Ad Romanos 2

VULGATA	Біблія
1 Propter quod inexcusabilis es, o homo omnis qui judicas. In quo enim judicas alterum, teipsum condemnas : eadem enim agis quæ judicas.	1 Ось чому немає тобі оправдання, хто б ти не був, о чоловіче, що судиш; бо в чому судиш іншого, ти сам себе засуджуєш: чиниш бо те саме, що судиш;
2 Scimus enim quoniam judicium Dei est secundum veritatem in eos qui talia agunt.	2 ми ж знаємо, що суд Божий відбувається по правді на тих, що таке чинять.
3 Existimas autem hoc, o homo, qui judicas eos qui talia agunt, et facis ea, quia tu effugies judicium Dei ?	3 Чи думаєш про те, о чоловіче, — який судиш тих, що таке чинять, а сам таке робиш, — що ти суду Божого уникнеш?
4 an divitias bonitatis ejus, et patientiæ, et longanimitatis contemnis ? ignoras quoniam benignitas Dei ad pœnitentiam te adducit ?	4 Або погорджуєш багатством його доброти, поблажливости і довготерпеливости, не знаючи, що Божа доброта тебе веде до покаяння?
5 Secundum autem duritiam tuam, et impœnitens cor, thesaurizas tibi iram in die iræ, et revelationis justi judicii Dei,	5 Та ти жорстокістю твоєю і нерозкаяністю серця збираєш гнів на себе в день гніву, коли об’явиться правдивий суд Бога,
6 qui reddet unicuique secundum opera ejus :	6 що віддасть кожному за його вчинками:
7 iis quidem qui secundum patientiam boni operis, gloriam, et honorem, et incorruptionem quærunt, vitam æternam :	7 тим, що витривалістю в добрім ділі шукають слави, чести і нетління — життя вічне;
8 iis autem qui sunt ex contentione, et qui non acquiescunt veritati, credunt autem iniquitati, ira et indignatio.	8 а сварливим та неслухняним правді, але слухняним кривді — гнів та обурення.
9 Tribulatio et angustia in omnem animam hominis operantis malum, Judæi primum, et Græci :	9 Горе й утиск на всяку душу людську, що чинить зло: на юдея перше, потім грека;
10 gloria autem, et honor, et pax omni operanti bonum, Judæo primum, et Græco :	10 слава ж і честь, і мир усякому, хто чинить добро: юдеєві перше, а потім грекові,
11 non enim est acceptio personarum apud Deum.	11 бо Бог не вважає на особу.
12 Quicumque enim sine lege peccaverunt, sine lege peribunt : et quicumque in lege peccaverunt, per legem judicabuntur.	12 Бо ті, що згрішили поза законом, поза законом і згинуть; а ті, що згрішили під законом, будуть суджені законом.
13 Non enim auditores legis justi sunt apud Deum, sed factores legis justificabuntur.	13 Бо не слухачі закону справедливі перед Богом, а виконавці закону оправдаються.
14 Cum autem gentes, quæ legem non habent, naturaliter ea, quæ legis sunt, faciunt, ejusmodi legem non habentes, ipsi sibi sunt lex :	14 Бо коли погани, що не мають закону, з природи виконують те, що законне, вони, не мавши закону, самі собі закон;
15 qui ostendunt opus legis scriptum in cordibus suis, testimonium reddente illis conscientia ipsorum, et inter se invicem cogitationibus accusantibus, aut etiam defendentibus,	15 вони виявляють діло закону, написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхнє сумління і думки, то засуджуючи їх, то оправдуючи, —
16 in die, cum judicabit Deus occulta hominum, secundum Evangelium meum per Jesum Christum.	16 в день, коли Бог, згідно з моєю Євангелією, судитиме тайні вчинки людей через Ісуса Христа.
17 Si autem tu Judæus cognominaris, et requiescis in lege, et gloriaris in Deo,	17 Та коли ти, що звешся юдей, що спираєшся на закон і
18 et nosti voluntatem ejus, et probas utiliora, instructus per legem,	18 ти, що знаєш його волю і, навчившись із закону, розбираєш, що краще,
19 confidis teipsum esse ducem cæcorum, lumen eorum qui in tenebris sunt,	19 упевняєш себе, що ти провідник сліпим, світло тим, що в темряві,
20 eruditorem insipientium, magistrum infantium, habentem formam scientiæ, et veritatis in lege.	20 виховник невігласів, учитель дітей, бо маєш у законі вираз знання і правди, —
21 Qui ergo alium doces, teipsum non doces : qui prædicas non furandum, furaris :	21 ти, отже, що інших навчаєш, себе самого не навчаєш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш!
22 qui dicis non mœchandum, mœcharis : qui abominaris idola, sacrilegium facis :	22 Наказуєш не чинити перелюбу, і чиниш перелюб! Гидуєш бовванами, а чиниш святокрадство!
23 qui in lege gloriaris, per prævaricationem legis Deum inhonoras.	23 Ти, що хвалишся законом, переступом закону Бога зневажаєш.
24 (Nomen enim Dei per vos blasphematur inter gentes, sicut scriptum est.)	24 Бо, як написано, через вас ім’я Боже зневажається між поганами.
25 Circumcisio quidem prodest, si legem observes : si autem prævaricator legis sis, circumcisio tua præputium facta est.	25 Обрізання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти переступаєш закон, обрізання твоє стало необрізанням.
26 Si igitur præputium justitias legis custodiat, nonne præputium illius in circumcisionem reputabitur ?	26 Коли ж необрізаний пильнує постанови закону, то чи не порахується йому його необрізання за обрізання?
27 et judicabit id quod ex natura est præputium, legem consummans, te, qui per litteram et circumcisionem prævaricator legis es ?	27 І необрізаний по природі, виконуючи закон, осудить тебе, що, не зважаючи на Письмо й обрізання, ти переступник закону;
28 Non enim qui in manifesto, Judæus est : neque quæ in manifesto, in carne, est circumcisio :	28 бо не той юдей, що є ним назовні, і не те обрізання, що назовні, на тілі,
29 sed qui in abscondito, Judæus est : et circumcisio cordis in spiritu, non littera : cujus laus non ex hominibus, sed ex Deo est.	29 а той, хто юдей у скритості, і те обрізання серця — за духом, не за буквою; такому похвала не від людей, але від Бога.