩܐܝܬ ܕܩܘ ܕܘܩ̈ܝܢ ܠܘܬ ܥܡܐ ܕܠܐ ܦܪܩ̇ ܰ17 Досі виснажуються наші очі, сподіваючись на ту марну допомогу; з наших башт ми виглядали за народом, що не міг спасти нас.
18 ܨܕܘ ܠܕܕܩܕܩܝܢ ܠܕܡܗ̇ܠܟܝܢ ܒܫܘܩܐ ܰ ܩ̣ܪܒ ܩܨ̇ܢ ܡܠ̣ܘ ܝܘܡ̈ܝܢ. ܡܛܠ ܕܐܬ̣ܐ ܥܕܢܢ18 І вони підглядали наші кроки, так, що ми не могли ходити по майданах. Близько кінець наш, сповнились дні наші, бо надійшов кінець наш!
19 ܩ̈ܠܝܠܝܢ ܗܘܘ ܪ̈ܕܘܦܝܢ ܡܢ ܢܫܪ̈ܝ ܫܡܝܐ. ܥܠ ܛܘܪ̈ܐ̣ ܪܕܦܘܢ. ܘܒܡܕܒܪܐ̣ ܐܬ̇ܟܡܢܘ ܠܢ ܰ19 Ті, що нас гнали, були прудкіші, ніж орли попід небесами; вони по горах за нами гнались, у пустині на нас засідали.
20 ܪܘܚܐ ܕܐ̈ܦܝܢ ܡܫܝܚܗ ܕܡܪܝܐ ܐܬܬܚܕ ܒܓܘܡܨܗܘܢ. ܗ̇ܘ ܕܐܡܪܢ ܕܒܛܠܠܗ ܢܚ̣ܐ ܒܝܬ ܥܡ̈ܡܐ ܰ20 Дух наших ніздер, помазаник Господній, потрапив у їхні ями. Про нього ми казали: «Під його тінню житимемо посеред народів.»
21 ܕܘܨܝ ܘܚܕܝ ܒܪܬ ܐܕ̇ܘܡ ܕܝܬܒܐ ܒܐܪܥܐ ܕܥܘܨ. ܐܦ ܠܟܝ̣ ܢܡ̣ܛܐ ܟܣܐ. ܕܬܕܘܝ̣ܢ ܘܬܬܛܪܦܝܢ ܰ21 Радуйся й веселись, дочко едомська, що живеш у краї Уц! Прийде й до тебе чаша, вп’єшся і ти та й засвітиш тілом.
22 ܓܡ̣̇ܪܘ ܚ̈ܛܗܝܟܝ ܒܪܬ ܨܗܝܘܢ. ܬܘܒ̣ ܠܐ ܢܘܣܦ ܠܡܓܠܝܘܬܟܝ. ܐܬܦ̣ܩܕܘ ܚ̈ܘܒܝܟܝ ܒܪܬ ܐܕܘܡ ܐܬܓܠܝܘ ܚ̈ܛܗܝܟܝ22 Скінчилась кара за твоє беззаконство, о дочко сіонська, він не займе тебе більше в полон! Твої ж провини, о дочко едомська, і гріхи твої викриє він, покарає!