| 1 ܫܬܘ̈ܩܝܢ ܓܙܪ̈ܬܐ ܘܨܘ̈ܬܝܢ ܐܡ̈ܘܬܐ ܡܢ ܪܘܚܩܐ ܡܪܝܐ ܩܪܢܝ ܘܡܢ ܡܪܒܥܐ ܘܡܢ ܟܪܣܗ̇ ܕܐܡܝ ܕܟܪ ܫܡܝ | 1 Слухайте мене, острови, вважайте, ви, далекі народи! Господь покликав мене від утроби, від лона матері моєї назвав моє ім’я. |
| 2 ܥܒܕ ܦܘܡܝ ܐܝܟ ܣܝܦܐ ܚܪܝܦܐ ܘܒܛܠܠܐ ܕܐܝܕܗ ܛܫܝܢܝ ܥܒܕܢܝ ܐܝܟ ܓܐܪܐ ܓܒܝܐ ܘܒܩܛܪܩܗ ܣܬܪܢܝ | 2 Зробив уста мої, немов гострий меч, сховав мене в тіні своєї руки. Виробив мене, наче гостру стрілу, сховав мене у своєму сагайдаці. |
| 3 ܘܐܡܪ ܠܝ ܥܒܕܝ ܐܢܬ ܐܝܣܪܝܠ ܕܒܟ ܡܫܬܒܚ ܐܢܐ | 3 І сказав мені: «Ти слуга мій, у тобі я прославлюся.» |
| 4 ܘܠܐ ܐܡ̇ܪܬ ܠܙܪܥܗ ܕܝܥܩܘܒ ܕܣܪܝܩܐܝܬ ܠܐ̇ܝܬ ܘܝܗ̇ܒܬ ܚܝܠܝ ܠܣܪܝܩܘܬܐ ܫܪܝܪܐܝܬ ܕܝܢܝ ܩܕܡ ܡܪܝܐ ܘܥ̇ܒܕܝ ܩܕܡ ܐܠܗܝ | 4 А я сказав: «Дарма я трудився, на ніщо витрачав силу. Та моє право у Господа, моя заплата в Бога мого.» |
| 5 ܗܫܐ ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܝܐ ܕܓܒܠܢܝ ܒܡܪܒܥܐ ܕܐܗܘܐ ܠܗ ܥܒܕܐ ܘܐܦܢܐ ܠܝܥܩܘܒ ܠܘܬܗ ܘܠܐܝܣܪܝܠ ܐܟܢܫ ܐܫܬܒܚ̇ܬ ܩܕܡ ܡܪܝܐ ܘܐܠܗܝ ܗܘܐ ܥܘܫܢܝ | 5 А тепер каже Господь, що сотворив мене вже від утроби на те, щоб я був його слугою, щоб навернув Якова до нього та щоб зібрав Ізраїля до нього, — бо я прославився в очах Господніх, і Бог мій — моя сила. |
| 6 ܘܐܡܪ ܙܥܘܪܝܐ ܗܝ ܕܬܗܘܐ ܠܝ ܥܒܕܐ ܘܬܩܝܡ ܫܒܛܐ ܕܝܥܩܘܒ̈ ܘܬܦܢܐ ܢܘܪܒܗ ܕܐܝܣܪܐܝܠ ܝܗܒ̇ܬܟ ܢܘܗܪܐ ܠܥܡ̈ܡܐ ܕܬܗܘܐ ܦܘܪܩܢܝ ܥܕܡܐ ܠܣ̈ܘܦܝܗ̇ ܕܐܪܥܐ | 6 Він мовив: «Того мало, що ти слуга мій, щоб відновити потомство Якова, щоб привести назад тих, які спаслися з-поміж: Ізраїля. Я зроблю тебе світлом народів, щоб моє спасіння дійшло до кінців світу.» |
