Job 39

KING JAMES BIBLE	Біблія
1 Knowest thou the time when the wild goats of the rock bring forth? or canst thou mark when the hinds do calve?	1 «Чи знаєш час, коли гірські кози котяться? | Чи спостеріг пологи ланей?
2 Canst thou number the months that they fulfil? or knowest thou the time when they bring forth?	2 Можеш порахувати місяці, за яких вони вагітні ходять? | Чи знаєш час, коли вони родять?
3 They bow themselves, they bring forth their young ones, they cast out their sorrows.	3 Вони злягають, приводять своїх діток | і пускають плід свій.
4 Their young ones are in good liking, they grow up with corn; they go forth, and return not unto them.	4 Діти їхні кріпнуть, ростуть у пустині, | відходять і не повертаються вже більше.
5 Who hath sent out the wild ass free? or who hath loosed the bands of the wild ass?	5 Хто пустив дикого осла на волю? | Хто розв’язав пута онагра,
6 Whose house I have made the wilderness, and the barren land his dwellings.	6 якому я призначив степ на житло, | солонці на перебування?
7 He scorneth the multitude of the city, neither regardeth he the crying of the driver.	7 Він кпить з гармидеру у місті, | крик погонича не чує.
8 The range of the mountains is his pasture, and he searcheth after every green thing.	8 Він нишпорить по горах, на своєму пасовиську, | вишукуючи всяку зелень.
9 Will the unicorn be willing to serve thee, or abide by thy crib?	9 Чи схоче служити тобі буйвол? | Чи заночує він при яслах у тебе?
10 Canst thou bind the unicorn with his band in the furrow? or will he harrow the valleys after thee?	10 Чи ти прив’яжеш йому до шиї посторонок? | Чи боронуватиме він за тобою ниву?
11 Wilt thou trust him, because his strength is great? or wilt thou leave thy labour to him?	11 Чи покладешся на нього, тим що велика в нього сила, | і лишиш на нього твою працю?
12 Wilt thou believe him, that he will bring home thy seed, and gather it into thy barn?	12 Чи будеш певний, що він назад прийде | і завезе зерно на тік твій?
13 Gavest thou the goodly wings unto the peacocks? or wings and feathers unto the ostrich?	13 Крило у струся красне, | пір’я й пух у нього гарні?
14 Which leaveth her eggs in the earth, and warmeth them in dust,	14 Коли кладе на землі свої яйця | і на піску їх вигріває,
15 And forgetteth that the foot may crush them, or that the wild beast may break them.	15 він забуває, що нога їх може роздушити, | що дикий звір їх може розтоптати.
16 She is hardened against her young ones, as though they were not hers: her labour is in vain without fear;	16 До власних дітей він жорстокий, | мов би вони не його були; | йому байдуже, що праця його марна.
17 Because God hath deprived her of wisdom, neither hath he imparted to her understanding.	17 Бо Бог позбавив його глузду, | не наділив його розумом.
18 What time she lifteth up herself on high, she scorneth the horse and his rider.	18 Але скоро здійметься, махнувши крильми, | з коня й комонного сміється!
19 Hast thou given the horse strength? hast thou clothed his neck with thunder?	19 Хіба то ти даєш коневі силу? | Вдягаєш гривою його шию?
20 Canst thou make him afraid as a grasshopper? the glory of his nostrils is terrible.	20 Силуєш його, неначе сарану, стрибати? | Його величне іржання жах наводить.
21 He paweth in the valley, and rejoiceth in his strength: he goeth on to meet the armed men.	21 Він риє копитами землю й силою радіє, | кидається назустріч зброї.
22 He mocketh at fear, and is not affrighted; neither turneth he back from the sword.	22 Він зо страху сміється, нічого не боїться, | перед мечем не відступає.
23 The quiver rattleth against him, the glittering spear and the shield.	23 Над ним гуркоче сагайдак, | вогненний спис і ратище.
24 He swalloweth the ground with fierceness and rage: neither believeth he that it is the sound of the trumpet.	24 В тріпотливому запалі він мов глитає землю, | не може встоятись коли сурма засурмить.
25 He saith among the trumpets, Ha, ha; and he smelleth the battle afar off, the thunder of the captains, and the shouting.	25 Щоразу, як засурмить, він іга-га! — каже, | здалека чує битву, | грімкий голос старшин і військовії кличі.
26 Doth the hawk fly by thy wisdom, and stretch her wings toward the south?	26 Чи то твоєю мудрістю літає сокіл, | на південь простягає крила?
27 Doth the eagle mount up at thy command, and make her nest on high?	27 Чи на твій наказ орел летить угору, | гніздо собі на висоті звиває?
28 She dwelleth and abideth on the rock, upon the crag of the rock, and the strong place.	28 Живе на скелі і ночує, | на верхах зубчастих та на твердинях.
29 From thence she seeketh the prey, and her eyes behold afar off.	29 Звідти чигає він на здобич, | очі його бачать далеко.
30 Her young ones also suck up blood: and where the slain are, there is she.	30 Його орлята кров смокчуть: | де труп — і він там!»