| 7 ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܝܐ ܩܕܝܫܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܘܦܪܘܩܗ ܠܕܡܣܬܠܝܐ ܢܦܫܗ ܠܕܡܣܠܝ ܡܢ ܥܡܐ ܘܡܢ ܥܒ̈ܕܐ ܕܫ̈ܠܝܛܢܐ ܡ̈ܠܟܐ ܢܚܙܘܢ ܘܢܩܘܡܘܢ ܘܫ̈ܠܝܛܢܐ ܢܣܓܕܘܢ ܠܗ ܡܛܠ ܡܪܝܐ ܕܡܗܝܡܢ ܩܕܝܫܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܕܓܒܟ | 7 Так говорить Господь, Спаситель Ізраїля і його Святий, до зневаженого людьми, до погордженого в народі, до слуги у можновладних: «Царі побачать тебе і встануть, князі поклоняться заради Господа, що об’явивсь як вірний, заради Святого Ізраїля, що тебе вибрав.» |
| 8 ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܝܐ ܒܙܒܢܐ ܕܨܒܝܢܐ ܥܢ̇ܝܬܟ ܘܒܝܘܡܐ ܕܦܘܪܩܢܐ ܥܕܪܬܟ ܘܓܒ̇ܠܬܟ ܘܝܗ̇ܒܬܟ ܩܝܡܐ ܠܥܡܐ ܘܢܘܗܪܐ ܠܥܡ̈ܡܐ ܕܬܩܝܡ ܐܪܥܐ ܘܬܐܪܬ ܝܪܬܘܬܐ ܕܚܪ̈ܒܬܐ | 8 Так говорить Господь: «Я вислухаю тебе в час сприятливий, у день спасіння тобі допоможу. Я збережу тебе і поставлю тебе у завіт народу, щоб обновити землю, щоб розділити спустошену спадщину, |
| 9 ܘܬܐܡܪ ܠܐܣܝܪ̈ܐ ܕܦܘܩܘ ܘܠܚܒܝ̈ܫܐ ܕܐܬܓܠܘ ܥܠ ܐܘܪ̈ܚܬܐ ܢܪܥܘܢ ܘܒܟܠܗܘܢ ܫ̈ܒܝܠܐ ܡܪ̈ܥܝܬܗܘܢ | 9 щоб сказати в’язням: Виходьте! , а тим, що в пітьмі: Покажіться! Вони пастимуться при дорогах; їхні пасовиська будуть по всіх верховинах. |
| 10 ܠܐ ܢܟܦܢܘܢ ܘܠܐ ܢܨܗܘܢ ܘܠܐ ܢܟܐ ܐܢܘܢ ܫܘܒܐ ܘܫܡܫܐ ܡܛܠ ܕܡܪܚܡܢܗܘܢ ܢܕܒܪ ܐܢܘܢ ܘܠܡܒ̈ܘܥܐ ܕܡ̈ܝܐ ܢܝܬܐ ܐܢܘܢ | 10 Ні голоду, ні спраги не зазнають; не вдарить на них ні палючий вітер, ані сонце, бо той, що жалує їх, буде їх водити, приведе їх на джерела водні. |
| 11 ܐܥܒܕ ܟܠܗܘܢ ܛܘܪ̈ܐ ܐܘܪ̈ܚܬܐ ܘܫ̈ܒܝܠܐ ܢܬܬܪܝܡܘܢ | 11 Зроблю дорогами всі гори, шляхи будуть піднесені. |
| 12 ܗܠܝܢ ܢܐܬܘܢ ܡܢ ܪܘܚܩܐ ܘܗܠܝܢ ܡܢ ܓܪܒܝܐ ܘܗܠܝܢ ܡܢ ܝܡܐ ܘܡܢ ܝܡܐ ܕܣܢܝܡ | 12 Ось ці приходять іздаля, ці з півночі і з заходу, а ті з Сінім-країни.» |
| 13 ܫܒܚܘ ܫܡܝܐ ܘܕܘܨܝ ܐܪܥܐ ܐܬܦܨܚܘ ܛܘܪ̈ܐ ܒܬܫܒܘܚܬܐ ܡܛܠ ܕܒܝܐ ܡܪܝܐ ܠܥܡܗ ܘܪܚܡ ܥܠ ܒ̇ܝܫ̈ܘܗܝ | 13 Ликуйте, небеса, радуйся, земле, гукайте весело, ви, гори, бо Господь утішив свій люд і змилосердився над його пригніченими. |
| 14 ܘܐܡܪܬ ܨܗܝܘܢ ܕܫܒܩܢܝ ܡܪܝܐ ܘܡܪܝܐ ܛܥܢܝ | 14 А Сіон сказав: «Господь мене покинув, забув мене Владика мій!» |
| 15 ܐܢ ܛܥ̇ܝܐ ܐܢܬܬܐ ܥܘܠܗ̇ ܘܠܐ ܡܪܚܡܐ ܥܠ ܒܪ ܡ̈ܥܝܗ̇ ܐܦܢ ܗܠܝܢ ܢ̈ܛܥܝܢ ܐܢܐ ܠܐ ܐܛܥܝܟܝ | 15 Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду. |
| 16 ܗܐ ܥܠ ܦܣ̈ܐ ܕܐ̈ܝܕܝ ܪܫܡ̇ܬܟܝ ܘܫܘܪ̈ܝܟܝ ܠܘܩܒܠܝ ܐܢܘܢ ܐܡܝܢܐܝܬ | 16 Глянь! Я записав тебе в себе на долонях, мури твої завжди передо мною. |
| 17 ܒܥܓܠ ܒܢܝ̈ܟܝ ܡܣܚ̈ܦܢܝܟܝ ܘܡܚܪ̈ܒܢܝܟܝ ܡܢܟܝ ܢܦܩܘܢ | 17 Будівничі ось твої збігаються, а руїнники твої й спустошники твої тебе кидають. |
| 18 ܐܪܝܡܝ ܥܝܢ̈ܝܟܝ ܠܚܕܪ̈ܝܟܝ ܘܚܙܝ ܕܟܠܗܘܢ ܡܬܟܢܫܝܢ ܘܐ̇ܬܝܢ ܠܟܝ ܚܝ ܐܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܝܐ ܕܟܠܗܘܢ ܐܝܟ ܨܒܬܐ ܬܠܒܫܝܢ ܘܬܬܟܠܠܝܢ ܐܝܟ ܟܠܬܐ | 18 Поглянь навколо очима твоїми, подивися! Усі вони зібрались, ідуть до тебе. Як живу я, — слово Господнє, — усіма ними, немов окрасою, ти вберешся, як молода, ними ти оздобишся. |
| 19 ܡܛܠ ܕܚܪ̈ܒܬܟܝ ܘܨܕܝ̈ܬܟܝ ܘܐܪܥܐ ܕܣܚܝܦܘܬܟܝ ܡܟܝܠ ܬܬܐܠܨ ܡܢ ܝܬܒܐ ܘܢܥܪܩܘܢ ܒ̈ܠܘܥܝܟܝ | 19 Бо румовища твої і твої руїни і розвалена твоя країна будуть тісні для твоїх мешканців, а ті, що тебе проковтували, відійдуть далеко. |
| 20 ܬܘܒ ܢܐܡܪܘܢ ܒܐ̈ܕܢܝܟܝ ܒܢ̈ܝ ܡܓܙܝܘܬܟܝ ܐܠܝܨ ܗܘ ܠܢ ܐܬܪܐ ܐܬܩܪܒ ܠܢ ܢܬܒ | 20 І тоді діти, про яких ти гадала, що вони загинули, знову тобі на вухо скажуть: «Мало для мене місця, посунься, щоб я міг оселитися.» |
| 21 ܘܬܐܡܪܝܢ ܒܠܒܟܝ ܡܢܘ ܝܠܕ ܠܝ ܗܠܝܢ ܕܗܐ ܐܢܐ ܡܓܙܝܬܐ ܐܢܐ ܘܡܫܘܚܕܬܐ ܓܠܝܬܐ ܘܡܕܘܕܬܐ ܗܠܝܢ ܡ̇ܢ ܪܒܝ ܐܢ ܐܢܐ ܗܐ ܐܫܬܚ̇ܪܬ ܒܠܚܘܕܝ ܗܠܝܢ ܐܝܟܐ ܗܘܘ | 21 Ти скажеш у своїм серці: «Хто мені породив цих? Таж я була бездітна й безплідна. Хто мені цих виховав? Я самітною була зосталася. Звідкіль вони взялися?» |
| 22 ܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܝܐ ܐܠܗܐ ܗܐ ܡܪܝܡ ܐܢܐ ܐܝܕܝ ܥܠ ܥܡ̈ܡܐ ܘܠܥܡ̈ܡܐ ܐܪܝܡ ܐܬܐ ܘܢܝܬܘܢ ܠܒܢ̈ܝܟܝ ܥܠ ܐ̈ܝܕܝܗܘܢ ܘܠܒ̈ܢܬܟܝ ܥܠ ܟܬ̈ܦܬܗܘܢ ܢܫܩܠܘܢ | 22 Так каже Господь Бог: «Ось я підніму мою руку до народів, і до племен виставлю мій стяг. І приведуть синів твоїх в обіймах, і принесуть дочок твоїх на плечах. |
| 23 ܘܢܗܘܘܢ ܡ̈ܠܟܐ ܡܪ̈ܒܝܢܝܟܝ ܘܪ̈ܘܪܒܢܝܬܗܘܢ ܡܝܢܩܢܝ̈ܬܟܝ ܘܥܠ ܐ̈ܦܝܗܘܢ ܥܠ ܐܪܥܐ ܢܣܓܕܘܢ ܠܟܝ ܘܥܦܪܐ ܕܪ̈ܓܠܝܟܝ ܢܠܚܟܘܢ ܘܬܕܥܝܢ ܕܐܢܐ ܐܢܐ ܡܪܝܐ ܕܠܐ ܒܗ̇ܬܝܢ ܐܝܠܝܢ ܕܡܣܟܝܢ ܠܝ | 23 Царі будуть тобі за вихователів; їхні цариці годуватимуть тебе. Ниць до землі перед тобою будуть припадати, лизатимуть ніг твоїх порох. І збагнеш, що я Господь, а хто надіється на мене, не зазнає стиду.» |
| 24 ܠܡܐ ܡܬܕܒܪܐ ܕܒܪܬܗ ܕܓܢܒܪܐ ܐܘ ܫܒܝܬܗ ܕܥܫܝܢܐ ܡܬܦܨܝܐ | 24 Хіба в потужного можна вирвати здобич? Хіба від переможця втече той, хто потрапив до нього в полон? |
| 25 ܡܛܠ ܕܗܟܢܐ ܐܡ̇ܪ ܡܪܝܐ ܕܕܒܪܬܗ ܕܓܢܒܪܐ ܬܬܕܒܪ ܘܫܒܝܬܗ ܕܥܫܝܢܐ ܬܬܦܨܐ ܘܕܝ̈ܢܝܟܝ ܐܢܐ ܐܕܘܢ ܘܠܒܢ̈ܝܟܝ ܐܢܐ ܐܦܪܘܩ | 25 Так бо говорить Господь: «Відберуть і того, хто потрапив до сильного в полон, і здобич переможця відберуть. Твоїм противникам я буду противник, а дітей твоїх повизволяю. |
| 26 ܘܐܘܟܠ ܠܐ̈ܠܘܨܝܟܝ ܒܣܪܗܘܢ ܘܐܝܟ ܡܐܪܝܬܐ ܢܪܘܘܢ ܡܢ ܕܡܗܘܢ ܘܢܕܥܘܢ ܟܠ ܒܣܪ ܕܐܢܐ ܐܢܐ ܡܪܝܐ ܦܪܘܩܟܝ ܘܡܣܝܥܢܟܝ ܬܩܝܦܗ ܕܝܥܩܘܒ | 26 Я нагодую гнобителів твоїх власним їх тілом, і вони уп’ються, мов вином, своєю власною кров’ю. І зрозуміє всяке тіло, що я — Господь, твій Спаситель, твій Викупитель, Потужний Якова.» |
